Харківська правозахисна група представила експертний аналіз закону про мобілізацію

Пояснюємо, чи треба йти до ТЦК, як тепер будуть видавати повістки та обліковувати авто. А також — чому новий закон насправді не розв’язує наших проблем.

Сьогодні набув чинності закон №3633-IX, який називають “законом про мобілізацію”. Його подали до парламенту 30.01.2024, а прийняття цього закону стало однією з найобговорюваніших тем у суспільстві ще задовго до його внесення. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Права людини в Україні».

У процесі прийняття закон багато разів змінювали — фінальна версія сильно відрізняється від зареєстрованого на початку року тексту. “Мобілізаційний закон” насправді не є окремим законом, а вносить зміни до 16 вже існуючих законів, кодексів.

Ми вивчили прийнятий закон і хочемо не лише пояснити, що він означає в перекладі з юридичної, а й оцінити, наскільки потрібним він є у такому вигляді.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Харківська правозахисна група — неурядова організація, яка офіційно зареєстрована в Україні з 1992 року. Ми захищали права українців передусім від української держави, однак з 2022 року наш основний фокус — документування злочинів Росії та допомога постраждалим. Ми розуміємо, що Україна не зможе перемогти без налагодженої мобілізації. У нашої організації немає бронювання, кілька наших працівників служать у Збройних силах України, родичі двох працівниць перебувають у російському полоні.

Закон набув чинності. Чи треба йти до військкомату?

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, мають протягом 60 днів уточнити свою адресу проживання, номери телефонів, email (якщо є) та інші дані. Зробити це можна трьома способами:

1. прибувши особисто до територіального центру комплектування за місцем проживання або перебування на обліку
2. через центр надання адмінпослуг
3. через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста

Якщо ви перебуваєте за кордоном — це можна зробити через електронний кабінет, а також офіційний телефон або email вашого ТЦК.

17 травня Міноборони повідомило про запуск мобільного застосунку Резерв+, через який можна оновити свої дані. Стверджується, що після оноалвення даних можна буде переглянути дані про себе у реєстрі Оберіг, а також згенерувати QR-код, який можна показати представнику влади.

Надалі така ж процедура буде діяти після оголошення мобілізації Указом Президента. Оновлювати дані кожні 60 днів не потрібно: це вимагається лише зараз, після набуття чинності новим законом, і надалі — якщо почнеться нова війна і буде знову оголошена мобілізація.

Для чоловіків 18-60 за кордоном ускладнили взаємодію з українськими консульствами. Оформити закордонний паспорт та ID-картку тепер можна лише якщо є військово-облікові документи. Консульські послуги для тих, хто не оновив свої дані у ТЦК, “здійснюються за умови одночасного їх оновлення”.

Перевірка документів та фотофіксація

Відтепер під час мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі 18-60 зобов’язані носити військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК, поліцейського або прикордонника.

Працівники ТЦК або поліція тепер мають фіксувати перевірку документів на фото чи відео — ця норма почне діяти з 18 липня.

Крім цього, працівники ТЦК можуть використовувати спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Повістки, онлайн-повістки та “вимоги”

Тема повісток та способів їх видачі дуже чутлива у суспільстві. Згідно з новим законом, повістка про виклик до ТЦК та СП повинна містити конкретні дані:

• Прізвище, ім’я та по батькові, дата народження громадянина, якому адресована повістка.
• Найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку.
• Мета виклику до ТЦК та СП.
• Місце, день і час явки за викликом.
• Підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку.
• Реєстраційний номер повістки.
• Роз’яснення про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки.

Із цього випливає, що працівники ТЦК не можуть довільно роздавати повістки перехожим, що зараз є поширеною практикою. Повістку мають скласти завчасно, а вимоги в ній мають бути адресовані конкретній уже відомій ТЦК людині.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Хоча під час подачі до Верховної Ради в законопроєкті була норма про “електронні повістки”, у фінальному законі її немає. Залишилася норма про електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного чи резервіста — однак реєстрація в ньому буде добровільною, а про надсилання через нього повісток ніде мова не йде.

Незрозуміло, чому тоді залишили норму про “електронний цифровий підпис” у повістці — можливо, її просто забули виключити, або ж залишили на майбутнє. Сам термін “електронний цифровий підпис” є застарілим: із 2018 року його замінили на “кваліфікований електронний підпис”.

