Чернушенко відсудив мільйон у держави після закриття справи

Ексголові Апеляційного суду Києва Антонові Чернушенку присудили 990 тисяч гривень відшкодування з державного бюджету.

Про це інформує «Судовий репортер» з посиланням на рішення від 17 вересня.

Половину цієї суми — 500 тисяч гривень — складає моральна шкода. 435 тисяч гривень — компенсація за прострочені талони на пальне.

19 червня 2015-го під час обшуку в кабінеті Чернушенка в Апеляційному суді Києва вилучено талони на пальне. Їх повернули йому тільки в серпні 2020 року, коли вони вже були недійсні. Суд стягнув відшкодування, виходячи із середньої ціни літри пального на момент вилучення талонів.

Ще 55 тисяч гривень — це зарплата судді Чернушенка за два місяці його відсторонення від посади влітку 2015-го. З вересня він начебто уже перестав з’являтися на роботу і рішення про його подальше відсторонення не приймалося. Суд відмовився стягувати Чернушенку зарплату за період аж до грудня 2020-го.

Вимоги Чернушенка були більшими. Свої моральні страждання він оцінив у 13, 7 мільйона гривень. Крім того, хотів стягнути 750 тисяч витрат на правову допомогу, в тому числі, послуги двох своїх адвокатів. Але суд не побачив  жодних підтверджень таких витрат і сплати будь-яких коштів за правову допомогу, тому взагалі нічого не стягнув у цій частині.

Представники Офісу генпрокурора заперечували проти цього позову, кажучи, що Чернушенко сам винуватий у такому тривалому розслідуванні, оскільки переховувався від правоохоронних органів.

 

Чернушенко відсудив мільйон у держави після закриття справи

 

Коли саме Чернушенко повернувся в України і чи мешкає тут зараз точно невідомо, бо в суді його представляв адвокат. Хоча у серпні минулого року екссуддя брав участь у судовому засіданні зі своїм захисником, коли йшлося про повернення речей вилучених із його службового кабінету, а також сауни. Зокрема, із сауни, серед іншого, вилучено ухвали голови Апеляційного суду міста Києва Чернушенка про надання дозволу на проведення негласних слідчих розшукових дій.

Нагадаємо, що в червні 2015-го Чернушенку вручили повідомлення про підозру у незаконному втручанні в роботу автоматизованої системи документообігу суду.

2 липня 2015 року слідчий Дмитро Сус оголосив Чернушенка в розшук.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10 липня 2015 року Чернушенка відсторонили від посади судді Апеляційного суду Києва у зв’язку із  притягненням його до кримінальної відповідальності. Після повідомлення про підозру Чернушенко перестав приходити на роботу і, за останньою інформацією, проживав у Росії. 

22 грудня 2015 року до Вищої ради юстиції надійшла заява Чернушенка про відставку.

Рішенням Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2018 року притягнуто суддю Чернушенка до дисциплінарної відповідальності та застосовано стягнення у виді внесення подання про звільнення його з посади судді. Причиною стало те, що Чернушенко три роки був відсутній на роботі з невідомих причин і фактично припинив виконання своїх обов’язків.

24 грудня 2019-го Печерський суд за зверненням адвоката біглого Чернушенка встановив строк у два місяці для завершення досудового розслідування і прийняття рішення про закриття справи або скерування її до суду. Адвокат посилався на те, що строк досудового слідства не може перевищувати 12 місяців із моменту повідомлення особі про підозру.

Оскільки ухвалу про завершення слідства виконано не було, то у жовтні 2020-го Печерський суд зобов’язав прокурора закрити справу. На той момент існувала постанова першого заступник генпрокурора Говди про продовження слідства до 15 січня 2021-го.

За два дні до завершення строку досудового розслідування, 13 січня 2021 року прокурор Київської міської прокуратури Безсмертний закрив справу Чернушенка у зв’язку із невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримати.

Закриття кримінальної справи з таких підстав дає право особі на компенсацію моральної та матеріальної шкоди.

У 2015 році після порушення кримінальної справи щодо Чернушенка слідчий ГПУ Дмитро Сус проводив обшук в його суддівському кабінеті. Сус начебто знайшов у Чернушенка вже наперед виготовлену ухвалу щодо скасування арешту майна компанії «Нафтогазвидобування». Колишнім співвласником цієї компанії був Петро Порошенко, який обіймав пост президента. Чернушенко потім звинувачував саме Порошенка у втручанні в його роботу як судді.

У червні 2015-го Апеляційним судом міста Києва скасовано рішення суду першої інстанції про арешт майна компанії «Нафтогазвидобування». За відсутності законних підстав для накладення арешту на майно вищевказаної компанії, представник президента Порошенка начебто вказував Чернушенку не скасовувати рішення суду першої інстанції.

За заявою Чернушенка ДБР з липня 2019 розслідувало кримінальне провадження за фактом можливого втручання колишнім Президентом України Порошенком, службовими особами Адміністрації Президента, Голови Вищої ради юстиції Ігорем Бенедисюком в діяльність судді – Голови Апеляційного суду міста Києва Антона Чернушенка з метою добитися неправосудного рішення.

Строк досудового розслідування у цій справі завершувався 15 січня 2021-го і не був продовжений. Підозру в цій справі нікому не повідомляли. Відтак провадження, імовірно, вже закрили.

 

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.
Выбирайте, что вам удобнее:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твиттер twitter.com/antiraid