Конституційний суд України відновив право приватної власності та скасував непропорційне втручання встановлене у ст. 483 Митного кодексу України

Судді КСУ визнали накладення санкцій за контрабанду такими, що суперечать демократії. У Митному кодексі прописано лише один вид і розмір покарання і це суперечить принципам справедливості. Адвокати сподіваються, що рішення КСУ врегулює митне свавілля.

Конституційний Суд України (КСУ) 5 липня визнав неконституційним накладення санкцій за контрабанду, які прописані в частині 1 статті 483 Митного кодексу України. Ця норма дозволяє конфіскувати товар і накладає штраф у розмірі 100% від вартості товару на його власника.

Скаргу до КСУ подали три громадянина України: Анатолій Душенькевич, Андрій Франко та Ірина Ярош. Вони вважають, що ця норма порушує принцип індивідуальної юридичної відповідальності з урахуванням характеру протиправного діяння, вини та характеристики винної особи.

Простіше кажучи, Кодекс визначає чіткий, єдино можливий вид і розмір покарання. Не враховуються в такому разі ні обставини самого порушення, ні мотиви, ні майновий стан винного, і все це порушує принцип справедливого покарання. Судді КСУ своїм рішенням підтвердили — норми статті 483 суперечать концепціям демократичного суспільства, заснованого на верховенстві права.

Чи послідує далі скасування цієї статті, незрозуміло. А нового правового механізму регулювання контрабандного товару натомість не придумали.

Як правильно покарати контрабандистів — поради юристів

Українські суди розглядають велику кількість судових справ від митниці про невідповідність товарних груп. Йдеться про код українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

“Товар належить до одного коду або групи УКТ ЗЕД, а митники вважають, що до іншого. І обирають звісно ж той, за який ви заплатите більший податок. Що випливає зі статті 483? Правильно, ви везете контрабанду. Наслідки цього — стовідсоткова конфіскація і штраф. Ще й відберуть транспортний засіб”, — каже Фокусу адвокат Ростислав Кравець.

Але транспорт у якому провозять товар необов’язково належить контрабандисту. У сфері зовнішньої торгівлі працюють експедиторські фірми та посередники.

“Фура везе товар. Водієві все одно, який вантаж і за якою класифікацією він проходить. Як йому замитнили так він і везе. А стаття 483 Митного кодексу визначає покарання для особи, яка взагалі не причетна до контрабанди. До чого тут експедитор зі своїм транспортним засобом, який у нього вилучають? Зараз [після рішення КСУ] водії просто перестануть давати хабарі — забрали товар і все, контрабандисти постраждали. Непричетних до процесу перестануть вплутувати в чужі проблеми”, — зауважив юрист.

Кравець переконаний у неправильному колективному підході до відповідальності за контрабанду. Вирішувати питання, за його оцінкою, треба конфіскацією майна і штрафом саме для власника товару.

Корупційна змова із судами: ціна товару впливає на хід справи

Митний адвокат Ольга Ніколаєнко визнає, що статтю 483 можна трактувати досить широко. За нею складали протоколи за різними обставинами.

“Протокол складали, якщо на митному огляді виявили маркування, що не відповідає заявленому в декларації. Санкція в розмірі 100% штрафу від вартості та конфіскація товару — неадекватна. По суті йдеться про подвійний штраф, що не відповідає принципам демократичного суспільства”, — говорить Фокусу юрист.

Після рішення КСУ потрібно дивитися, які пропозиції надійдуть законодавцям — прибрати штрафи, або віддати на розгляд цю статтю митниці. Справи про конфіскацію розглядав районний суд за місцезнаходженням митниці. А штрафи віддавалися на розгляд начальнику митниці, пояснила Ніколаєнко.

Окреме питання — справедливий підхід суддів до справ про контрабанду. За словами експерта з митних питань центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Андрія Саварца статистика останніх 15 років незмінна. Рішення у митних справах у судах часто залежать від суми товарів, що провозяться.

“Якщо сума вилучених предметів перевищує певний поріг, імовірність того, що суд не побачить порушень — майже 90%. Що дорожча справа, то вища ймовірність відсутності правопорушень. Тут можна говорити про корупційну змову”, — пояснює аналітик Фокусу.

Саварець наводить цікаву статистику центру CASE Україна. За весь 2022 рік суд у 80% випадків виносив рішення про винуватість і подальший штраф та конфіскацію товарів за контрабанду. Але в закритих справах вартість товарів становила 670 тисяч гривень, а там, де контрабандиста карали — 350 тисяч гривень. Співвідношення — 1:2.

На думку експерта, після визнання КСУ статті 483 Митного кодексу України неконституційною, розроблятимуть нову норму, що базуватиметься на розрахунках і науковому підході.

ФОКУС