Апеляційний суд: ФГВФО має повернути санаторій “Молдова” для акціонера Платинум Банку

06 грудня Київський апеляційний госпсуд в рамках справи про банкрутство ТОВ “Макстгруп” (на ліквідації – з 14.06.2017) відмовився задовольнити апеляційну скаргу ліквідатора Платинум Банку та лишив без змін низку ухвал Госпсуду м. Києва від 27.09.2017 (123456), якими було задоволено заяву ПП «СПМК-7» та визнано недійсним договір дарування від 30.12.2016, згідно з яким ТОВ “Макстгруп” безкоштовно відчужило на користь Платинум Банку нежитлові будівлі за адресами м. Одеса, вул. Посмітного, 2; 2-А; 2-Б; 2-Г; 2-Д; 2-Ж.

Таким чином, суд апеляційної інстанції підтвердив рішення суду першої інстанції про зобов’язання ліквідатора Платинум Банку повернути для ТОВ “Макстгруп” вказану нерухомість.

В Одесі за адресою вул. Посмітного, 2 і його “похідними” адресами розташований санаторій «Молдова». Він згадувався у “плівках Рожкової” в контексті забезпечення під рефінансування НБУ для Платинум Банку.

Згідно з судовими матеріалами, ця нерухомість була внесена в статутний капітал ТОВ “Макстгруп” 30.12.2016, після чого у цей же день ТОВ “Макстгруп” подарувало її для Платинум Банку.

За даними держреєстру, засновником ТОВ «Макстгруп» є ТОВ «Санаторій-профілакторій «Молдова», засновником якого в свою чергу є кіпрська компанія «Зеветро Інвестментс ЛТД».

За даними ж НБУ, «Зеветро Інвестментс ЛТД» фігурувала в структурі власності Платинум Банку (визнаний неплатоспроможним 10.01.2017; із 23.02.2017 – на ліквідації).

Згідно з судовими матеріалами, ще перед тим, як ТОВ «Макстгруп» стало власником спірної нерухомості та подарувало її для Платинум Банку, ця нерухомість перебувала в іпотеці НБУ – як забезпечення боргових зобов’язань Платинум Банку по кредитам рефінансування. При цьому НБУ як іпотекодержатель дав згоду на дарування зазначеної нерухомості для Платинум Банку.

03.01.2017 – тобто після укладення договору дарування – між НБУ, ТОВ «Макстгруп» і Платинум Банком було укладено договір про внесення змін до іпотечного договору від 16.05.2014, згідно з якими у зв`язку із набуттям права власності на предмет іпотеки Платинум Банк прийняв всі договірні зобов`язання попереднього іпотекодавця – ТОВ «Макстгруп» – за іпотечним договором, а ТОВ «Макстгруп» вибув із правовідносин за іпотечним договором.

У рамках судового процесу ПП «СПМК-7», будучи незабезпеченим кредитором ТОВ “Макстгруп” (на 12,9 млн грн), вказувало на наявність у цьому випадку передбачених законом («Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») підстав для визнання договору дарування від 30.12.2016 недійсним, оскільки, як зазначалося, його було укладено в період до одного року перед порушенням справи про банкрутство і відчуження нерухомого майна на користь Платинум Банку було здійснено безоплатно,«тобто боржник не отримав будь-якої економічної користі від укладеного правочину, що безпосередньо спричинило його стан неплатоспроможності» (цитата).

Натомість Платинум Банк та НБУ вказували на відсутність підстав для визнання недійсним договору дарування від 30.12.2016, оскільки, як констатувалося, «зміст такого правочину не суперечить ані положенням ЦК України, ані інших нормативно-правових актів, підписавши оспорюваний Договір, директор ТОВ «Макстгруп», погодився зі всіма його умовами, учасники ТОВ «Макстгруп» прийняли рішення про укладення такого правочину, а саме нерухоме майно перебувало у власності боржника всього один день, що не дає підстави стверджувати про спричинення стану неплатоспроможності боржника внаслідок укладення цього договору» (цитата).

Зрештою суд вирішив, що аргументи ПП «СПМК-7» більш переконливі, «оскільки оспорюваний договір укладено у річний період до порушення справи про банкрутство, відчуження майна ТОВ «Макстгруп» за оспорюваним договором відбулось безоплатно, тобто без будь якої економічної вигоди для боржника»(цитата).

Як звертав увагу Finbalance, у держреєстрі зазначена така юрадреса ПП “СПМК-7”: “місто Одеса, Аеропорт ГА (Громадській авіації)”. Як відомо, з одеським аеропортом неформально пов`язують у т.ч. бізнесмена Бориса Кауфмана, якого НБУ торік восени визнав особою, яка здійснює значний вплив на управління та діяльність Платинум Банку та є власником істотної участі в банку незалежно від формального володіння.

