Два вихідці з банку Жеваго зайшли в правління Акордбанку

«Акордбанк» повідомив, що 10 травня його спостережна рада ухвалила рішення про призначення заступником глави правління, членом правління Олексія Руднєва (до цього був директором Центру роздрiбного бiзнесу банку ‘Фiнанси та кредит’). Крім того, членом правлiння було призначено Миколу Войткiва – директора департаменту ризик-менеджменту «Акордбанку», який раніше був начальником Управлiння загальнобанкiвських ризикiв, начальником Управлiння ринкових i операцiйних ризикiв Департаменту ризик-менеджменту банку ‘Фiнанси та кредит’.

Додамо, що в наглядову раду «Акордбанку» як незалежний член входить, зокрема, Сергій Пашкевич, який раніше працював, зокрема, начальником відділення банку «Фінанси та кредит».

На фоні «перетікання» кадрів і відділень банку «Фінанси та кредит» (після його банкрутства) до «Акордбанку» на ринку циркулювали чутки про можливий вплив на цю фінустанову Костянтина Жеваго – власника «Фінанси та кредит». Щоправда, особи, близькі до власників банку, цю інформацію спростовували.

За даними НБУ, 49,99% акцій «Акордбанку» належать Данилові Волинцю – екс-главі спостережної ради Ощадбанку, він – чоловік першої заступниці міністра фінансів Оксани Маркарової (входить у наглядову раду в т.ч. Ощадбанку). 11,8% акцій «Акордбанку» належать Анатолію Гулею – екс-главі правління Ощадбанку (сьогодні він – глава правління Української міжбанківської валютної біржі); по 6,7% – Зиновію Кузимківу і Оресту Папроцькому; 0,9% – С. Міщенку; 23,9% – Світлані Фесенко. До переходу в Мінфін О. Маркарова очолював інвестиційну групу «ІТТ», власниками якої називають Д. Волинця, З. Кузимківа, О. Папроцького, С. Міщенка.

Нагадаємо, що Д. Волинець і О. Маркарова в кінці 2012 року купили в братів Клюєвих «Актив-Банк», а вже навесні-2014 продали його групі інвесторів, які, за даними учасників ринку, були близькими до бізнесмена Олександра Антонова – батька Володимира Антонова (останній свого часу був акціонером «Міського комерційного банку»). У вересні 2014 року в «Актив-Банк» була введена тимчасова адміністрація, а в грудні того ж року НБУ відправив його на ліквідацію.

Фінансові показники «Акордбанку»

На 31.03.2017 статутний капітал «Акордбанку» становив 120 млн грн. У квітні акціонери банку ухвалили рішення про збільшення «статутника» на 115,7 млн грн – «за рахунок дострокового погашення субборгу в сумі 4,27 млн дол після заміни діючого інвестора за субборгом на акціонера банку». Йдеться про субборг, який був залучений від юрособи-нерезидента (назва у звітності не розкривається) у 2011 році на термін до вересня 2018 року; у 2015 році термін користування коштами було продовжено до вересня 2023 року.

За підсумками І кварталу «Акордбанк» задекларував прибуток 15,2 млн грн (за весь 2016 рік – збиток 35,5 млн грн, у 2015 році – прибуток 604 тис грн, у 2014 році – 3,6 млн грн). На кінець березня активи банку становили 481,5 млн грн, у т.ч. кредитний портфель 286,8 млн грн, 98% якого – позики юрособам. Рівень покриття резервами – 8,6%.

За даними «Акордбанку» на кінець грудня 2016 року його значення Н9 (норматив максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком особами) становив 21,2% (вимога НБУ – не більше 25% регулятивного капіталу).

Водночас в аудиторському звіті компанії «ПКФ Аудит-фінанси» (PKF) до звітності «Акордбанку» за 2016 рік констатується, що за оцінками її аудиторів, у портфелі банку є заборгованість двох осіб, які повинні вважатися пов’язаними. «Відповідно, внаслідок перерахунку нормативу [Н9] з урахуванням заборгованості цих осіб, його значення мало б скласти 66,68%, що вище нормативного», – йдеться в аудиторському висновку.

Водночас «Акордбанк» у звітності повідомив, що в грудні комісія НБУ визнала пов’язаними з банком особами (які, однак, такими є з точки зору МСФЗ) вісім контрагентів, чотири з яких мають кредитну заборгованість перед банком.

«Після включення даних осіб відповідно до постанови Національного банку України №315 від 12.05.2015 до списку пов’язаних осіб станом на 26 січня 2017 року значення нормативу максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком особами Н9 перевищило гранично встановлений показник 25%. Банк надав Національному банку України план заходів щодо усунення даного порушення», – зауважує «Акордбанк».