Дефолт в Україні: потенційні ризики для економіки та можливі наслідки

“В України є місяць, щоб уникнути дефолту”, – такий заголовок статті у поважному британському бізнесовому виданні Economist спричинив нову хвилю панічних обговорень двох слів, які є страшними для українців – “дефолт” і “девальвація”.

Чи справді за місяць на Україну очікує дефолт? Що це означатиме? І чи впаде від нього гривня? Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «BIN».

Чому зараз знову заговорили про дефолт

Два роки тому, у серпні 2022, кредитори України погодилися, щоб її борги реструктуризували, зокрема, заморозили й виплати за єврооблігаціями.

Як пише британський Economist, якби не реструктуризація, витрати на обслуговування боргу були б другою за розмірами статтею видатків України – після оборони.

Але Україна отримала лише два роки відстрочки, бо у серпні 2022 обидві сторони – і Україна, і її кредитори – вважали, що війна не триватиме довго, і що у 2024 Київ вже зможе повернутися до обслуговування своїх боргів.

“Тоді була ідея, що війна закінчиться, і за два роки все стане ясно, сядемо і передомовимося. Але два роки пройшло, і нічого не ясно”, – пояснив у інтерв’ю NV фінансовий банкір Сергій Фурса.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Але, те, що війна не завершиться швидко, що Україна ще довго не зможе розраховуватися за своїми боргами і що потрібна нова реструктуризація стало зрозуміло вже на початку 2023, зауважує керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

МВФ навіть включив це у нову програму співпраці з Україною на 15 млрд доларів, затверджену у березні 2023 року, а згодом став активно лобіювати нову відстрочку для України.

“Україна намірів платити за тим графіком, що був погоджений два роки тому, не має. МВФ дозволяє не дотримуватися цього графіку, і МВФ благословив Україну на нові переговори з кредиторами про новий графік платежів”, – пояснює Паращій.

Ці переговори, каже фінансовий аналітик, точаться довкола зменшення ставки купона українських єврооблігацій, перенесення строків погашення усіх облігацій і часткового списання боргу. Минулої п’ятниці МВФ оприлюднив оновлений меморандум після чергового перегляду програми співпраці з Україною. У ньому, твердить Паращій, фактично є усі параметри можливої угоди з кредиторами: “сторонам треба зробити дуже прості арифметичні вправи і перевірити, чи запропоновані ними умови відповідають критеріям сталості боргу, як його бачить МВФ у своїх прогнозах”.

При цьому, як зауважує Сергій Фурса, МВФ нині є найжорсткішим учасником переговорів, а Україна радше перебуває під його “парасолькою”.

“Патронаж” МВФ над угодою з кредиторами важливий, бо фонд також опікується і загальним пакетом фінансової допомоги від міжнародних партнерів України на понад 100 млрд доларів.

“Ця сума вже включала приблизно 15 млрд поступок від приватних кредиторів. Вони сказали – ми вас благословляємо, тільки підіть і візьміть в них ці 15 млрд у вигляді відстрочок від платежів, які ви маєте робити, але, дасть Бог, не зробите”, – пояснює Олександр Паращій.

Про які борги йдеться і чому не вдається домовитися

Суверенні кредитори, тобто окремі країни, під “патронатом” МВФ вже давно, ще наприкінці 2023 року, погодилися на відстрочку для України. Але з приватними кредиторами – переважно інвестиційними, а також пенсійними фондами, страховими компаніями із Британії, США, Франції – переговори тривають.

У червні Україні зробила свою пропозицію: зменшити вартість боргу до 60%. Це означає, що з кожного інвестованого долара інвестори змогли б отримати тепер лише 60 центів. Кредитори відповіли, що знижка у 20% була б для них більш прийнятною.

“Це як Путін каже, що для миру ви повинні віддати Запоріжжя, яке він навіть не контролює повністю”, – каже Фурса. Як на будь-яких інших переговорах сторони спочатку оголошують максимальні позиції, а домовляються десь посередині, вважає фінансовий експерт.

Сума боргу не є захмарно великою – загалом трохи більше 20 млрд доларів. Але з огляду на тотальний брак коштів, її виплата для України не реалістична.

Всі доходи, які продукує українська економіка, нині ідуть на армію та безпеку. Фінансова допомога від міжнародних партнерів – ЄС, США, інших країн та міжнародних організацій, як МВФ – іде на покриття невоєнних видатків українського бюджету.

