Карантин Шредінгера. Як українців обмежують через коронавірус?

Кабмін ухвалив кілька обмежувальних заходів, щоб знизити загрозу поширення коронавіруса. На поняття «карантин» в уряді не зазіхнули, хоча у нього є право його вводити та скасовувати (ст.29 закону «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

До 6 червня експортувати з України протиепідеміологічні товари заборонено. На покупку засобів індивідуального захисту додатково виділяють 100 млн грн. Ці індивідуальні засоби — для потреб міністерств, ведомст, служб та поповнення держрезерву.

У Кабміні обмежують проведення масових заходів, чисельністю від 200 осіб.

Проте заходів державної необхідності це не стосується. Тому засідання Верховної Ради скасовувати не будуть.

Більш того, за інформацією народного депутата від фракції «Європейська солідарність» Вікторії Сюмар, нардепів збираються відволікти від земельного питання позачерговою сесією. На ній планують розглянути нове законодавство про санітарно-епідеміологічні заходи.

Навчальні заклади на три тижні йдуть на карантин — тут вже Кабмін не побоявся використовувати це формулювання.

За законодавством, організовувати й контролювати виконання особливих заходів повинні вже місцеві органи влади (місцеве самоврядування та виконкоми).

У Києві режим обмежень (знову ж, це не карантин) до кінця березня оголосили ще до офіційної заяви Кабміну.

У столиці обмежили культурні масові заходи, роботу розважальних закладів та центрів, концерти, спектаклі, кіносеанси, конференції. Заклади громадського харчування чіпати не стали — вони працюють в тому ж режимі, але на стан здоров’я відвідувачів там повинні звертати увагу.

Рішення КМДА, уточнили в Адміністрації, є обов’язковим для підприємств усіх форм власності. Там зазначили, що масові заходи можливі, якщо чисельність — до 60 осіб та стан їх здоров’я можуть перевірити — провести скринінг. Обмеження стосуються тільки скупчення людей в приміщеннях. Отже збиратися великими групами на вулицях не заборонено.

Торгівлю потривожать мінімально. У ТЦ чергуватимуть бригади, які будуть оглядати людей. За необхідності, тобто при зовнішніх ознаках хвороби, — міряти температуру та рекомендувати піти до лікаря.

Перший заступник голови КМДА Микола Поворозник уточнив, що в столиці контролювати дотримання «профілактично-попереджувального заходу» буде Нацполіція та Держспоживслужба.

Школярі та студенти будуть навчатися дистанційно. Дитячі садки в Києві теж закрили.

Nash.Live запитав у експертів про деякі нюанси і потенційні проблеми такого режиму.

У КМДА заявили, що відповідальність за порушення профілактичних заходів передбачена і адміністративна, і кримінальна. Про це в ході брифінгу сказав Микола Поворозник. Але в Кримінальному кодексі таку статтю не знайти.

Зате в Кодексі про адміністративні правопорушення є ст. 42 про порушення санітарних норм. Як каже адвокат Ростислав Кравець, її й будуть застосовувати.

Відповідальність за цими нормами: для громадян — штраф у розмірі 1-12 неоподатковуваних мінімумів (17-204 грн), для посадових осіб — 6-25 неоподатковуваних мінімумів (102-425 грн).

«Але я думаю, що таких штрафів буде небагато. Тому що оскаржити рішення про їх стягнення буде нескладно, — уточнює Ростислав Кравець. — З іншого боку, ще й Кабмін на закритому засіданні ухвалив низку рішень. На підставі урядової постанови вже можна буде точніше говорити про стягнення штрафів. Але це виключно адміністративна відповідальність, не кримінальна, на відміну від Китаю, де передбачений навіть розстріл».

Як бути працюючим батькам в зв’язку із закриттям дитячих садків до кінця не ясно. Микола Поворозник закликав роботодавців «за можливості» зробити їм гнучкий робочий графік. Але крім закликів зглянутись у людей немає інших важелів тиску.

