Коли відмова у поновленні строку оскарження обмежує доступ до суду

Установлення обмежень доступу до суду у зв’язку із пропуском строку необхідно застосовувати з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

На таку позицію ЄСПЛ, сформульовану у справі «Соколов та інші проти України», звернула увагу Велика палата ВС, переглядаючи справу №193/411/21, про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Закон і Бізнес».

Рішенням ЄСПЛ від 13.11.2025 у згаданій справі було констатовано порушення §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку з відмовою в доступі до судів вищих інстанцій. При цьому, Суд зобов’язав Україну відшкодувати 1500 євро на відшкодування моральної шкоди, а також 250 євро — судових та інших витрат.

Зокрема, наголошено, що §1 ст.6 конвенції гарантує кожному право на звернення з позовом щодо своїх прав та обов’язків цивільного характеру до судів або трибуналів. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

У справі, що розглядалася, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання адвоката (представника потерпілого) про поновлення строку на оскарження, який вказував, що повний текст постанови суду був складений та надісланий потерпілому та його представнику майже через місяць. Апеляційний суд вважав, що це не можна вважати поважною причиною, оскільки потерпілий та його представник були присутні у судовому засіданні, отже могли в установлений строк подати апеляційну скаргу із загальним формулюванням незгоди із оскаржуваною постановою.

З огляду на рішення ЄСПЛ, ВП ВС також дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції, якою відмовлено в поновленні строку на оскарження, є незаконною, оскільки ухвалена з порушенням §1 ст.6 конвенції. Тому направила справу про адміністративне правопорушення за ст.124 КпАП, яку було закрито судом першої інстанції за відсутністю складу адміністративного правопорушення, на новий розгляд до апеляційного суду.