На початку цього року ЄС схвалив надання Україні допомоги на 50 млрд євро, ще близько 8 млрд доларів має надійти від США (із загального допомогового пакету у 61 млрд доларів, схваленого американським Конгресом цієї весни після тривалого зволікання). Але навіть за цих обставин міністр фінансів України Сергій Марченко вважає, що наступного року в українському бюджеті бракуватиме близько 12 млрд доларів.

Водночас для приватних інвестиційних фондів, які і є власниками українських єврооблігацій, йдеться про менше відсотка в інвестиційних портфелях, каже Олександр Паращій. Але є люди, які відповідають за ці інвестиції, і вони не можуть просто поставити на них хрест, як на власних бонусах.

“На рівні менеджерів вони такого не можуть зробити, – пояснює фінансовий аналітик. – Тобто є менеджери, які відповідальні за цю інвестицію, вони радили вкластися в ці папери, і їхнє начальство тепер в них питає, де гроші. Потрібно виходити із ситуації, і вони роблять все можливе, щоб отримати максимум”.

Чи буде дефолт і чи впаде гривня

Як пише Economist у згаданій статті, поки угоди про реструктуризацію немає, в України є два варіанти: продовжувати переговори, поки не вдасться домовитися, як домовилися з суверенними кредиторами про замороження боргових виплат до 2027 року, або дефолт.

“Це може лунати досить різко, але насправді між цими двома варіантами невелика різниця, – пише Economist. – В обох випадках українських платежів не буде”.

У травні, коли розпочалися консультації з приватними кредиторами, голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев заявляв, що про дефолт не йдеться.

“Переговори не будуть легкою прогулянкою – це факт, але не сумніваюся, що вони закінчаться угодою в найближчі місяці, – заявляв депутат в інтерв’ю Wall Street Journal, запевняючи, що “ні про який повноцінний дефолт зараз точно не йдеться”. За словами Гетманцева, опції полягають або у продовженні відстрочки, або у повноцінній реструктуризації з частковим обслуговуванням і списанням боргу.

“Немає ніякого варіанту із жорстким дефолтом. Це не потрібно Україні, це не потрібно МВФ, це не потрібно кредиторам, – нікому це не потрібно. Тому лякатися нема чого”, – твердить Сергій Фурса.

У реальності сторони або домовляться про нову реструктуризацію, або про нову заморозку виплат. Тобто – домовляться домовлятися.

За великим рахунком, Україна живе у дефолті з лютого 2022, бо відтоді “нам дають гроші лише уряди і з політичних мотивів – приватні кредитори нам гроші не дають”, вважає Олександр Паращій. Але, зазначає він, саме слово дефолт “буде дуже популярним і в липні, в серпні”.

Проте навіть у випадку справжнього дефолту, тобто формального визнання неспроможності платити за зобов’язаннями, ситуація не буде якоюсь екстраординарною для України. За останні 10 років, відколи росія анексувала Крим, це буде вже втретє.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Звісно, літера D у кредитному рейтингу не прикрашає країну, але, каже Паращій, але “вона в нас вже є”.

“Коли ми робили реструктуризацію 2022 року, рейтингові агентства на кілька хвилин нам поставили цю літеру. Коли ми робили реструктуризацію у 2015 році, було абсолютно те саме”, – каже керівник аналітичного департаменту Concorde Capital, додаючи, що розміщення українських єврооблігацій у 2017- 2018 рр. показали, що це не сильно впливало на можливість України виходити на міжнародні ринки капіталу, коли така можливість була.

Загалом, вважає фінансовий аналітик, в Україні довгий час існує викривлене ставлення до того, що таке дефолт, і його безпідставно пов’язують з іншим страшним словом на “Д” – девальвацією.

“Воно асоціюється з фінансовою кризою, яка почалася в серпні 1998 року в Росії. Ця криза була спровокована недолугими діями російського уряду, недолугою монетарною, валютною політикою. Але ця криза призвела до трикратного подорожчання долара в росії, а потім перейшла в Україну. І всю цю кризу назвали словом дефолт”, – пояснює фінансовий аналітик і запевняє: побоювання щодо стрімкого падіння гривні через дефолт, навіть якщо він і станеться, не мають під собою жодної раціональної основи.