Головне за тиждень: початор роботи нової ВР, склад уряду, нові очільники СБУ та Генпрокуратури, нові законопроекти, збори суддів ВАкС

29-30 серпня відбулася перша сесія Верховної Ради України 9-го скликання.

29 серпня розпочалася перша сесія Верховної Ради України 9-го скликання, яка закінчилося уночі 30 серпня.

Депутати зареєстрували депутатські фракції: «Слуга народу» (254 депутати), «Опозиційна платформа – За життя» (44 депутати), «Європейська солідарність» (27 депутатів), «Батьківщина» (25 депутатів депутатів) і «Голос» (17 депутатів). Також створено депутатську групу «За майбутнє», до якої увійшли 23 нардепи.

Зазначимо, «Слуга народу» діятиме як коаліція, оскільки має у своєму складі більшість нардепів від конституційного складу парламенту.

Посаду голови Верховної Ради України 9-го скликання обійняв Дмитро Разумков. Його першим заступником народні депутати обрали Руслана Стефанчука, а заступником – Олену Кондратюк.

Також народні депутати затвердили перелік, кількісний склад і предмети відання парламентських комітетів. У Верховній Раді працюватимуть 23 комітети:

1) Комітет з питань аграрної та земельної політики;

2) Комітет з питань антикорупційної політики;

3) Комітет з питань бюджету;

4) Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики;

5) Комітет з питань екологічної політики та природокористування;

6) Комітет з питань економічного розвитку;

7) Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг;

8) Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування;

9) Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва;

10) Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом;

11) Комітет з питань молоді і спорту;

12) Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки;

13) Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіональної розвитку та містобудування;

14) Комітет з питань освіти, науки та інновацій;

15) Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин;

16) Комітет з питань правової політики;

17) Комітет з питань правоохоронної діяльності;

18) Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України;

19) Комітет з питань свободи слова;

20) Комітет з питань  соціальної політики та захисту прав  ветеранів;

21) Комітет з питань транспорту та інфраструктури;

22) Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики;

23) Комітет з питань цифрової трансформації.

Зазначимо, у Раді восьмого скликання діяли 27 профільних комітетів і комісія з приватизації.

Чергова, друга, сесія ВРУ дев’ятого скликання розпочнеться у вівторок, 3 вересня.

Нагадаємо, позачергові вибори народних депутатів відбулися 21 липня 2019 року.

Верховна Рада погодила склад нового Кабінету Міністрів України

29 серпня 2019 року Верховна Рада погодила кандидатуру Олексія Гончарука на посаду нового Прем’єр-міністра України. Також депутати схвалили новий склад уряду.

Варто зазначити, що уряд був сформований Президентом України Володимиром Зеленським, який особисто проводив співбесіди з кандидатами.

Новий уряд матиме 15 міністерств на противагу 19 міністерствам у попередньому Кабміні Володимира Гройсмана. В уряді працюватиме 17 міністрів, а не 25, як раніше: ліквідовано посаду першого віце-прем’єра і кількість посад віце-прем’єрів скорочено з 6 до 2.

Зазначимо, міністерства переформатували. Наприклад, Міністерство аграрної політики та продовольства України віддали у сферу управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Міністерство екології та природних ресурсів тепер об’єднано з Міністерством енергетики та вугільної промисловості, також об’єднано Міністерство культури, Міністерство інформаційної політики і Міністерство молоді та спорту.

Відтак новий склад уряду такий:

Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба;

Віце-прем’єр-міністр України – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров;

Міністр Кабінету Міністрів України Дмитро Дубілет;

Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов;

Міністр юстиції України Денис Малюська;

Міністр фінансів України Оксана Маркарова;

Міністр енергетики та захисту навколишнього середовища України Олексій Оржель;

Міністр інфраструктури України Владислав Криклій;

Міністр розвитку громад і територій України Олена Бабак;

Міністр освіти і науки України Анна Новосад;

Міністр охорони здоров’я України Зоряна Скалецька;

Міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський;

Міністр соціальної політики України Юлія Соколовська;

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков;

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко;

Міністр оборони України Андрій Загороднюк;

Міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Оксана Коляда.

Призначено нового Генпрокурора та керівника СБУ

29 серпня 2019 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ про призначення Руслана Рябошапки Генеральним прокурором. Рябошапка замінив на посаді Юрія Луценка.

Раніше Верховна Рада України підтримала Постанову про надання згоди на призначення Рябошапки на посаду Генпрокурора. За відповідне рішення проголосувало 312 народних депутатів України. 

Зазначимо, Рябошапка – колишній заступник Міністра юстиції України (з 19 березня 2014 р.), член Національного агентства з питань запобігання корупції (з 16 березня 2016 – 9 червня 2017 рр.). 21 травня 2019 року обійняв посаду заступника Глави адміністрації Президента України Зеленського, відповідав за правовий блок і відносини Президента із судами. Є членом РНБО з 31 травня 2019 року.

Також Верховна Рада схвалила кандидатуру українського бізнесмена Івана Баканова на посаду керівника Служби безпеки України. Раніше цю посаду обіймав Василь Грицак.

Баканов – працівник органів держбезпеки, виконує обов’язки голови Служби безпеки України з 3 червня 2019, є членом РНБО з 28 травня 2019. Водночас зазначимо, Баканов був керівником ПАТ «Студія Квартал-95» (2013 – 2019 рр.) і керівником партії «Слуга народу» (2 грудня 2017 – 27 травня 2019).

Законопроєкт про зняття депутатської недоторканості пройшов перше голосування у Раді

Верховна Рада схвалила постанову №1095 про попереднє схвалення проєкту Закону «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)» №7203, внесений ще президентом Петром Порошенком у 2017 році.

Проєктом вилучаються два абзаци статті 80 Конституції України, які обумовлюють недоторканність народних депутатів України, а саме: «Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність» і «Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані».

Нова редакція даної статті Конституції пропонується у такому вигляді: «Стаття 80. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».

Варто зазначити, що порядок внесення змін до Конституції передбачає голосування на двох сесіях. У першому читанні законопроєкт має бути схвалений простою більшістю (226 народних депутатів) і на одній з наступних чергових сесій ухвалений не менш як 300 голосами.

Зазначимо, нормативно-правовий акт має набути чинності з 1 січня 2020 року.

Питання скасування депутатської недоторканості неодноразово були предметом розгляду Конституційного суду України. Зазвичай, це було обумовлено політичною доцільністю, яка пов’язана насамперед з виборчими процесами в країні (висновки від 10.09.2008 р. № 2-в/2008, від 01.04.2010 р. № 1-в/2010 і від 27.08.2012 р. № 2-в/2012). І щоразу КСУ визнавав такими, що відповідають вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Мова йде і про вище згаданий проєкт Закону.

Конституційний суд наголошував, що недоторканість народних депутатів не є їх особистим привілеєм чи індивідуальним правом, а має публічно-правовий характер. Вона спрямована на убезпечення народного депутата від незаконного втручання в його діяльність, на забезпечення безперешкодного здійснення ним своїх функцій та належне функціонування парламенту.

66 законопроєктів розглянуть у скорочені строки

Президент України Володимир Зеленський звернувся до Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова з листом, в якому відповідно до частини другої статті 93 Конституції України визначив як невідкладні для позачергово розгляду низку проектів Законів.

30 серпня 2019 року щодо кожного із законопроектів народні депутати прийняли рішення про скорочення строків розгляду та доручили комітетам, до предметів відання яких належать дані законодавчі акти, терміново підготувати їх до розгляду.

Тексти зазначених проектів законів будуть оприлюднені під час надання їх для опрацювання Комітетами.

Загалом у цьому списку 66 законопроєктів, 19 проєктів подав Зеленський. Серед них: про Вищий антикорупційний суд, про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи, про внесення змін до статті 93 Конституції України щодо законодавчої ініціативи народу, про внесення змін до Конституції України щодо скасування адвокатської монополії і про імпічмент президента.

Збори суддів Вищого антикорупційного суду і Апеляційної палати ВАС відбудуться 3 вересня

3 вересня 2019 року відбудуться збори суддів Вищого антикорупційного суду і Апеляційної палати ВС.

Під час зборів суддів ВАС планується обрання членів житлово-побутової комісії суду. Судді затвердять комунікаційну стратегію і засад використання автоматизованої системи документообігу ВАС.

Також будуть обрані делегати на з’їзд суддів України, встановлять чергування слідчих суддів у вихідні, неробочі та святкові дні і визначиться абревіатуру Вищого антикорупційного суду українською і англійською мовами.

У порядку денному зборів Апеляційної палати: затвердження засад використання автоматизованої системи документообігу, порядок ведення діловодства Апеляційної палати і встановлення порядок погодження використання бюджетних коштів, передбачених на утримання інституції.

Нагадаємо, Вищий антикорупційний суд має розпочати роботу 5 вересня 2019 року.

Прийнятий Закон про Антикорсуд передбачає, що суд розпочинає роботу за умови призначення щонайменше 35 його суддів, у тому числі 10 суддів Апеляційної палати.

Варто додати, що деякі експерти вважають, що початок роботи ВАКС під загрозою, адже до суду можуть передати понад 3,5 тис. справ, що паралізує його роботу. Через перевантаженість суддів розгляд справ буде відбуватися дуже повільно. 

Водночас лише 5% справ, які має отримати ВАС, розслідувалися НАБУ та належать до категорії справ високопосадової корупції. 

Зазначимо, 29 липня Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про діяльність Антикорсуду, відзначивши його як невідкладний. Проєкт Закону можуть схвалити вже на другій сесії ВР, тобто 3 вересня. Наразі текст проєкту на сайті парламенту не оприлюднений.

Водночас ймовірно він буде аналогічним проєкту, який Зеленський подавав на розгляд Верховної Ради восьмого скликання. Тоді депутати не зібралися для його розгляду.

Проєкт пропонує, аби суд зосередився на кримінальних провадженнях, відкритих з дня початку роботи цього суду або до дня початку його роботи, якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалось детективами НАБУ.

Також передбачено, що до ВАС передаються усі кримінальні провадження, досудове розслідування у яких завершено прокурорами САП і судовий розгляд яких судами першої, апеляційної інстанцій не завершено до дня початку роботи Антикорупційного суду.

Зазначимо, дату початку роботи суду можуть перенести, аби закон встиг набути чинності.