Ломбарди, кредитні спілки, «швидкогроші». З липня НБУ контролюватиме небанківські фінустанови

Нацбанк з 1 липня стає регулятором небанківських фінансових установ. Про це зазначається на сайті НБУ.

Деталі і коментарі: Нові повноваження НБУ отримає згідно із законом про «спліт», який парламент ухвалив ще восени минулого року. Нацбанк повідомляє, що регулюватиме роботу не тільки банків, а й страхових компаній, кредитних спілок, ломбардів, фінансових компаній замість Нацкомфінпослуг. Сьогодні їх на ринку близько 2 тисяч. НБУ контролюватиме надання компаніями правдивої та достовірної інформації у рекламі, відповідність договорів чинному законодавству тощо.

«Регулятор буде взаємодіяти не лише із надавачами небанківських фінпослуг, а й їхніми споживачами. Ми починаємо приймати та опрацьовувати звернення громадян стосовно роботи фінансових, страхових, лізингових, факторингових компаній, ломбардів та кредитних спілок», — йдеться у повідомленні. НБУ зазначив, що клієнтам фінансових установ у випадку порушення їхніх прав насамперед варто звертатися з письмовою скаргою на ім’я керівника відповідної фінансової установи. Якщо фінустанова не реагує навіть після скарги, варто звертатися до НБУ — електронною поштою чи у контакт-центр. Нацбанк зауважив, що не розглядає анонімні звернення без імені автора та зазначення місця його проживання.

Відповідь на письмове звернення НБУ обіцяє надавати впродовж 30 днів. Водночас, якщо звернення не потребує додаткового вивчення та перевірки, відповідь надається впродовж 15 днів. В окремих складних випадках строк розгляду може бути продовжено до 45 днів.

До речі, минулого року всіма українськими мікрофінансовими організаціями було видано близько 10 мільйонів швидких позик приблизно на 65 мільярдів гривен. Юрист Ростислав Кравець каже, що беручи такі позики, треба звертати увагу на кілька моментів. «На суму кредиту, строки його повернення, штрафні санкції. Бо часто реклама про «безвідсотковий» кредит чи під «0,01% річних» в реальності перетворюється на 100, 200 та навіть 700% (2% на день) річних! Візьмете 3 тисячі гривень, а зі штрафними санкціями вимагатимуть повернути 20-30 тисяч гривень. Такі випадки непоодинокі», — розповів юрист Експресу.

Експрес

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.
Выбирайте, что вам удобнее:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твиттер twitter.com/antiraid

0 ответы

Ответить

Хотите присоединиться к обсуждению?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *