КСУ розглядає законодавчі приписі щодо тримання під вартою в разі відкладення судового засідання

КСУ розглядає законодавчі приписі щодо тримання під вартою в разі відкладення судового засідання

Другий сенат Конституційного Суду України 18 грудня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Романа Червінського щодо конституційності частини 5 статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Про це інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу.

Уповноваженими особами, які діють від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, є адвокати Андрій Йосипов та Костянтин Глоба. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «PRAVO».

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.

Як зазначив суддя-доповідач, Роман Червінський звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині 2 статті 3,частинам 1, 2 статті 8, статті 21, частинам 1, 2 статті 22, частинам 1, 2 статті 29, статтям 55, 59, частині 2 статті 63, частині 1 статті 126, пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України частину 5 статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (Кодекс).

Згідно з частиною 5 статті 615 Кодексу „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці“.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

На думку автора клопотання, частина 5 статті 615 Кодексу „призводить до втрати ефективного судового контролю та можливості ув’язнення особи без дослідження обґрунтованості обвинувачення та ризиків передбачених КПК України“, порушує принцип рівності сторін судового процесу, дає змогу ухвалювати невмотивовані судові рішення.

Як зазначив суддя-доповідач, зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів випливає таке.

Заявник має процесуальний статус обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, встановленого частиною 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України. Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ухвалою від 25 квітня 2023 року обрав Роману Червінському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 червня 2023 року без визначення розміру застави.

Строк дії вказаного запобіжного заходу слідчі судді названого суду неодноразово продовжували.

Кіровоградський районний суд Кіровоградської області ухвалою від 19 квітня 2024 року відклав підготовче судове засідання на 24 травня 2024 року, продовжив відповідно до частини 5 статті 615 Кодексу строк дії обраного заявнику запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до вирішення питання в судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці, тобто до 17 червня 2024 року.

Кіровоградський районний суд Кіровоградської області обґрунтував рішення про неможливість проведення підготовчого судового засідання і потребу в його відкладенні, а також про доцільність продовження строку тримання Романа Червінського під вартою численними та тривалими повітряними тривогами та неявкою захисників обвинуваченого у підготовче судове засідання.

Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 8 травня 2024 року вказану ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.

КСУ дослідив матеріали цієї справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

Бажаєте бути в курсі найважливіших подій? Підписуйтесь на АНТИРЕЙД у соцмережах.
Обирайте, що вам зручніше:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твіттер twitter.com/antiraid

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *