АМКУ замість захисту споживачів, створює видимість роботи

На днях Антимонопольний комітет України відкрив справу проти найбільшого виробника і експортера української курятини – компанії “Миронівський хлібопродукт” (МХП). Ті, у свою чергу стверджують, що жодних офіційних повідомлень від АМКУ не отримували. Втім, бізнесу не звикати до “збуджень” чиновників. Гучні заяви АМКУ і такі ж гучні провали УНН дослідив на прикладі справ проти великого бізнесу країни.

Так, півтора року тому АМКУ вже звинувачував “Миронівський хлібопродукт” та ще дві українські компанії – “Агро-Овен” та “Комплекс Агромарс” у ціновій змові на ринку курятини.

Тоді за виробників заступилася Асоціація птахівників і заявила, що звинувачення антимонополістів абсурдні. Вона також закликала чиновників не дестабілізувати ситуацію в країні, тим паче що виробники курятини за останні роки стали одними із прогресивніших експортерів українських продуктів харчування на європейський і міжнародний ринки. 

Скандал затих, час минув, але висновки про наявність чи відсутність ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції Комітет так і не надав. Не виключено через те, що звинувачення в бік МХП могли бути і дійсно безпідставними. Аби дізнатися подробиці цієї справи, УНН скерував офіційний запит до АМКУ і наразі очікує відповідь.

Тим часом АМКУ не гаяв час і звинувачував інших гігантів бізнесу в порушенні законодавства. “Жертвами” зокрема були фармкомпанія “Санофі”, супермаркети Ашан, Метро, Велика кишеня, заправки WOG, ОККО та інші.

ТОПові програші АМКУ виглядають так:

АМКУ та “справа Санофі”

У листопаді 2017 року АМКУ звинуватив гравців українського фармринку – “Оптіма-Фарм, Лтд”, “Санофі-Авентіс Україна” та ТОВ “Санофі-Авентіс Україна” у порушенні антимонопольного законодавства. Представники фарми подали зустрічні позови.

Судові тяганини тривали 1,5 року. У результаті, три із трьох судових процесів проти АМКУ в рамках справи по “Санофі” завершились на користь фармкомпаній, які Комітет звинувачував змові.

АМКУ та підприємства Коломойського

У 2017 році АМКУ заявив про узгоджені дії на аукціонах із продажу нафти і газоконденсату в 2015 році з боку ПАТ “Укртатнафта”, ПАТ “НПК-Галичина” і ще чотирьох українських компаній. Перші дві – підконтрольні бізнесмену Ігорю Коломойському.

Крапку у судових спорах поставив Касаційний господарський суд у складі Верховного суду, який вказав, що Комітет під час розслідування АМКУ не вивчив фактори, що впливають на поведінку учасників торгів, та не обґрунтував зв’язок між учасниками аукціонів.

АМКУ та “картельна змова супермаркетів”

Не зміг відстояти свою позицію АМКУ і тоді, коли звинувачував у картельній змові такі великі продовольчі мережі, як Fozzy Group, АТБ, Метро, ​​Ашан, Novus, Велика кишеня, Billa, Край, Фуршет, Еко-маркет.

Українські суди в більшості своїх рішень підтримали позови рітейлерів, які були не згодні із рішенням АМКУ і опротестовували його.

АМКУ та “картельна змова на ринку нафтопродуктів”

У кінці 2016 року Антимонопольний комітет оштрафував провідних нафтотрейдерів країни за начебто “узгоджені дії на ринку” на загальну суму в 204 млн 325 тис. 103 грн. Тоді експерти ринку в один голос заявляли, що це більше схоже на спробу тиску на окремих операторів, аніж на наміри розібратися у проблемах ринку.

У результаті, більшість операторів відразу заявили про незаконність рішення АМКУ і звернулися в суди із відповідними позовами. Компаніям WOG, ОККО, “Амік”, “Сокар” вдалося довести неправомірність та необґрунтованість рішення АМКУ.