ТОП-5 помилкових підстав повернення обвинувального акта прокурору

‘У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу’ (п.3 ч.3 ст. 314 КПК України).

Повернення обвинувального акта – зручна для сторони захисту процесуальна зачіпка, яка не вимагає значних зусиль для досягнення результату. Знайти недоліки не складно. Під час аналізу формулювання обвинувачення, в анкетних даних обвинуваченого чи потерпілого, в реєстрі матеріалів досудового розслідування – перелік можна продовжувати.

Захисник, обравши такий спосіб захисту, може переслідувати різні цілі: а) закриття провадження на стадії досудового розслідування; б) зміна складу суду, який розглядає кримінальне провадження; в) отримання ‘бонусів’ з центру безоплатної правової допомоги; г) затягування процесу тощо.

Із вказаних випадків виключаю ситуації, коли повернення обвинувального акта обумовлено тактикою захисту і здійснюється на користь клієнта. Виключення обумовлено тим, що саме ‘негативні’ цілі спонукають захисника до пошуку будь-яких підстав для повернення обвинувального акта. Результатом є хибне розуміння положень кримінального процесуального закону та викривлена судова практика. Будемо відвертими, судді також легше відправити справу прокурору та уникнути зайвого навантаження – наступного разу справа буде розподілена іншому судді.

У статті пропоную огляд ТОП-5 помилкових підстав для повернення обвинувального акта прокурору, які ‘проходять’ у суді.

1. Невірне формулювання обвинувачення. Зазначено ‘підозрюється’ замість ‘обвинувачується’. Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, отримує процесуальний документ – обвинувальний акт. Зміст обвинувального акта та формулювання обвинувачення зокрема, виключає будь-які сумніви щодо статусу особи, яка отримала обвинувальний акт. Не можна вважати підозрюваною особу лише на тій підставі, що слово ‘підозрюється’ міститься в обвинувальному акті. І головне питання – яким чином це перешкоджає суду прийняти законне та обґрунтоване рішення? Нарешті крапку у цьому питанні поставив Верховний Суд України. У Постанові ВСУ від 24.11.2016 №5-328кс16 зазначено, що відсутність вказівки в обвинувальному акті на обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило судам нижчих інстанцій ухвалити законні та обґрунтовані рішення.

2. Наявність недоліків в реєстрі матеріалів досудового розслідування. Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акта, визначені ч.4 ст. 291 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Кримінальний процесуальний кодекс не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акту прокурору.

Крім того, сторона захисту дуже сильно зміцнить позиції, коли під час судового розгляду заявить про недопустимість доказів, які не зазначені у реєстрі матеріалів досудового розслідування.

3. Відсутність гербової печатки органу прокуратури на обвинувальному акті. У ч.3 ст. 291 КПК України містяться вимоги щодо посвідчення обвинувального акта виключно шляхом підпису слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. Жодних додаткових вимог щодо посвідчення обвинувального акта у ст. 291 КПК України не зазначено. Правова позиція щодо необхідності посвідчення обвинувального акта гербовою печаткою зазвичай базується на необхідності додержання вимог щодо реквізитів офіційного документу. Також додатково зазначається посилання на підзаконні нормативно-правові акти, які визначають правила діловодства та документообороту. Такий підхід суперечить ст. 1 КПК України – порядок кримінального провадження на території України визначається лише Конституцією України, міжнародними договорами, цього Кодексу та інших законів України. Таким чином, посилання на будь-які підзаконні нормативно-правові акти або акти організаційно-розпорядчого характеру є незаконним.

4. Відсутність в обвинувальному акті розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням проти життя та здоров’я особи. Обвинувальний акт має містити розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (п.7 ч.2 ст. 291 КПК України). Згідно ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Матеріальний еквівалент спричиненої фізичної шкоди визначити неможливо. У такому випадку, зазначається саме фізична шкода у відповідності до висновку судово-медичної експертизи. Права якої сторони будуть порушені без такого формулювання? Ще один приклад буквального тлумачення, яке позбавлене сенсу. Таким чином, відсутність в обвинувальному акті розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням проти життя та здоров’я особи, не може бути перешкодою для призначення судового розгляду.

5. Невірно зазначено анкетні дані обвинуваченого чи потерпілого. Обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого та потерпілого (п.п. 2,3 ч.2 ст. 291 КПК України). Під час встановлення анкетних даних у підготовчому судовому засіданні може з’ясуватися невідповідність інформації, зазначеної в обвинувальному акті. Помилки прізвища, ім’я, по батькові, дати та місця народження, місця проживання, громадянства не є перешкодою для призначення судового розгляду. По-перше, права учасників кримінального процесу не порушуються, якщо наприклад замість дійсної дати народження ‘10.05.1960 р.н.’ в обвинувальному акті вказана дата ‘25.10.1975 р.н.’. Така невідповідність може бути уточнена під час судового розгляду. По-друге, вказана обставина не перешкоджає суду ухвалити законні та обґрунтовані рішення.

Висновки. Таким чином, для визначення обґрунтованості підстав для повернення обвинувального акта сформулюйте кілька запитань: ‘Чи порушує вказаний недолік права сторін кримінального процесу?’, ‘Чи можна усунути недолік під час судового розгляду?’, ‘Чи заважає вказаний недолік прийняти законне та обґрунтоване рішення під час судового розгляду?’. Бажаю законних та обґрунтованих рішень!)

Никифоров Дмитро