Антикорсуд виправдав екссуддю за неподачу електронної декларації, хоча раніше двох визнав винуватими

Вищий антикорупційний суд виправдав колишнього суддю Апеляційного суду Дніпропетровської області Олександра Баранніка від звинувачень в умисному недекларуванні доходів і майна.

Про це повідомила пресслужба суду.

Вирок ухвалила колегія у складі суддів Лариси Задорожної, Ярослава Шкодіна та Олега Ткаченка.

«Прокурором не доведено суб’єктивну сторону – жоден із доказів обвинувачення не підтверджує поза розумним сумнівом наявності прямого умислу обвинуваченого не подавати декларацій. Крім того, не доведені мотив і мета такого вчинку. Про відсутність прямого умислу екссудді свідчить також те, що він надсилав на адресу НАЗК усі відомості за формою, затвердженою агентством, а відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції», оприлюднення декларацій належить до повноважень НАЗК. », – йдеться у вироку.

Екссуддя Бараннік замість електронної декларації подав паперову через небажання замінювати особистий підпис електронним.

Обвинувачений роздрукував із сайту НАЗК відповідну форму, заповнив її, відсканував та відправив на електронну адресу агентства в строки, які встановлені законом. Заповнити декларацію в електронному вигляді обвинувачений не захотів, оскільки в мережі Інтернет поширювалась інформація щодо викрадення персональних даних громадян. Щоб захистити такі дані, він ще у 2013 році відмовився від отримання електронного цифрового підпису. Екссуддя завжди подавав декларацію про майновий стан, яка оприлюднювалась на сайті суду. Подавати декларацію лише в електронному вигляді з обов’язковим її засвідченням ЕЦП – на його думку, звуження прав і свобод, які гарантовані Конституцією України та Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

При дослідженні доказів колегія суддів ВАКС вирішила, що на обвинуваченого законом покладено обов’язок подати декларацію, але обов’язок отримувати електронний цифровий підпис законодавство не передбачає.

У постанові від 19 вересня 2018 року, ухваленій в зразковій справі №806/3265/17 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних. Особи, які відмовилися від обробки персональних даних повинні мати альтернативні методи ідентифікації особи.

У постанові Верховного суду від 28 січня 2020 року встановлено відсутність прямого умислу на неподання декларацій за аналогічних обставин.

Раніше двох колишніх суддів Апеляційного суду Дніпропетровської області Зою Пономарь і Надію Посунся за аналогічних обставин антикорупційний суд визнав винуватими і оштрафував на 51 тис. грн.

Вирок за декларацію судді Посунся став першим вироком Вищого антикорупційного суду. Засуджена його не оскаржила.

У випадку з Пономарь у справі була окрема думка судді Крикливого.

Крикливий вважав, що в діях обвинуваченої відсутній прямий умисел на неподання декларацій і сторона обвинувачення не надала доказів на підтвердження того, що екссуддя відмовилася від отримання ЕЦП саме для приховування своїх доходів та належного їй майна.

У зв’язку із засудженням за умисний злочин судді втрачають довічне грошове утримання.