Лімітувати ходіння живих грошей: за і проти

Регулятор хоче ще більше обмежити розрахунки готівкою, щоб домогтися збільшення надходжень від податків. Проте чимало юристів твердять: це лише погіршить ситуацію.

27 лютого 2019 року на сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку України розміщено для обговорення проект постанови правління регулятора щодо зменшення лімітів на розрахунки готівкою.

Нацбанк повідомив, що зауваження й пропозиції до проекту приймають до 27 березня 2019 року на поштову або електронну адресу регулятора. Отже, будь-яка юридична чи фізична особа може долучитися до обговорення.

Експерти зазначають, що анонсоване НБУ зменшення лімітів щодо розрахунків готівкою значно погіршить ситуацію суб’єктів господарської діяльності під час готівкових розрахунків із фізичними особами. «Урядовий кур’єр» з’ясовував, які позитиви й негативи можуть виникнути на ринку після набуття чинності такого документа і які пропозиції та зауваження щодо якісної його зміни можуть надати аналітики.

Запобігти незаконним трансакціям

Сам Нацбанк на запит «Урядового кур’єра» повідомив, що з огляду на вимоги статей 6 та 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право витребувати, а клієнт зобов’язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення такого аналізу.

Норма щодо права банку витребувати в суб’єкта господарювання підтвердні документи є в інших нормативно-правових актах Національного банку, зокрема в частині здійснення фінансового моніторингу. Тож начебто в цих вимогах немає нічого нового й дивного.

Зрозуміти Нацбанк можна, принаймні оглянувши статистику, яку він нещодавно оприлюднив на своєму сайті. Так, згідно з даними, частка розрахунків платіжними картками в торговельній мережі знизилася 2018 року на 2,6% (із 31,9% до 29,3%) порівняно із 2017м. Це погано, і з цим треба боротися.

Проте регулятор наводить інші позитивні трендові цифри: кількість безготівкових операцій за цей період зросла майже на 33,0% та становила 3,1 млрд шт., а обсяг — на 55,4% та досяг 1,297 млрд грн (порівняно з 2017 роком). Мабуть, усе це й надихає його на такі нововведення, щоб ще більше розвинути позитивну тенденцію.

Як вважає юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери» Ніна Бец, анонсоване зменшення лімітів стосується тільки розрахунків суб’єктів господарювання з фізичними особами, але не навпаки: «Тобто фізичні особи й надалі зможуть оплачувати готівкою в межах 50 тисяч гривень. Крім того, безготівкові розрахунки суб’єктів господарювання можуть бути без будь-яких обмежень, і банки зобов’язані забезпечити безготівкові перерахування на вимогу клієнтів у повному обсязі. Такі зміни скеровано на те, щоб мінімізувати можливість оптимізації оподаткування та для здійснення фіскальними органами контролю за всіма операціями суб’єктів господарювання».

Алгоритм операцій та звітності

Однак пані Бец зазначає, що фізичні особи, які отримуватимуть дохід від здійснення певних операцій, уже не зможуть приховати його від оподаткування, оскільки всі операції йтимуть через банк.

Це означає, що в разі додаткових заробітків, які громадяни отримуватимуть не за головним місцем роботи, потрібно буде вказувати їх походження та обов’язково сплачувати податки.

Алгоритм дій та контролю за операціями такий. Фізична особа — підприємець під час виконання трансакцій має надати банку (ці вимоги буде вказано на онлайн-сторінці, де відбуватимуться такі перекази) первинні документи — договір, акт виконаних робіт тощо. І бізнесмен повинен буде сплатити податки. За певний звітний період фінансова установа надаватиме звітність щодо трансакцій особи-підприємця, і якщо він не сплатив податків, фіскальні органи вимагатимуть від нього зробити це із накладанням штрафу за прострочення.

Однак і тут невелике доповнення: це не новина, адже, як зазначають у Нацбанку, норма щодо права банку витребувати в суб’єкта господарювання підтвердні документи є в інших нормативно-правових актах регулятора, зокрема в частині здійснення фінансового моніторингу.

Зрозуміти Нацбанк і тут можна: він виявляв випадки переведення безготівкових коштів у готівку («обготівковування»), що не пов’язано з веденням реальної господарської діяльності, а іноді взагалі було частиною здійснення масштабних схемних операцій.

Отже, регулятор пропонує механізм унеможливлення таких готівкових операцій. Запропоновані зміни, як твердять в НБУ, стосуються виключно операцій юридичних осіб, які знімають готівку для подальших розрахунків з фізичними особами (придбання у фізичних осіб товарів тощо). Зміни лімітів не стосуються операцій фізичних осіб зі зняття коштів з рахунків і придбання фізичними особами товарів і послуг у юридичних осіб.

Не буде жодного позитивного зростання

Як зазначив «УК» юрист Ростислав Кравець, насправді від значного зменшення обсягів готівкових операцій кількість безготівкових не зросте. «Навпаки, як підтверджує досвід, після введення в практику таких обмежень обсяги безготівкових операцій навіть ставали значно меншими, а бізнес і надалі йшов у «тінь». Нацбанк про це не дуже любить розголошувати, але це доведений практикою та часом факт. Адже податки з таких трансакцій, кажуть, не за українськими, а за високими європейськими розмірами. Підприємцям нічого не залишатиметься, як уникати прозорості». До речі, з ним згодна і Ніна Бец.

А пересічні українці, які не звикли довіряти українським банкам і надають перевагу заощадженням у готівковій формі, тепер змушені будуть терпіти обмеження й отримувати кошти в безготівковій формі на свої банківські рахунки.

Проте деякі юристи впевнені: не можна казати, що встановлення таких лімітів спричинить кардинальні проблеми. Це скоріше труднощі, бо отримання коштів буде дещо відтерміновано в часі у зв’язку зі здійсненням банківських транс­акцій.

Також експерти стверджують, що під забороною можуть опинитися кредити, які надають готівкою в банках та ломбардах. Чи так це?

Нацбанк відповідає «УК», що вимоги Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні не поширюються на банки. Тож і обмеження на розрахунки між суб’єктами господарювання та фізичними особами, встановлені вимогами цього положення, не поширюються на банки.

Щодо кредитів готівкою, які видають ломбарди, то нині на такі розрахунки поширюються обмеження, встановлені вказаним вище положенням (50 тисяч гривень). Проектом, винесеним на обговорення, граничну суму пропонують знизити з 50 тисяч гривень до 15 тисяч. Слід сказати, що зростає кількість громадян України, які користуються цілодобовими послугами ломбардів, дуже полюбляють брати кредити на значні суми саме готівкою, бо так для них зручно (не треба оплачувати великі відсотки під час зняття частково або повністю великих сум, якщо вони надходять на картку клієнта).

Остаточне рішення Національний банк ухвалить за результатами громадського обговорення. А як бачимо, питань до цих змін справді більше, ніж відповідей. Тож усьому українському загалові треба брати активну участь в обговоренні, доки є час.

Олег Громов, УК

Хотите быть в курсе последних важных событий? Подписывайтесь на телеграмм-канал АНТИРЕЙД t.me/antiraid