Під час вручення повістки представники ТЦК на вимогу зобов’язані назвати свої прізвища, ім’я та по батькові, посади, а також пред’явити службові посвідчення. Проблема у тому, що посвідчення працівника ТЦК та СП на законодавчому рівні не встановлено, тому незрозуміло, які саме службові посвідчення має побачити громадянин, якому вручають повістку.

У законі вводиться цілком нове поняття “вимога”. Вимога не є повісткою і надсилається поштою від імені керівника ТЦК лише після того, як людина не виконала обов’язків з військового обліку, а поліція письмово повідомила, що не зможе затримати її та доставити до ТЦК.

На відміну від повістки, яку вручають лише працівники ТЦК особисто, вимога може бути фактично й не отримана людиною, але все одно вважатиметься врученою з дня “проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі”.

Алгоритм дій ТЦК має виглядати приблизно так:

• Особисто вручити повістку людині, знаючи її ПІБ та дату народження.
• Дочекатися спливу часу на прибуття до ТЦК та СП.
• Накласти стягнення за порушення законодавства про мобілізацію (стаття 210-1 КУпАП). Справу про адмінправопорушення від імені центру комплектування може розглядати його керівник.
• Звернутися до поліції для доставлення людини до ТЦК.
• Отримати від поліції письмову відповідь, що це зробити неможливо.
• Надіслати рекомендованим листом вимогу про виконання обов’язків військовозобов’язаного / резервіста.
• Звернутися до суду з позовом про обмеження керування автівкою під час мобілізації.

Як заборонятимуть кермувати та чи забиратимуть авто?

Військово-транспортний обов’язок — не щось нове у прийнятому законі.

Однак у ньому цей обов’язок розширили: тепер авто, які перебувають на обліку у ТЦК, не можна буде:

1. продавати чи передавати у власність
2. здавати в оренду
3. використовувати як заставу
4. відправляти за межі України
5. переміщувати до іншої області

Останнє можна буде робити після отримання дозволу від ТЦК та СП. У законі вказано, що якщо людина володіє лише одним авто, воно не підлягає передачі ЗСУ. Однак це не означає, що його не можуть поставити на облік з усіма переліченими обмеженнями.

Крім цього, незрозуміло, як дізнатися, що ваше авто перебуває на обліку у ТЦК: за законом, інформацію про зареєстровані транспортні засоби до центрів комплектування має передавати МВС (ця норма набирає чинності через 8 місяців після опублікування закону). Обов’язку самостійно ставити авто на облік немає.

Транспортні засоби повертаються власнику протягом тридцяти днів після оголошення демобілізації, але як саме має відшкодовуватися шкода — повинен визначити Кабінет Міністрів.

Хоча у перших проєктах закону пропонувалося заморожувати рахунки та накладати інші обмеження на тих, хто не виконує обов’язки з військової служби, через реакцію суспільства від них довелося відмовитися, що публічно визнали окремі народні депутати.

Натомість — залишили обмеження керування авто. Це фактично найтяжче обмеження, яке може застосовуватися до “ухилянтів”. Його встановлює суд лише після того, як центр комплектування доведе, що громадянин не виконав свої обов’язки. Рішення суду можна буде оскаржити в апеляційному та касаційному суді, однак обмеження почне діяти вже після рішення першої інстанції.

Крім цього, це обмеження не може бути застосовано, якщо воно позбавляє людину основного джерела засобів існування (вочевидь, це має стосуватися професійних водіїв, мешканців віддалених місцевостей тощо) або якщо людина користується авто через інвалідність I чи II груп або утримує людину з інвалідністю такої групи.

Відстрочки стають більш строгими

Друга вища освіта тепер не даватиме відстрочки від військової служби: на неї можна розраховувати тільки навчаючись на вищому рівні освіти, ніж уже здобутий.

Також віднині втрачають відстрочку багатодітні (троє та більше дітей на утриманні) батьки, якщо мають заборгованість за аліментами понад три місяці.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Юнаки до 25 років не підлягають призову — зокрема ті, хто пройшли базову військову підготовку. Однак це не стосується тих, хто проходив строкову службу або став резервістом, навчаючись на військовій кафедрі в університеті.

Раніше Президент підписав прийнятий ще у травні 2023 року закон, який дозволяє мобілізувати з 25 років (замість 27 до цього). Харківська правозахисна група також пояснювала, що означають базова військова підготовка та базова військова служба та хто і як має їх проходити.

У новому законі передбачається, що прокурори будуть зобов’язані проходити базову загальновійськову підготовку або військову службу, однак ця норма стосуватиметься лише тих, хто захоче стати прокурором після закінчення воєнного стану. Це стосується і жінок.

Також чоловікам до 60 років не можна буде почати службу в органах місцевого самоврядування без проходження базової загальновійськової підготовки чи служби.

Мобілізація засуджених

Мобілізувати тепер можуть засуджених, який звільнили з випробуванням — крім засуджених за злочини проти основ національної безпеки (державна зрада, колабораціонізм тощо).

У “мобілізаційному” законі норма значно вужча за те, що зазвичай розуміють під “мобілізацією в’язнів”. Однак 8 травня Верховна Рада ухвалила закон #3626-IX, який безпосередньо стосується участі у війні засуджених. Читайте про це детальніше у нашій статті “Патріотичний потенціал за ґратами: залучення ув’язнених до військової служби за контрактом”.

Пільги та доплати військовим

За знищену ворожу техніку тепер виплачуватимуть винагороду у розмірі 4-300 прожиткових мінімумів (зараз це від 12,112 до 908,400 гривень), а також додаватимуть до 15 днів відпустки на рік.

Протягом трьох місяців після укладання контракту військові мають право отримати сертифікат на 150,000 ₴ на купівлю транспортного засобу. Також після укладання першого контракту можна отримати 50% компенсації першого іпотечного внеску та додатково компенсацію по 100 тисяч гривень після першого та другого років служби.

Мобілізованим не будуть нараховуватися проценти за користування кредитом, пеня та штрафи. Це не стосується кредитів на придбання житла та автомобіля.

Компенсація у разі загибелі військовослужбовця під час воєнного стану не може бути меншою за 15 мільйонів гривень.

Чи потрібний цей закон?

Очевидно, що в українському суспільстві існує запит на “справедливу мобілізацію”. Якщо абстрагуватися від усіх відомих філософії теорій справедливості, можна сказати, що людям хочеться зрозумілості й передбачуваності: знати, кого і коли мобілізують, де ця людина буде служити та коли зможе звільнитися.

Однозначно можна сказати, що на це прийнятий закон майже ніяк не впливає.

Він дещо розширює можливості ТЦК. Серед заходів впливу на тих, хто не приходить за повісткою, додалося лише обмеження керування автівкою. Водночас для діючих військовослужбовців покарання за залишення служби чи невиконання наказу з 2023 року стали значно суворішими.

Дуже сумнівним є заборона виїжджати за межі області на авто, що стоїть на обліку у ТЦК. Якщо на авто не можна вільно пересуватися, втрачається сама суть автомобіля. Генрі Форд говорив, що якби він робив те, чого хочуть люди, то довелося б створювати більш швидких коней. Можливо коні стануть більш мобільним транспортним засобом за таких умов. Наразі очевидно, що у ТЦК немає достатньо ресурсу навіть щоб обслуговувати всіх людей, яким видають повістки, тому обов’язок просити дозвіл на виїзд із області просто не буде працювати на практиці.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Важлива особливість закону — те, як саме він буде працювати, має визначити Кабінет Міністрів, який згадується в документі 39 разів. Ще до повномасштабної війни в Україні з’явилася сумнівна практика вводити обмеження підзаконними актами — наприклад, карантинні обмеження 2020 року. Зараз так само обмежується виїзд чоловіків за кордон — він заборонений урядовою постановою, але не законом. Більше того: навіть у цій постанові заборона відсутня, є лише перелік тих, кому виїжджати можна. Про це ми писали детально у статті про виїзд студентів за кордон.

Питання обмеження для чоловіків за кордоном активно обговорюють у суспільстві. На думку директора Харківської правозахисної групи, “воно відштовхує українціів за кордоном від України, демотивує їх продовжувати допомогу силам оборони та постраждалим від війни. Припинення консульських послуг є суто радянським засобом примусу і жодним чином не поверне тих, хто виїхав за кордон обманом. Автори закону не зробили нічого, щоб зробити мобілізацію привабливою”.

Ось як оцінює закон військовий юрист Віталій Погосян: “Загальне враження: більше перегибів, ніж позитивних змін. Мобілізація — це не лише вручення повісток та обмеження прав, але замість зрозумілого комплексу заходів обговорюється лише посилення мобілізаційних планів щодо чоловіків та обмеження їхніх прав”.