Чому держбюджет-2021 неможливо виконати

Кілька днів тому Верховна Рада 289-ма голосами «за» прийняла Закон про держбюджет на 2021 рік.

З того часу пролунало безліч оцінок цього документа, але більшість з них зводяться до однієї тези: краще поганий кошторис, ніж його відсутність.

Я з цим категорично не погоджуюся. На мою думку, таке нехлюйське ставлення до бюджетного процесу привело Україну у стан перманентної кризи.

Міністр фінансів Сергій Марченко називає бюджет реалістичним, але це не відповідає дійсності навіть на рівні головних макроекономічних показників. Нагадаю, що доходи держбюджету встановлені на позначці 1 трлн 92 млрд грн. Граничний обсяг дефіциту складатиме 246,6 млрд грн, або 5,5% ВВП. Разом з тим споживча інфляція складатиме 7,3%, а середньозважений курс 29,1 грн за долар.

Переконаний, що згадані показники суперечливі та взаємовиключні. Немає такої реальності, за якої ці цифри могли би справдитися. Давайте розбиратися, чому це так, почавши з позитивного сценарію розвитку ситуації.

Якщо Україна будує бюджет 2021 року на співпраці з міжнародними структурами — МВФ, ЄС та Світовим банком — це означає лише одне: продовження реформ, стриману фіскальну політику. Тобто, якщо Україна рухатиметься цим шляхом, то середньозважений курс гривні буде суттєво нижчим, ніж заплановано урядом.

Як показав аукціон з розміщення ОВДП цього тижня, Україна настільки сенситивна до кожних 200?300 млн доларів, які заходять до нас від іноземних інвесторів, що це моментально впливає на курс. Така ситуація примушує Нацбанк виходити на валютний ринок і скуповувати зайві долари.

Як тільки ми отримали позитивні сигнали і Україна залучила 1,2 млрд євро, а іноземні інвестори почали заходити в українські папери, курс відразу упав до 27,5.

Тобто якщо Україна буде йти шляхом реформ, то встановлений у Законі про держбюджет дефіцит, а також передбачену виплату боргових зобов’язань таким способом можна профінансувати. Однак за цього сценарію ми не матимемо ані курсу на рівні 29,1, ані інфляції на рівні 7,3%. Міцна гривня та низька інфляція безпосередньо впливатиме і на інші бюджетні доходи, зокрема, ПДФО, ПДВ, акцизи, мита тощо.

Це, своєю чергою, означає, що план власних доходів не буде виконано як податковою, так і митницею. Зокрема, про це застерігав парламентарів голова ДМС Павло Рябікін у своєму листі на адресу Комітету ВР з питань бюджету.

А тепер розглянемо другий сценарій, за якого Україна не буде виконувати рекомендацій міжнародних партнерів, найперше, фінансової дисципліни, і включить друкарський верстат.

Так, у цьому випадку інфляція на тому рівні, що закладений у бюджет цілком імовірна. Однак тоді ми втратимо співпрацю з МВФ і, як показує приклад листопада і початку грудня, не зможемо залучати достатньо коштів, що необхідні для бюджетних виплат на фінансових ринках шляхом продажу державних облігацій. Це, своєю чергою, спровокує відтік іноземних інвестицій з українських боргових паперів.

Щоб виправити ситуацію, Мінфін збільшить обсяг продажу облігацій держбанкам за кошти, виділені їм у вигляді рефінансу НБУ. Але по суті це прямі інтервенції надрукованими грошима, що далі провокуватимуть інфляцію. Зважаючи на коронакризу, міжнародні партнери поки закривають на це очі.

Ба більше, варто розуміти, що на минулому тижні Євросоюз виділив Україні 600 млн євро, попри всі огріхи української влади, тільки з огляду на підписану Угоду про асоціацію. Ось вам конкретний приклад того, що дає членство у цивілізованому світі, а також дотримання цивілізованих правил гри.

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.
Выбирайте, что вам удобнее:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твиттер twitter.com/antiraid

0 ответы

Ответить

Хотите присоединиться к обсуждению?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *