Луценко: у справах Приватбанку наразі юридично збитків немає, тому немає й підозр

Генпрокурор Юрій Луценко в інтерв’ю для liga.net заявив, що в рамках розслідувань кримінальних проваджень щодо операцій Приватбанку в період до націоналізації “підозр немає, тому що немає збитку” (цитата).

“Якщо йдеться про економічні злочини, наявність встановленого і підтвердженого експертизою збитку є обов`язковою, – зауважив Ю. Луценко. – В юридичному сенсі, в нас немає збитку від кредитних історій Привату”.

Нижче – витяг з інтерв’ю глави ГПУ:

– Ігор Коломойський прилетів до України. Ви вже пили з ним каву?

– Каву п`ю 12 разів на день, але з Коломойським не пив. Якщо треба буде, поспілкуємось, немає проблем. На цей момент пан Коломойський не є підозрюваним чи обвинуваченим, а тому у певних обставинах може спілкуватися з генпрокурором.

У мене є правило: якщо до мене приходять депутати, адвокати або просто люди, на яких є кримінальне провадження, я ніколи з ними один на один не проводжу розмов. Важливо, щоб був свідок. Якщо буде необхідна зустріч [з Коломойським], то один на один каву з ним пить я не буду.

<…> Із 2017 року і у нас, і в НАБУ є справи Привату. Часто наші команди зустрічалися в коридорах, де вигрібали документи по рішенню судів. Кількість документів грандіозна. Ось у мене на столі крайня стопка – це все про Приват. І це не справи, це довідки. Сама справа – повна зала томів.

– Зала?

– Чого ви дивуєтесь? Справа Курченка, наприклад – 1600 томів. А звинувачення – 1200 сторінок. Є справи у сім тисяч томів. По Привату – 2700 томів.

ПриватБанк надавав кредити різним клієнтам, часто пов`язаним з колишніми власниками банку: феросплавному заводу, хімзаводу і тд. Потім кошти відправляли в офшорні юрисдикції і там відбувалась прогонка коштів за один день по сотні фірм. Вже звідти ці кошти виходять на американську фірму. Яка купляла на себе: нерухомість в Нью-Йорку, кар`єр в Австралії, яхту чи літак. Загальна сума активів, які в такий спосіб куплені, сягає близько $5,5 млрд.

– Саме цих $ 5,5 млрд, яких бракувало в Приваті після націоналізації?

– Це кошти відкритих кредитних ліній. Термін їхнього повернення ще не настав. Так, це схожа сума. Звіт про це на замовлення керівництва Нацбанку був наданий детально, що є в активах позичальників з Привату.

– Компанія, що робила звіт – це Kroll?

– Я не уповноважений це розкривати.

– Це є їх розслідування? Ви його бачили?

– Бачив. Але ще раз: це кошти, термін повернення яких ще не настав. Пан Коломойський за погодженням з Національним банком України проводить реструктуризацію, він забирає борги з 193 фірм, які, станом на 2017 рік, не повернули кредити і передає їх на інші 26 фірм…

– Компанії-пустишки.

– По-всякому: є і пустишки, є фізичні особи, є більш живі компанії. Але за угодами вони можуть віддавати Привату по кредитних лініях наступні 10 років. І про таке рішення Нацбанк знав, відповідні документи до них заходили. Вони не були уповноважені дозволяти чи ні, але це було проведено з відома НБУ. Таким чином, у нас загальна сума збитків, яка висить перед Приватом, була реструктуризована на наступних 10-12 років. Інколи під 2% річних. Певний час вони ці кредитні лінії обслуговували, але потім припинили.

Тепер питання: чи є тут стаття 191 (розкрадання в особливо великих розмірах)? Для її застосування слідство має виявити суму збитків. Однак, факт настання збитку може відбутися лише у двох випадках: або в останній день кредитної лінії – через 10-12 років, бо позичальник має право заплатити все в останній день. Або є другий спосіб довести збиток – розірвати ці лінії через те, що вони не обслуговуються. Саме такий процес я і почав у 2017-2018 роках.

Разом з державним ПриватБанком ми пішли в суд по п`ятьох кредитних лініях, які явно не обслуговуються. У відповідь отримали лист міністра фінансів Олександра Данилюка, де цитую: “Вважаємо, що стягнення боргу з цих осіб за рішенням національних судів не є найефективнішим захистом інтересів банку та навряд чи призведе до стягнення будь-яких коштів”. Тобто, уряд пише: я не вірю в українські суди.

– Справа ж якраз у тому, що у компанії не буде активів, вони не зможуть повернути кошти…

– Ні, це неправда. Ці компанії, пов`язані з тими компаніями, у яких є все.

– Це ж залежить від юридичного оформлення.

– Давайте далі дочитаю лист. “Вжиття подальших заходів проти позичальників за трансформованими кредитами в українських судах на даному етапі вважаємо за недоцільне, оскільки такі дії можуть ускладнити отримання позову у високому суді Англії та Уельсу”. Тобто, Данилюк пише – я не вірю в українські суди, відкликайте позови, бо я хочу судитися у Лондоні. В Лондоні, як відомо, пан Данилюк програв. Я не хочу коментувати чому, бо ще буде апеляційна інстанція. Не хочу допомагати тій стороні.

Я вважаю, що ця позиція була неправильною. Якби ми розірвали принаймні одну лінію з п`яти, ми би отримали документальну підозру цьому позичальнику відносно розкрадання. І далі би довели, я знаю, як це зробити, провину пов`язаних осіб. Всі необхідні папери до США для того, щоби отримати відповідь про кінцевого бенефіціара, ми відправили. Я впевнений, що між цими 23-ма фірмами, як ви кажете, пустишками, можна довести зв`язок з тим, на кому висять колосальні активи. Я не міг йти в суд на підтримку державних інтересів без Мінфіну, якому нанесені збитки. Тому, на жаль, за ці роки ми не просунулися ні на йоту. В юридичному сенсі, в нас немає збитку від кредитних історій Привату.

– А чому тоді за позовом прокуратури накладено арешт на застави, які були у ПриватБанку, і на залоги, які були при рефінансуванні, виданому ПриватБанку з Нацбанку. Тепер Нацбанк не може забрати ці активи. Це справи останніх місяців.

– Такої деталі не знаю. У мене нормальна комунікація з керівництвом Нацбанку і ПриватБанку по телефону. Звернуться – з`ясуємо.

– І зараз НБУ подає апеляцію на рішення суду про те, що він наклав за позовом прокуратури арешти на ці активи.

– Я знаю, що ми все арештовували. Знову ж таки, це була узгоджена позиція з Нацбанком, з Мінфіном, з усіма. Всі ці Буковелі, інші активи ми накладали арешт, але чим це сьогодні заважає Привату, я не готовий сказати.

– Це заважає, тому що Нацбанк не може їх забрати, вони арештовані, і це вигідно насамперед Коломойському.

– У мене таких паперів від Нацбанку ніколи не надходило. Останнім часом ні Нацбанку, ні державний Приват… Тільки у нас в країні ПриватБанк може бути державним, цікава гра слів (сміється). По-перше, у них комунікація щотижня з прокурором. По-друге, мій телефон, слава богу, відкритий для всіх. Не готовий коментувати це питання.

– Жодним особам підозр у справах Привату не планується?

– Я ж вам пояснив: підозр немає, тому що немає збитку. Такий закон. Якщо йдеться про економічні злочини, наявність встановленого і підтвердженого експертизою збитку є обов`язковою.

– А рефінансування, яке Нацбанк надав ПриватБанку за попередніх власників?

– Про рефінансування була величезна кількість слідчої роботи і навіть наші зовнішні партнери з відомих аудиторських компаній не змогли підтвердити або спростувати нецільове використання рефінансу. Якщо перевести на людську мову, то вони не змогли розщепити, де в кредитній лінії йшли гроші рефінансу, а де – власні кошти банку. На жаль, цього не вдалося зробити, хоча Нацбанк замовляв такі роботи декілька разів. Наразі немає жодних підстав вважати, що рефінанс був використаний нецільовим чином. Більше того, весь рефінанс був повернутий тому, хто його надавав.

– З великою вірогідністю можна сказати, що ці гроші, які надали в кредит цим компаніям, які виведені потім в США, це вже був рефінанс теж.

– Цього не змогли встановити жодні міжнародні аудиторські компанії. Хоча, наскільки я знаю, вони отримали доступ до всієї фінансової документації банку.

– То підозр по Привату треба десять років чекати?

– Ні, ми дочекаємося рішення апеляції Лондонського суду по ПриватБанку і після того можемо повернутися до того, що пропоную я. Розірвати тут, в Україні, кредитні лінії, які не обслуговуються, щоб потім з`явився збиток. Сума не має значення. Як тільки ми отримаємо збитки для ПриватБанку, то ця особа зразу отримає підозру. І тоді ми зможемо вийти на беніфіціарів, які стоять за позичальниками.

– Видно, що Коломойський не переживає, що ви це доведете. І сказав, що збирається жити в Україні п`ять років.

– Якщо пан Коломойський впевнений, що через 10 років [гроші] повернуться в ПриватБанк, то він може спати спокійно, але стан обслуговування (в основному – нульовий) кредитних ліній викликає у мене великі сумніви з цього приводу.

– Ви розумієте, чому Коломойський так полюбив журналістів останнім часом?

– Він вас завжди любив. Відповідь очевидна: людина, яка хоче повернутися до активної української політики, має працювати з журналістами.

У нашій країні у багатьох людей, на жаль, є відчуття, що боротьба з корупцією – це інша назва боротьби з багатими. І тому, говорити: якщо людина багата, вона апріорі злочинець, я не буду. І тому, говорити, що олігарх точно має сидіти у тюрмі, неправильно. Щоб ця більшовицька тема не взяла гору, багаті люди мають давати інтерв`ю журналістам, покази прокурорам і платити податки.

– Ви чули про розслідування, яке йде в США по Коломойському? Чи були звернення до Генпрокуратури?

– Ні, не було. Ми надіслали величезну кількість запитів по активах, які знаходяться на їхній території, по достатньо серйозних активах на сотні мільйонів доларів до Мінюсту США.

– ФБР до вас не зверталося щодо Коломойського?

– На цей момент, ні. 

Бажаєте бути в курсі найважливіших подій? Підписуйтесь на АНТИРЕЙД у соцмережах.
Обирайте, що вам зручніше:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твіттер twitter.com/antiraid

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *