Аналіз процесуальних строків на VI Міжнародному кримінально-правовому форумі

VІ Міжнародний кримінально-правовий форум продовжив свою роботу сесією щодо процесуальних строків. Модерував справжню hard talk сесію Сергій ЛИСЕНКО, керуючий партнер GRACERS. Модератор усім доповідачам поставив одне питання щодо відміни або ні «правок Лозового», – включайте відеотрансляцію на YouTube, щоб дізнатись думку юристів.

Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «PRAVO».

Учасники сесії:

Ольга МАЛИК, прокурор четвертого відділу управління процесуального керівництва‚ підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора
Семен ХАНІН, керуючий партнер ЮК «АМБЕР»
Андрій ФОРТУНЕНКО, партнер, голова практики захисту бізнесу AVELLUM
Cергій БОЙКО, радник ЮК VB PARTNERS

Обчислення строків в об’єднаних провадженнях

Проблематика обчислення строків досудового розслідування у об’єднаних кримінальних провадженнях стала темою доповіді Ольги МАЛИК, прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва‚ підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Говорячи про «правки Лозового» пані Ольга згадала Постанову ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року, де Верховний Суд зробив висновок, що в кримінальних проводженнях внесених до реєстру з 15 березня 2018 року, які об’єднані з кримінальними провадженнями розпочатими до цього, продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею.

Позиція сторони обвинувачення різниться з позицією сторони захисту, – зауважила пані спікерка. Обвинувачення наполягає на тому, що треба враховувати специфіку кримінальних правопорушень, які в цьому кримінальному провадженні розслідуються. Конкретно у вищезгаданій справі мова йшла про правопорушення, які мають схожу кваліфікацію (ч.1 і 2 ст. 307 Кримінального Кодексу), тобто ми розуміємо, що це різні епізоди кримінального правопорушення.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Якщо ми кажемо про кримінальні провадження, де розслідувався певний факт, і в подальшому виникла необхідність в додатковій кваліфікації цих порушень, то це інша ситуація, на думку Ольги Малик. Вона пояснює, що мова йде про розслідування одних і тих самих фактів, одних і тих самих дій особи, просто виникає необхідність в додатковій кваліфікації. В цьому випадку неможна казати, що є нове кримінальне правопорушення, яке зареєстроване після набрання сили «правок Лозового» і в цьому випадку орган досудового розслідування цілком правомірно вважає, що він міг керуватись положеннями КПК, які діяли до «правок».

Також пані доповідчака згадала окрему думку в постанові ОП ККС ВС щодо компетенції прокурора в таких справах. Вона нагадала, що ВАКС в багатьох випадках займає аналогічну позицію, і навела ухвалу суду від 9 березня 2023 року, де суддя зазначив що необхідно оцінити релевантність висновків постанови ОП ККС ВС обставинам кримінального провадження, яке розглядається судом.

«Застосування висновків постанови ОП ККС ВС без аналізу кожної конкретної справи вплине негативно на практику розгляду кримінальних проваджень та можливого ухилення від відповідальності», – наголосила пані Ольга.

На думку доповідачки в КПК є ще два проблемних питання, які стосуються обчислення строків досудового розслідування в об’єднаних кримінальних провадженнях і у виділених кримінальних провадженнях.

В цій частині пані Ольга Малик згадала ухвалу ВАКС від 8 вересня 2022 року – було закрите кримінальне провадження, суд зазначив, що ці два кримінальних провадження розслідувались в різні проміжки часу і відповідно, строк досудового розслідування мав об’єднуватись, а не поглинатись. АП ВАКС в ухвалі від 18 травня 2023 року зазначила, що суд неправильно оцінив обставини і що розслідування не здійснювалось в різний період, і що правильне застосування – це поглинання строків.

«Правки Лозового» з точки зору адвоката

Семен ХАНІН, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», також присвятив свою доповідь «правкам Лозового», але з точки зору сторони захисту. Так, за його словами, судді та правники поділились на дві групи:

Свідки КПК та рішень ВС

Свідки самі себе, які починають ухвалу словами «я не розумію, хто з’явився раніше яйце чи курка, тому захист неправий».

І через це справа розглянеться не від правової позиції, а виходячи з такого, на представника якої групи ти попадеш, – зауважує пан Семен Ханін і наголошує, що питання строків стало принциповим.

«Є питання недопустимості досудового розслідування поза межами строків досудового розслідування. Чи має слідчий суддя перевіряти строки? Слідчий суддя вимушений перевіяти строки досудового розслідування, інакше мова йде про суттєве порушення прав особи (наприклад, тримання під вартою)», – наголошує пан доповідач.