«В Україні були значно скорочені права трудящих та профспілок. Тому в юридичній площині майже не залишилося інструментів, за допомогою яких працівник міг би примусити роботодавця змінити графік роботи, — пояснює Ростислав Кравець. — Якщо в приватних структурах про плаваючий, гнучкий графік ще можна домовитися, то в держструктурах це жорстко регламентовано. У зв’язку з тим, що профспілки практично ліквідували, захистити людей буде важко. Керівники держструктур, міністерств, установ повинні показати приклад того, як вони йдуть назустріч своїм співробітникам. Але я цього не чекаю. Тому що у керівників не вистачає освіти, державного мислення та спрямованої на майбутнє цілі стимулювати співробітників до державної служби».

У КМДА підрахунками про потенційні збитки бізнесу не поділилися. Микола Поворозник лише погодився, що вони будуть, але здоров’я людей важливіше. У Кабміні збитки теж поки що ні вираховували.

Підрахунки, мабуть, будуть вже після закінчення профілактичних заходів, в тому числі й в масштабах країни. Директор Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що вони складуть мільярди гривень.

«Це реально призведе Україну до кризи, — вважає економіст. — Причому гострого, важкого, і з нього доведеться довго виходити. Розпочнеться паніка. Люди почнуть скуповувати продукти. Будь-які заклики цього не робити не допоможуть. Відразу злетять ціни — це неминуче. Буде друга хвиля істерики, вже через підвищення цін. В деяких регіонах, населених пунктах можуть виникнути перебої з продуктами. Зараз паніку і проблему розкрутять так, що не ясно, скільки буде потрібно часу, щоб заспокоїтися. Близько 10 млрд грн втрат для Києва. Наслідки паніки для України — вже близько 100 млрд грн. Терміни заходів значення не мають. Налякати людей легко, а заспокоїти важко».

Про закриття кордонів, обмеження переміщень поки що не йдеться. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що сподівається: епідемія в світі до початку літа піде на спад. Зараз намагаються пом’якшити удар для України, де зафіксований тільки один випадок коронавируса, та діють на випередження.

«Уряд не може впливати на стихійні ринки, години пік. Це відноситься до самоорганізації українців», — сказав прем’єр.

Він уточнив, що авіакомпанії вже практично зупинили авіасполучення з Італією. З 219 контрольно-пропускних пунктів на кордонах працюватимуть 49. Там уже проводиться посилений контроль і скринінг. Усередині країни переміщення не обмежують.

«Це модель «краще перестрахуватися». Ми бачили долю Зоряни Скалецької та всього попереднього уряду в контексті коронавіруса, — каже кандидат політичних наук Олексій Якубін. — Уряд Шмигаля вважає, що краще діяти на випередження, комунікувати, щоб не було звинувачень в зворотному. Якщо говорити про сам режимі, то, за моїми відчуттями, він введений в такому вигляді, щоб більше відповідальності перенести на людей. Його можуть використовувати як аргумент проти проведення мітингів. Але насправді це не так. Мітинги — не росто масові заходи. Вони захищені Конституцією — право на мирні зібрання. Люди виходять на свій страх і ризик. Але заборонити їм виходити або через карантин відміняти цю можливість не можна. Тут мова повинна була бути або про надзвичайний, або про воєнний стан, але не про карантин. Але можуть спробувати використовувати. Тепер уряд зможе знаходити обґрунтування, якщо щось піде не так, наприклад, з економікою. Що ви хочете? Карантин. Це називається біополітика, ми бачимо її в дії. Я дивлюся, як це діє по світу. Таке відчуття, що деякі країни використовують карантин як привід обмежити людей в правах, наприклад, в праві на переміщення. Не найкраща тенденція. Я дивився на реакцію в Німеччині. Зрозуміло, що там своя ситуація з охороною здоров’я. Але профільний міністр там говорить, що ми все одно не зупинимо коронавірус, як бі не діяли. Більш стримана реакція. В Україні ситуація з введенням карантину може частину людей стимулювати до більш панічних настроїв, ніж були до цього».

Анна Гончаренко, НАШ

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.
Выбирайте, что вам удобнее:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твиттер twitter.com/antiraid

0 ответы

Ответить

Хотите присоединиться к обсуждению?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *