Адвокатське самоврядування звернуло увагу на неточності в роз’ясненні НАЗК щодо НААУ

Членство адвоката України в НААУ є елементом професійного статусу, що виникає в силу закону, а не добровільним приватним членством в об’єднанні. Тому його незазначення в декларації не має автоматично тягти висновок про недоброчесність або приховування приватного інтересу.

Відповідне розʼяснення дала Рада адвокатів України у рішенні від 30.06.2026 №50, розглянувши звернення адвоката. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Національна Асоціація Адвокатів України».

Представляючи питання, голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова пояснила, що адвокат звернувся до НААУ після участі у конкурсі на посаду судді. За змістом звернення, одним із чинників, який вплинув на негативну оцінку доброчесності кандидата, стало незазначення у декларації відомостей про членство в НААУ.

Л.Ізовітова звернула увагу, що належність адвоката до НААУ є похідною від професійного статусу. Особа стає адвокатом після проходження визначеної законом процедури, отримання свідоцтва і складення присяги, а не після подання заяви про вступ. НААУ є недержавною некомерційною професійною організацією, створеною для забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування. До таких завдань належать забезпечення незалежності адвокатури, захист професійних прав адвокатів і гарантій адвокатської діяльності, а не контроль над адвокатом.

Саме тому членство адвоката в НААУ не утворює відносин підпорядкування, корпоративної залежності, приватного інтересу чи майнової вигоди. Асоціація не має дискреції відмовити адвокату в такій належності, а адвокат не може на власний розсуд бути адвокатом і водночас не належати до НААУ.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Особливий акцент було зроблено на відкритості адвокатського статусу. Відомості про адвоката містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України і можуть бути перевірені публічно. Тому сам по собі факт членства в НААУ не є прихованим організаційним зв’язком і не може автоматично використовуватися як самостійна підстава для негативної оцінки доброчесності особи як кандидата на посаду судді.

Крім того, пункт 12 частини першої статті 46 Закону «Про запобігання корупції» (що зобовʼязує субʼєктів зазначати у декларації відомості про членство в громадських, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднаннях) має застосовуватися з урахуванням мети фінансового контролю. Йдеться про прозорість зв’язків, які можуть свідчити про приватний інтерес, конфлікт інтересів, майнову вигоду чи інший вплив на виконання публічних функцій. Але не кожен правовий зв’язок особи з певним інститутом має самостійне антикорупційне значення.

Тож за відсутності прямої і однозначної норми щодо порядку відображення у декларації належності адвоката до НААУ як елемента професійного статусу, застосування цієї норми має здійснюватися з урахуванням принципу правової визначеності і найбільш сприятливого для особи тлумачення.

Незазначення у декларації належності адвоката до НААУ без встановлення інших юридично значущих обставин не утворює самостійної підстави для висновку про приховування інформації, недоброчесність або умисне подання недостовірних відомостей.

За результатами розгляду РАУ вирішила звернутися до НАЗК з пропозицією уточнити роз’яснення у Базі знань щодо декларування членства адвокатів у НААУ.

Рекомендаційні роз’яснення НАЗК щодо декларування членства в НААУ не містять правових норм і не можуть розширювати зміст п. 12 ч.1 ст. 46 Закону «Про запобігання корупції» поза межами закону або створювати автоматичні негативні наслідки для особи у конкурсній процедурі.

Уточнення має враховувати спеціальну професійно-правову природу цього членства, його виникнення в силу закону та відмінність від добровільного приватного членства. Також копію рішення мають направити до органів, які здійснюють конкурсні процедури щодо зайняття посад суддів. Водночас РАУ зазначила, що предметом розгляду не була перевірка повноти чи достовірності декларації В. Ковалишкіна або оцінка доброчесності конкретного кандидата у межах конкурсної процедури.

Аналогічний підхід РАУ застосувала й у рішенні №51, яке стосується осіб, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено. У ньому Рада виходила із тієї самої позиції: членство в НААУ має спеціальну професійно-правову природу, виникає в силу закону і не є добровільним приватним членством. Водночас у таких випадках додатково має враховуватися зупинений стан членства відповідно до Статуту НААУ.