Також він навів слова одно із суддів: «Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу існує презумпція, що його подано в межах строків досудового розслідування». І одразу нагадав статтю «Неспростовані презумпції» Аркадія Бущенка, де втор розповідає, що таке взагалі «презумпція», як вона використовується в рішеннях ЄСПЛ і чому її неможна «тягнути» в національне законодавство.

Ще одна проблема, на яку звернув увагу Семен Ханін, це виділення певних епізодів з провадження. «До виділеного провадження додають нові епізоди, повідомляється про підозру і вважається, що строки обнулились через «повернення провадження до первісного стану» і строки мають розраховуватись знову. Провадження таким чином можна зробити вічним. Де в КПК термін, що строки обраховуються по епізодам?», – запитав пан доповідач.

«Немає значення, коли саме прокурор продовжив строки замість слідчого судді: до чи після висновків Верховного Суду. Застосовувати закон необхідно найбільш сприятливим для особи способом і таким способом є контроль слідчого судді», – зауважив Семен Ханін і висловив сподівання, що «секта свідків Верховного Суду та КПК» переможе і ми будемо жити в правовій державі.

Зловживання прокурорами

Cергій БОЙКО, радник ЮК VB PARTNERS, навів приклади зловживання прокурорами своїми повноваженнями під час війни.

Доповідач зосередив увагу на наступних: підробка підозри шляхом внесення в неї недостовірної інформації:

• «туризм» правоохоронців
• нехтування виключною підслідністю НАБУ (можливо й інших органів)
• надмірність строків тримання під вартою

Сергій Бойко навів приклад, коли заступник Генерального прокурора вніс до підозри недостовірну інформацію – дату її підписання. Документ був підписаний 17 жовтня, а дату на ньому проставлено – 18 жовтня. Підозру вручив вночі інший прокурор на кордоні з Польщею 18 жовтня о 02:29.

«Заступник Генерального прокурора не був присутній під час вручення підозри. Він перебував у Києві, на робочому місці – за 600 км від пропускного пункту Рава-Руська

Заступник Генерального прокурора фізично не міг 18 жовтня впродовж 2 год 29 хв підписати підозру та передати її із Києва на кордон», – зауважив доповідач.

Які наслідки цього:

1. порушено порядок вручення підозри (не в день її складання)
2. особа не набула статусу підозрюваного

Мета «туризму» правоохоронців, на думку пана Сергія, – пошук «зручного» суду. При цьому відбувається загальними принципами територіальної підсудності та частиною 5 ст. 36 КПК.

Сергій Бойко радить наступні інструменти боротьби:

• оскарження рішень/дій вищестоящому прокурору
• притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності
• ініціювання перед керівником прокурати проведення службового розслідування
• порушення в ДБР кримінального провадження
• оскарження дій прокурора слідчому судді.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

При належному контролі слідчих суддів таких випадків зловживань було б менше, – переконаний Сергій Бойко.

Фактові кримінальні провадження і «правки Лозового»

Андрій ФОРТУНЕНКО, партнер, голова практики захисту бізнесу AVELLUM, присвятив доповідь тому, як боротись з безстроковими досудовими розслідуваннями, але з початку зауважив щодо «правок Лозового» з позиції сторони захисту. На його думку, НАБУ і САП робили так, як їм простіше. Захисники ніби не заперечували в питаннях санкцій, де строки мають опосередковане значення, а тепер ми спостерігаємо наслідки.

«Не існує ніяких окремих режимів «до правок» чи після, є лише норма КПК, якою нехтує сторона обвинувачення», – зауважив пан спікер.

Повертаючись до теми доповіді, пан Андрій Фортуненко, зосередився на фактових провадженнях: «Скасування «правок Лозового» в тому стані, що ми бачимо, стосувалось фактових кримінальних проваджень. У нас немає судового контролю і ми повертаємось на декілька кроків. Навіть після закінчення воєнного стану ці провадження будуть безстроковими».

Спікер звернув увагу на те, що статтю 28 КПК (Розумні строки) не скасували повністю. Адже суспільна думка формулювалась наступним чином, що строки не потрібні і заважають ловити злочинців. Але ст. 28 та її частина 6 – не скасовані.

Андрій Фортуненко нагадав історію прийняття «правок Лозового» у 2017 році і те, які голоси бізнес-спільноти «за» їх прийняття лунали.

«Незважаючи на певні удачні кейси по ч.6 ст. 28 КПК, практика застосування внесених змін, не набула широкого застосування», – зауважив пан Андрій. На його думку, це відбулось через «розмиті» формулювання КПК. Ще одна причина – це ризикований крок з боку захисту, можна пришвидшити негативний розвиток подій для клієнта.

«Ми в ситуації, коли у захисту інструментарію все менше, але він є. Будемо лупати цю скалу і працювати далі», – резюмував свій виступ Андрій Фортуненко.