У судових матеріалах в справі про банкрутство ТОВ «Макстгруп» констатувалося, що Фонд гарантування виставив на продаж 15 нежитлових будівель за адресою м.Одеса, вул. Посмітного, буд. 2-2К, серед яких у т.ч. низка спірних об’єктів нерухомості (початкова ціна відповідного лоту встановлена на рівні 238,7 млн грн; вона двічі знижувалася після двох невдалих спроб продажу – з 298,4 млн грн і 268,5 млн грн).

23.08.2017 Госпсуд м. Києва низкою своїх ухвал (12345 тощо) задовольнив клопотання ПП «СПМК-7» та наклав арешт на спірну нерухомість. Суд заборонив ліквідатору Платинум Банку відчужувати майно в будь-який спосіб.

Як писав Finbalance, 08.11.2017 Київський апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційні скарги ліквідатора Платинум Банку та лишив без змін ухвали Госпсуду м. Києва від 23.08.2017, які були винесені в рамках справи № 910/8528/17 про банкрутство «Макстгруп» та якими накладено арешт на низку будівель (із забороною для ліквідатора Платинум Банку продавати це майно на публічних торгах) за адресами м. Одеса, вул. Посмітного 2; 2-А; 2-Б; 2-В; 2Г; 2-Д; 2-Е; 2-Ж; 2-К.

Відповідно до ухвали Приморського райсуду м. Одеси від 27.11.2017, Головне слідче управління МВС здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №12017160000000600 від 21.06.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 Кримінального кодексу («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»).

Згідно з документом, до одеської поліції з СБУ надійшла інформація про можливу причетність службових осіб «Платинум Банку» до заволодіння майном банку та державними коштами.

Як зазначалося, в 2014 році НБУ – «під приводом оздоровлення банківської установи, покращення показників діяльності ПАТ «Платинум Банк» – надав цьому банку 500 млн грн рефінансування. Як забезпечення Нацбанку було передано санаторій «Молдова» (м. Одеса, вул. Посмітного, 2), який було оцінено в 500 млн грн.

Слідчий суддя Приморського райсуду м. Одеси ухвалами від 27.11.2017 задовольнив клопотання слідчих і надав доступ до документів у Нацбанку та Платинум Банку, які стосуються виділення/залучення рефінансування та фінансового стану Платинум Банку.

НБУ офіційно повідомляв, що Платинум Банк у жовтні остаточно погасив борги по рефінансуванню в розмірі 37,6 млн грн.

«З початку 2016 року і до введення в банк тимчасової адміністрації 11 січня 2017 року ПАТ “Платинум Банк” погасив регулятору заборгованість на загальну суму 429.0 млн. грн., а за дев’ять місяців з дати введення – 248.6 млн. грн. Погашення відбулось виключно за рахунок надходжень за кредитами, майнові права за якими були в заставі Національного банку України.

У результаті погашення Національний банк України вивільнить з-під забезпечення активи ПАТ “Платинум Банк” загальною заставною вартістю 1 243.0 млн. грн.

Активи, які включають 27 об’єктів нерухомості на суму 535.1 млн. грн. та майнові права за кредитами на суму 707.9 млн. грн., можуть бути реалізовані ліквідатором ПАТ “Платинум Банк”, а отримані кошти − спрямовані на виплати кредиторам банку», – йшлося в заяві НБУ.

За даними Фонду гарантування, на 01.12.2017 вкладникам Платинум Банку в межах гарантійної суми було виплачено 4,79 млрд грн (98,1% запланованих виплат).

Фонд повідомляв, що балансова вартість активів Платинум Банку – 8,3 млрд грн, а їх оцінна вартість – лише 2,3 млрд грн. Як пояснював ФГВФО, найбільшу різницю між оціночною та балансовою вартістю має портфель корпоративних позичальників банку. При тому, що «на папері» його вартість зафіксована на рівні 2,8 млрд грн, його незалежна оцінка виявилась у понад 16 разів меншою – 174 млн грн. У Фонді ситуацію пояснювали таким чином:

«Майже 95,5% від загального кредитного портфелю юросіб – кредити, надані пов’язаним з банком особам. Сума заборгованості за ними становить 2 685,64 млн грн. Оціночна вартість цих кредитів 110,75 млн грн, що становить лише 4,1% від їх балансової вартості. Одна із причин такої значної різниці у цифрах полягає у тому, що забезпеченням за 14 кредитами (із 25 діючих кредитних договорів компаній-інсайдерів) на загальну суму заборгованості 1 884,95 млн грн є майно, яке було «створене» шляхом підробки та фальсифікації документів. Мова йде про цілісний майновий комплекс (Київська обл, Рокитнянський р-н), до складу якого, зокрема, було протизаконно включено обладнання та устаткування, що уже перебувало в заставі іншого комерційного банку. Ще 10,4% кредитів (у т.ч. інсайдерських) на суму 291,62 млн грн – є беззаставними. Загалом 95,7 % від кредитного портфелю юридичних осіб не обслуговується».

Бажаєте бути в курсі найважливіших подій? Підписуйтесь на АНТИРЕЙД у соцмережах.
Обирайте, що вам зручніше:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твіттер twitter.com/antiraid

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *