Корпорація монстрів. На чому заробляє керівництво Мін’юсту

Всього за три роки міністр юстиції Павло Петренко перетворив Міністерство юстиції на корупційну імперію з тіньовим фінансовим оборотом у десятки мільйонів доларів.

Потік зведень Генпрокуратури та СБУ про затримання за хабара співробітників різних міністерств і відомств вже давно не сприймається як надзвичайна подія чи резонансна новина. Чиновників наразі «пакують» мало не пачками.

Але якщо проаналізувати звіти правоохоронців, то одним з лідерів за кількістю затриманих співробітників-корупціонерів стане Міністерство юстиції. Саме його співробітники частіше за інших потрапляють до кримінальних хронік про спецоперації із затримання хабарників.

Наприклад, в березні 2015-го чиновник Мін’юсту вимагав від керівництва іноземного підприємства 10 тис. гривень за виконання рішення суду щодо відшкодування понесених підприємством збитків.

Влітку 2016 року на щомісячних поборах з підлеглих (по півтори тисячі гривень з кожного) погоріло керівництво Головного управління юстиції в Харківській області. Співробітники мусили платити за те, щоб їхню діяльність не перевіряли.

Того ж року в службовому кабінеті на хабарі у три тисячі доларів було затримано співробітника Дніпропетровського міськуправління юстиції. Гроші він вимагав за зняття арешту з майна.

А в Сумах взагалі довелося з гонитвою по всьому місту затримувати двох працівників структурних підрозділів управління юстиції , які вимагали 50 тис. гривень, щоб віддати автомобіль, офіційно придбаний на електронних торгах арештованим майном.

Схожі випадки можна перераховувати безкінечно – хабарництво в Мін’юсті під керівництвом Павла Петренка набуло вже таких масштабів, що міністерство стало одним з головних генераторів новин про корупцію українських чиновників.

При цьому в кожному окремому випадку слідчі стверджують, що взятий на місці злочину корупціонер працював не один. А неофіційно говорять про те, що в міністерстві налагоджено потужну систему збору грошей, і потік йде від середньої ланки по ланцюжку до самого верху Мін’юсту.

Але в більшості випадків затриманим чиновникам вдається уникнути покарання: їм або виписують штраф, або змінюють статтю, за якою вони притягаються до відповідальності, на більш м’яку, або ж максимально затягують розгляд справ в суді.

Одна зі схем поборів, організована керівництвом Мін’юсту, – хабарі з приватних нотаріусів за право без проблем займатися своєю роботою.

Слідчі стверджують, що відбувається це через кругову поруку в міністерстві – щоразу розслідування впирається або в колишніх бізнес-партнерів міністра Петренка, або в людей, пов’язаних з ним родинними зв’язками. А ключові пости в міністерстві займають саме такі персонажі – пов’язані круговою порукою.

Здебільшого через це на певному етапі слідства ланцюжок обривається і доказової бази для залучення організаторів тіньового грошового потоку просто не вистачає. А потік цей за найскромнішими підрахунками оцінюється в сотні тисяч доларів.

Справжній детектив

15 грудня 2015 року прес-служба Генпрокуратури повідомила про черговий випадок хабарництва серед чиновників Мін’юсту. Під час передачі хабара в 50 тис. доларів співробітники ГПУ спільно з працівниками СБУ затримали одну з керівників Головного управління юстиції України в місті Києві.

Скупа інформація зведення свідчила: «Зазначені кошти посадовець отримав за невжиття заходів реагування у вигляді позбавлення права займатися певним видом діяльності особи, яка надає публічні послуги».

У перекладі загальнозрозумілою мовою це означає, що чиновниця вимагала гроші з нотаріуса за те, щоб не відключати його від майнових електронних реєстрів і не анулювати свідоцтво про право займатися нотаріальною діяльністю.

Саме цей, на перший погляд, незначний випадок розкрив одну зі схем поборів, організовану керівництвом різних підрозділів Мін’юсту, – хабарі з приватних нотаріусів за право без проблем займатися своєю роботою.

Про це UA1 на правах анонімності розповіли безпосередні учасники затримання хабарниці – особа, що принесла чиновниці мічені гроші, а також джерела з поліцейського главку та СБУ.

Від самого початку було зрозуміло, що чиновниця працює не сама і є лише ланкою в довгому ланцюжку передачі грошей «наверх». Співробітники СБУ ходили по міністерству, задоволено потираючи руки, готуючись зробити з Мін’юсту «братську могилу» – настільки високо вів ланцюжок і вагомими були докази. Говорили, що десь там, в кінці цього ланцюжка, маячить кабінет міністра Петренка.

Однак запал правоохоронців згас, коли стало відомо, що затримана чиновниця (через судовий розгляд, що триває, ми не можемо називати її прізвища) є далекою родичкою голови «Народного фронту» Арсенія Яценюка. А Павло Петренко – один з найближчих його соратників. Ось тут розслідування й почало буксувати.

Понад те, пізніше виявилося, що справа стосується майна сім’ї одного з керівників київського главку юстиції, далекого родича міністра. У поліції, куди передали цю справу, почали хвилюватися, що «наїхали» на сім’ю Петренка, і слідство застопорилося остаточно.

Хоча вже на той час слідчі мали уявлення про налагоджений і безперебійно працюючий механізм нелегального викачування грошей з приватних нотаріальних контор.

Якщо виходити з мінімальної «такси» в 5 тис. доларів, то з усіх приватних нотаріальних контор Мін’юст отримує 27 млн 760 тис. доларів.

Якщо коротко, то схема полягала в наступному. Щомісяця Мін’юст призначає так звану камеральну перевірку нотаріусів, за підсумками якої може призупинити доступ до електронних реєстрів терміном до півроку та подати документи до кваліфікаційної комісії на анулювання свідоцтва нотаріуса.

Одночасно нотаріусів стимулюють «домовлятися», оскільки відключення від реєстру повністю позбавляє їх заробітку. При цьому для кожного діють індивідуальні гнучкі «тарифи» – чим прибутковіше місце, тим більша плата. Перед кожною перевіркою персоналу дають вказівки, якого нотаріуса потрібно «помацати», а кого слід залишити в спокої.

«Суму, як правило, пишуть на папірці, вголос ніяких переговорів, – розповідає співрозмовник UA1. – Якщо не згоден, будуть санкції аж до ліквідації свідоцтва. Ціна питання від 5 до 10 тис. доларів, якщо немає ніяких порушень. Якщо щось знайдуть, сума відразу ж збільшується».

Для того щоб оцінити загальний обсяг цього фінансового потоку, достатньо провести нескладні підрахунки.

Всього в Мін’юсті за станом на кінець липня 2017-го зареєстровано 5 тис. 552 приватних нотаріуси. Якщо виходити з мінімальної «такси» в 5 тис. доларів з кожного, то загалом з усіх приватних нотаріальних контор міністерство має 27 млн 760 тис. доларів – на сьогодні це понад 0,72 млрд гривень.

Для порівняння: виділена урядом для 300 тисяч українських сімей на «теплі кредити» сума цьогоріч становить 730 млн гривень. Практично стільки ж, скільки Мін’юст отримує в конвертах від нотаріусів.

Також цієї суми вистачило б на повне погашення заборгованості по зарплатах у Донецькій і Харківській областях (707 млн гривень).

І це більше, ніж уряд США виділив Україні на створення одного з кращих в Європі військових центрів з моделювання бойових дій (22 млн доларів).

Якщо ж хтось із приватних нотаріусів через недогляд опинився поза полем зору або не хоче платити, завжди є так звана Антирейдерська комісія, де нелегальну данину з нотаріальних контор вже давно поставлено на потік.

У разі чого – «відключимо газ»

Комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції – такою є офіційна назва Антирейдерської комісії, яку вигадав і запустив Арсеній Яценюк, поставивши керувати всіма процесами свого найближчого помічника Павла Петренка.

Антирейдерську комісію називають ще одним механізмом, за допомогою якого міністр Петренко «доїть» нотаріусів.

Той, своєю чергою, делегував нагляд над цією структурою своєму давньому бізнес-партнеру, а за сумісництвом своєму заступнику Павлу Морозу. Під керівництвом Мороза комісія встигла здобути погану славу серед постраждалих від рейдерства власників бізнесу.

Саме у зв’язку з діяльністю цього органу глава НАБУ Артем Ситник на початку року заявив про появу нового типу злочинів: «Зараз спостерігається масове рейдерство шляхом втручання в реєстри власності: власник з нього викидається і вноситься прізвище іншої особи».

А поряд з цим практично у всіх нотаріальних конторах Антирейдерську комісію називають ще одним механізмом, за допомогою якого Петренко «доїть» нотаріусів.

От тільки жоден з них не скаже це під запис, оскільки на кону опиниться не лише ділова репутація, а й можливість займатися нотаріальною діяльністю. Тому всі розмови на цю тему ведуться виключно в приватному ключі та під гарантії того, що ні прізвища, ні регіони не буде названо.

На цих умовах один з нотаріусів погодився розповісти UA1 про схему, за якою працює Антирейдерська комісія.

Як правило, все починається з перевірки правильності оформлення нотаріально завірених договорів, пов’язаних з майном або правами на бізнес.

Під будь-яким приводом нотаріуса відключають від електронних реєстрів, повністю блокуючи його діяльність на термін від двох тижнів до півроку. Ціна вирішення проблеми стандартна – 5-10 тис. доларів.

«Зараз у всіх нотаріальних конторах тільки про це й говорять, – ділиться співрозмовник UA1. – Але не прямо, звичайно. Колеги зазвичай говорять, якщо не заплатити, то «відключать газ».

Нотаріус, який ризикне піти на співпрацю з правоохоронцями, гарантовано залишається відключеним від електронних реєстрів і з анульованим свідоцтвом.

При цьому вивести корупціонерів на чисту воду в такому випадку значно складніше. За словами співробітників СБУ, в приміщенні, де розташовується комісія, працюють пристрої проти прослуховування. І чи не єдиний спосіб взяти на гарячому чиновника, який вимагає хабара, – занести йому мічені гроші.

Але мало хто готовий йти на такий ризик, з урахуванням того, що хабарник, як правило, уникає відповідальності і переводиться в інший структурний підрозділ Мін’юсту.

Сухим з води в цьому випадку виходить і керівництво. Так Павло Мороз, відчуваючи, як стискається навколо нього кільце слідчих дій щодо численних суперечливих рішень Антикорупційної комісії, негайно звільнився з посади.

І хоча в ЗМІ вже з’явилася копія рішення Печерського суду, що зобов’язує ГПУ почати розслідування діяльності Мороза і внести цю справу до Єдиного реєстру досудових розслідувань, екс-заступник Петренка вольготно почувається на свободі та знову планує зайнятися бізнесом.

Схожа ситуація і зі взятою на гарячому родичкою Яценюка, яка вимагала 50 тис. доларів. Вона вийшла з СІЗО під заставу і вже півроку затягує розгляд справи в суді.

А ось будь-який нотаріус, який ризикнув піти на співпрацю з правоохоронцями та спробував «підставити» хабарника в інтересах слідства, гарантовано залишається відключеним від електронних реєстрів і з анульованим свідоцтвом.

Тому і йдуть в міністерство Петренка нескінченним потоком конверти з грошима. Такі ось системні реформи в дії.