Енергетична криза набирає обертів: до чого готуються в Європі

За місяць від початку конфлікту на Близькому Сході рахунок ЄС за імпорт викопного палива зріс на 14 млрд євро. Це «дуже серйозні цифри», за словами Йоргенсена, що свідчать: криза не буде короткою.

Про це у своїй статті пише Марія Цатурян, аналітик та керівниця з комунікацій Ukraine Facility Platform, – «Газова криза в Європі. Чи подолають її ЄС і тим паче Україна». Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Дзеркало тижня. Україна».

Регуляторна вимога заповнити сховища на 80% до грудня нікуди не зникла: за даними Gas Infrastructure Europe, на кінець березня вони заповнені лише на 28%. До зими Європі треба закачати рекордні 55–60 млрд кубометрів газу за умов, коли ціни цього року будуть на 40% вищими за попередні оцінки і залишатимуться підвищеними впродовж 2027-го.

«Дорогий газ робить дорожчою й електроенергію навіть там, де газових електростанцій небагато. Причина — у правилах ринку: ціну встановлює найдорожчий виробник, якого доводиться включати, щоб покрити весь попит», – підкреслює автор.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Однак ціновий шок — лише перша з проблем. Влітку на Європу чекає складніше випробування — конкуренція за газ.

За словами експертки, формально з постачанням усе виглядає непогано: Норвегія забезпечує майже третину всього газу через трубопроводи, США — близько 27% у вигляді LNG, Алжир і росія — ще приблизно по 12%. На Катар, який припинив поставки, припадало лише близько 8%. Проблема у недостатній гнучкості ринку. Норвезькі трубопроводи фізично завантажені до межі. Алжир і Азербайджан не здатні швидко наростити обсяги. Єдиний «гнучкий» ресурс — спотові LNG-танкери: вони не прив’язані до маршруту і йдуть туди, де більше платять. США — найбільший постачальник такого «гнучкого» газу для Європи, але американські танкери так само реагують на азійські ціни, а швидко наростити обсяги не вийде. Катар забезпечував близько 20% світового спотового ринку, і коли він вибув із гри, попит перевищив доступну альтернативу втричі.

З квітня на той самий ринок виходять Японія, Південна Корея, Китай і Тайвань із попитом на газ для охолодження і готовністю платити додаткову премію. Очікувані обсяги квітневого закачування в ЄС уже на 70% нижчі, ніж торік. Найдешевше весняне вікно для закупівлі газу фактично втрачено.

Тому Єврокомісія намагається свідомо використати кризу як можливість: зробити «зелений» перехід — в опаленні і на транспорті — економічно вигіднішим саме зараз, коли альтернатива виглядає як кризова ціна на газ і нафтопродукти.