Хто судить фігурантів справ Антикорупційного Бюро (огляд суддів)

Нещодавно Вища рада правосуддя своїм рішенням погодилась ліквідувати районні суди Києва. Це означає, що судді до новостворених судів будуть обиратися заново, що повністю залежить від тієї ж Вищої ради правосуддя. Журналісти Bihus.info спеціально для ЧЕСНО.Фільтруй суд! проаналізували, до яких суддів найчастіше потрапляють справи Національного антикорупційного бюро саме зараз, до ліквідації.

Для аналізу ми використали реєстр справ НАБУ, переданих до суду.

Усатова Ірина Анатоліївна

Суддя Солом’янського райсуду Києва фігурувала у декількох справах НАБУ. Зокрема, у провадженні про отримання хабаря посадовцем прокуратури Київської області. За версією слідства, начальник відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції Володимир Чеботарьов вимагав у директора фірми “Віртуоз ЛТД” гроші за те, що він посприяє у закритті кримінальної справи проти фірми у Рівненській області.

Саме підприємство підозрювали у постачанні невірної кількості продуктів до закладів освіти. Згідно з версією детективів, після того, як Чеботарьов отримав 50 тисяч гривень, спілкуватися з директором фірми він припинив. Йому обрали запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суддя Ірина Усатова неодноразово задовольняла клопотання детективів щодо доступу до телефону, документів та до інших речей підозрюваного. Примітно, що змінив міру запобіжного заходу з домашнього арешту на заставу суддя Олександр Бобровник. До жовтня прокурор був відсторонений від своєї посади. Зараз же очікує засідань по суті.

Окрім цього, суддя Ірина Усатова брала участь у справі, що стосувалася неналежного виконання ухвали про арешт рахунків “Енергомережі”, яку пов’язують з братами Суркісами і яка встигла вивести з державних обленерго, за підрахунками слідства, до 2 мільярдів гривень. Згідно з матеріалами справи, працівниця одного з відділень “Приватбанку” вступила з працівником “Енергомережі” в змову, в результаті чого вона вивела 27 мільйонів гривень з арештованого рахунку “Енергомережі” на інший рахунок підприємства.  

В рамках провадження служителька Феміди задовольнила обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов’язання кільком фігурантам справи.

Фігурувала суддя і у кримінальній справі, пов’язаній з  екс-керівником Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Владиславом Каськівим. Саме за його головування проект “Повітряний експрес”, який мав би сполучати залізничний вокзал та аеропорт “Бориспіль”, втратив 82 мільйони гривень та так і не був втілений в життя. Суддя продовжила строк дії запобіжного заходу директору підприємства “Сапфір-фінанс” Івану Радику, – бо саме на рахунки його фірми перерахували гроші з інвестпроекту.

Кізюн Людмила Іванівна

Суддя Солом’янського райсуду Києва брала участь у справі щодо пропонування хабаря військовому прокурору Південного регіону України. За версією слідства, власник компанії NTA Invest Group s.r.o. намагався “домовитися” з прокурором про зняття арешту з його товару – технічної соди, пропонуючи держслужбовцю 75 тисяч доларів за вирішення цього питання. В результаті прокурор звернувся до правоохоронних органів.

Суддя своїми рішеннями продовжувала строк запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання керівнику компанії. Примітно, що до цього фігуранту справи обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте одіозний суддя Олександр Бобровник його змінив.

Справа щодо розкрадання коштів ДП “Укрзалізниця” також перебувала у провадженні судді. Зокрема в.о. начальника ДП “Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України”. за версією слідства, створив низку фіктивних підприємств, які пізніше перемогли у торгах на закупівлю дерев’яних брусів та шпал для філії «Укрзалізниці» за завищеними цінами, причому ціни були більше від середньостатистичних ринкових на 80%, що призвело до розкрадання близько 13-ти з половиною мільйонів гривень. В рамках справи суддя відмовляла захисникам у скасуванні арешту на майно, зокрема, годинників та ноутбуку. А також неодноразово продовжувала запобіжний захід у вигляді застави.

Тарасюк Кристина Едуардівна

Суддя Печерського райсуду Кристина Тарасюк брала участь у розгляді справи щодо отримання хабаря у 170 тисяч євро тимчасово виконуючим обов’язки ректора Національного авіаційного університету (НАУ) Володимиром Харченко.

За інформацією слідства, в.о. ректора через посередника адвоката вимагав 170 тисяч євро від професора. У таку суму він оцінив підписання наказу про призначення науковця на посаду в навчальному закладі. Нині справа розглядається по суті.  Суддя неодноразово призначала підготовче засідання, а також постановила викликати свідків по справі.

Також суддя має відношення і до справи судді Київського апеляційного адміністративного суду Ігора Петрика. У грудні 2016-го керівник САП Назар Холодницький повідомив про затримання судді Ігоря Петрика одразу після отримання хабара в розмірі 5 тисяч доларів.

За версією слідства, гроші передавалися за винесення рішення на користь ТОВ “БТУ,” яке займається утилізацією небезпечних відходів. Компанія судилася з Міністерством екології та природничих ресурсів, яке після перевірки підприємства анулювало ліцензію. Тоді представники фірми звернулися до суду, щоб оскаржити рішення Міністерства. Суддя Петрик виніс рішення на користь компанії, за що нібито отримав 5 тисяч доларів. Сама суддя у рамках справи призначала підготовче засідання, а також своїм рішенням не задовольняла відвід суддів, на якому наполягали адвокати обвинуваченого.

Курова Олена Іванівна

Суддя  Солом’янського райсуду Києва працювала із справою стосовно розкрадання коштів у справі щодо компанії Укргазвидобування. Детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) затримали 12-го фігуранта в схемі розкрадання газу за договором спільної діяльності з компанією «Укргазвидобування». Як повідомили тоді у прес-службі НАБУ, «Основним завданням даної особи в складі злочинної організації було ведення бухгалтерського обліку та подання податкової звітності від імені фіктивних підприємств, які були залучені до злочинної схеми». Олена Курова призначала підготовче засідання з цієї справи.

Суддя також визначила запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для керівника Державної інноваційної фінансово-кредитної установи. За даними слідства, керівник ДІФКУ вчинив розтрату державного майна, а саме, продав фірмі “Фінансова компанія “Фактор плюс” право грошової вимоги до Державного підприємства «Антонов» на загальну суму понад 16 млн. гривень, чим завдав державі матеріальної шкоди на суму більш ніж 14,5 млн. грн.

Макуха Андрій Анатолійович

Суддя Солом’янського райсуду Києва Андрій Макуха відсторонив начальника відділу прокуратури Кіровоградської області від своєї посади. За версією слідства, начальник відділу процесуального керівництва домовився із спільником про те, що за допомогою свого службового становища він відкличе апеляцію у кримінальній справі. За це прокурор попросив майже сім тисяч доларів. Окрім цього, прокурори в рамках цього провадження виявили, що прокурор підробляв офіційні документи.

Суддя також продовжував запобіжний захід керівнику Державної авіаційної служби. За версією слідства, голова Державіаслужби України, діяв в інтересах  ПрАТ “Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України”, в результатах чого інша авікомпанія  “Українсько-середземноморські авіалінії”  зазнала збитків у розмірі 750 тисяч гривень, оскільки їй скасували заплановані рейси за маршрутом “Київ-Тегеран-Київ”.  Макуха – єдиний суддя з п’ятірки, звільнений за порушення присяги.

Висновок: у своїй більшості, судді, які отримують справи НАБУ (окрім звільненого Макухи) здійснюють правосуддя у Солом’янському та Печерському райсудах Києва. Оскільки в майбутньому районні суди будуть ліквідовувати, а на їхніх місцях створювати нові установи та обирати суддів знову, є можливість прослідкувати, які ж судді, що фігурували у справах НАБУ, залишаться.