Корпорацію Google обвинувачують у монополізації ринку пошукових систем

Федеральний суд США 5 серпня звинуватив міжнародну корпорацію Google у монополізації процесу пошуку інформації в інтернеті та придушенні продуктів конкуруючих компаній.

Як повідомляє американське видання The Washington Post, техногігант виплатив десятки мільярдів доларів операторам веббраузерів і виробникам смартфонів за встановлення за замовчуванням пошуковика від Google. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Delo».

Остаточний вирок корпорації ще не винесений, корпорацію навряд чи змусять змінити юридичну структуру, але змін на ринку пошуковиків та інтернет-реклами варто чекати, зазначають опитані Delo.ua експерти.

Що це значить для українського користувача

Американський суд погодився з доказами та доказами Мін’юсту США, що підрозділ Google Alphabet порушив антимонопольний закон США у сфері сервісів загального пошуку та текстової реклами. Керівництво корпорації виплатило десятки мільярдів доларів Apple та іншими виробниками смартфонів за пріоритетність пошуковика від Google на їхніх пристроях, що значним чином вплинуло на збереження пошукової монополії Google. Згідно з рішенням суду, світова частка пошуковиків Google на смартфонах досягла 95%, частково завдяки цим угодам з виробниками електроніки.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Зі свого боку, юристи Google не вважають пошукову систему корпорації монопольним середовищем, тому що вона постійно конкурує з продуктами від Amazon, TikTok та Reddit, а також чат-ботами як ChatGPT.

Рішення федерального суду принесло Мінюсту США найбільшу за понад два десятиліття перемогу в обмеженні домінації великих технологічних компаній на ринках, які вони ж і створили.

“Ця перемога над Google є історичною перемогою для американського народу. Жодна компанія, незалежно від того, наскільки вона велика чи впливова, не стоїть над законом. Міністерство юстиції продовжуватиме суворо забезпечувати дотримання антимонопольних законів”, – цитує видання генпрокурора США Меріка Гарленда.

Втім, рішення суду США все ще не оголошує Google порушником антимонопольного законодавства. Після засідання 5 серпня судовий розгляд перейде у наступну фазу, і Мін’юст США поки не повідомив, яких заходів покарання він добиватиметься. Очікується, що відомство зосередиться на обмеженні можливостей Google укладати угоди з виробниками електроніки, подібних вже підписаним. Корпорація заявила про намір подати апеляцію на рішення суду.

В українському офісі групи компаній не коментують діяльність глобального офісу, але цитують виступ під час судового засідання Кента Вокера, президента Google з глобальних питань. Він заявив, що пошуковик від Google зайняв таку частку ринку, оскільки довгий час був найкращою пошуковою системою, особливо на мобільних пристроях. Крім того, конкуренти з Apple та Mozilla час від часу оцінюють якість пошуку Google, та визнають в дослідженнях пошук від Google найкращим.

“Поки цей процес (розгляду апеляції – ред.) триває, ми продовжимо фокусуватися на створенні продуктів, які люди вважають корисними та простими у використанні”, – цитує Кента Вокера український офіс Google в коментарі для Delo.ua.

Що буде з корпорацією

Практика антимонопольного регулювання налічує в США вже понад сто років. Найбільш відомий приклад – боротьба з монополією трасту Standard Oil Джона Рокфеллера. Група компаній, створена у 1870 році для переробки, транспортування та торгівлі нафтою та нафтопродуктами, до 1879 року захопила понад 90% американського нафтового ринку. Цього вдалося досягти шляхом взяття під контроль залізничного постачання нафти. Бізнес Рокфеллера зацікавив залізниці картельною угодою, за якою лише члени картелю (здебільшого — підприємства Standard Oil) мали знижки на транспортування нафти.

Поява монополіста на ринку нафти привернула до себе увагу американської громадськості, і розгляд справи про порушення Standard Oil антимонопольного законодавства став судовим прецедентом. В результаті Верховний суд США змусив Рокфеллера розпустити трест, і у 1911 році він був розділений на 34 менші компанії.

Навряд чи американська влада змусить Alphabet змінювати корпоративну структуру за зразком Standard Oil, зазначає голова департаменту стратегії лондонського фінтех-стартапу Finteum Андрій Нестерук. Навіть якщо корпорація програє апеляцію, навряд чи з’явиться необхідність “розбивати” її на окремі компанії. Скоріше, рішення суду буде схожим на суд між корпорацією Microsoft та урядом ЄС.

У 2004 році Єврокомісія звинуватила виробника комп’ютерного забезпечення Microsoft у порушенні антимонопольних правил ЄС. Причина – прив’язка один до одного двох своїх продуктів – веббраузера Internet Explorer і операційної системи Windows. Європейський суд визнав Microsoft винною у зловживанні домінуючою позицією на світовому ринку і дійшов висновку, що корпорація повинна виплатити штраф у понад $600 млн. Microsoft проігнорувала вердикт європейських інстанцій.

Історія з Google схожа з рішенням суду по Microsoft, коли вони змушені були “від’єднати” Internet Explorer від інших продуктів, щоб не “насаджувати” його за замовчанням. У Alphabet монополізм саме в тому, що їхній пошук йде за замовчанням (або першим вибором) в інших продуктах, включаючи пристрої Samsung та Apple”.

Андрій Нестерук голова департаменту стратегії Finteum:

Що це значить для українського користувача

Експерт додає, що судова справа навколо Google, найімовірніше, пройде для українського споживача непоміченою, як і з Internet Explorer у 2004 році. Тоді більшість українців не звернула увагу на спір, але пониження пріоритетності браузера Internet Explorer призвело до появи через деякий час сильних конкурентів, таких як Google Chrome, Opera або Mozilla Firefox. Буквально через декілька років їхня популярність перевищила показники Internet Explorer, тоді як кількість користувачів останнього коливалась на рівні 1-3% аж до припинення його підтримки Microsoft у 2019 році.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Про вплив ухваленого в США рішення на українське бізнес-середовище поки говорити рано, розвовів Delo.ua pадник Мінцифри з питань регулювання штучного інтелекту Гордій Румянцев. Поки що незрозумілими залишаються результати апеляції, а також невідомі конкретні рішення та санкції, які будуть накладені на корпорацію. Також важко спрогнозувати, чи зміниться сума податків, сплачених Google до українського бюджету.

З червня 2021 року великі технологічні компанії сплачують в Україні 20% ПДВ. При затвердженні відповідного “податку на Google” планувалося залучення до держбюджету близько 3 млрд грн на рік. У реальності цифри виявилися більшими: за 2022 рік надходження склали 4,3 млрд грн, а у 2023 – майже 8 млрд грн. Найбільші суми до бюджету України сплатили Google, Apple, Sony, Ebay, Amazon, Meta Platforms і Netflix.

Популярність IT-продуктів взагалі має певну інерцію, додає експерт. Якщо зараз Google займає понад 90% світової частини пошуковиків, то навіть з урахуванням найжорсткіших санкцій проти корпорації, популярність її продукції не зміниться одночасно. Дійсно, факт визнання монополії Google важливий, але це не означає миттєвого розвороту ситуації та гарантованого росту популярності альтернативних пошуковиків.

Подібні ініціативи на рівні ЄС і США, вже прийняті та майбутні, які зараз тільки розглядають, вони просто ставлять на меті додати більше справедливості на цьому ринку. Врівноважити конкуренцію між гігантами, стартапами та малим бізнесом, зокрема для пошукових систем. Це про рівні умови на ринку цивілізованих країн, але не варто казати, що це “переверне” ситуацію”.

Гордій Румянцев pадник Мінцифри з питань регулювання ШІ:

Для України і українців більше значення мають рішення, прийняті навіть не в США, а в ЄС, додає він. Питання домінуючого положення великих компаній розглядається зараз і в ЄС, де приймаються акти або регуляції ЄС про цифрові ринки, вводяться законодавчі регулювання для цифрової реклами, магазинів застосунків (PlayMarket, AppStore тощо).

Для України більше значення матимуть рішення, прийняті на рівні ЄС проти так званих gatekeeper’ів: американських гігантів Alphabet, Amazon, Apple, Meta і Microsoft разом з китайською ByteDance.

У травні 2023 року в Євросоюзі набув чинності Закон про цифрові ринки (DMA). Закон призначений для компаній, яких користувачам складно уникнути через їхнє домінантне становище в інтернеті. За порушення правил ринку правил компаніям загрожують штрафи в розмірі до 10% від їхнього загального світового обороту за попередній фінансовий рік, або до 20% в разі повторного порушення.

DMA має проактивно регулювати цифрових гігантів та змусити їх підтримувати конкуренцію та бути чутливими до потреб споживачів, а не лише для власної вигоди. Apple і Google вже окреслили, як вони виконуватимуть нові закони ЄС про конкуренцію: Apple зараз готується дозволити альтернативні магазини програм на iPhone та iPad. Google буде зобов’язаний зробити те саме, тобто користувачі зможуть встановлювати програми поза App Store та Google Play Market.