Механізми компенсації збитків від війни: що чекає на Україну в майбутньому

Формально механізми стягнення збитків у результаті війни росії проти України існують. Це позови до агресора в українських і міжнародних судах, подача інформації до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України, Фонд відновлення України, подача позовів до Європейського суду з прав людини проти рф.

Давайте розглянемо механізми стягнення збитків в результаті війни і чи будуть нові підходи для захисту бізнесу. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Юридична Газета».

Представники українського бізнесу можуть звертатися до міжнародних арбітражів. Таке право в українських компаній є на підставі двосторонніх угод про захист інвестицій, якщо їхні активи постраждали й знаходяться на окупованій території. Держава ініціює створення дієвого міжнародного механізму, що дозволить стягнути з росії репарації. Для цього потрібен міжнародний трибунал. Але наскільки він буде спроможним враховуючи дієвість ООН?

Репарації й виплати від компенсаційних фондів спрямовані перш за все на компенсацію шкоди на користь України. Коли буде й чи буде відшкодування збитків бізнесу невідомо. Бізнес не вірить у репарації. Але все більше компаній фіксує збитки й завдану шкоду й подає дані в міжнародний реєстр та звертається до суду. Частина компаній вже подала позови до рф і виграла їх в українських судах. Але питання в реалізації й отриманні відшкодування, що може тривати невідомо скільки років.

Для бізнесу потрібно максимально швидко збирати докази, що підтверджують завдану шкоду – втрату активів, втрату контролю над бізнесом через окупацію, пошкоджене або знищене майно. Юрист і адвокат Святослав Болінський також рекомендує в заяві про збитки вказувати й недоотримані прибутки, а позови подавати не тільки до російської федерації, а й до підсанкційних осіб. «Єдине, що сьогодні діє – це Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України. Це не компенсаційний фонд, тут не розглядають і не оцінюють заяви і не призначають виплати. Реєстр є першим кроком до створення міжнародного компенсаційного механізму. Вважаю, з приводу компенсації заподіяної шкоди потрібно зайняти жорстку й агресивну позицію. Щоб не просто завести реєстр, а вже почати діяти, наповнювати фонди та створювати юридичні законодачі передумови для того, щоб ці фонди наповнювалися», – наголошує засновник юридичної компанії «Болінський і команда» Святослав Болінський.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Націоналізація активів росії й наповнення компенсаційних фондів – один із найперспективніших механізмів, відмічають представники юридичної компанії «Болінський і команда». Мова як про активи агресора на території України, так і тих, що знаходяться в інших країнах.

Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності рф та її резидентів» дозволяє конфіскувати активи, що належать росії та особам, що сприяли війні в Україні й спрямовувати їх на фінансування відбудови країни. Проте, виникають складнощі через суперечки з третіми сторонами, зокрема іноземними інвесторами цих компаній та через низьку ліквідність і зруйновану інфраструктуру підприємств.

Питання щодо конфіскації й передачі активів рф та причетних до війни осіб, що знаходиться в інших країнах складне й політичне. Країни-партнери побоюються дестабілізації ситуації й фінансових систем, прецедентів для інших країн та порушення міжнародного права. Наразі мова йде тільки про використання доходів від них для фінансування України.

Від початку повномасштабного вторгнення заморожено російських активів на суму близько 300 мільярдів євро. Це резерви Центробанку росії та активи російських державних компаній і олігархів. Більша частина цих активів розміщена в ЄС, США, Канаді, Японії та інших країнах G7.

Компенсаційні фонди – ще один механізм отримати відшкодування збитків. Основні джерела фінансування: націоналізовані російські активи, заморожені російські активи та активи підсанкційних осіб, що знаходяться за кордоном, кошти отримані від штрафів за порушення санкцій, добровільні внески та міжнародна допомога.

Створення й наповнення компенсаційних фондів та націоналізація активів росії й підсанкційних осіб є найперспективнішими для держави. Але для українського бізнесу найкоротшим шляхом може бути саме подача позовів до підсанкційних осіб і компенсація шкоди за рахунок коштів і майна тих, хто безпосередньо сприяв війні й отримує прибутки від нападу на Україну.

Подача позовів до підсанкційних осіб не означає, що це єдиний метод і спосіб. Це один із шляхів, що на думку юриста Святослава Болінського є найефективнішим і швидшим. У разі репарацій, яких може й не бути, очікувати виплат можна роками. Подача позовів до підсанкційних осіб – це новий напрямок. Об’єму заморожених ресурсів на всіх не вистачить. Тож, виплати компенсацій можуть отримати ті, хто позиватиметься першим.

Процедура підготовки та сама, що й за будь-якого іншого способу. Потрібно зафіксувати завдану шкоду, зібрати всі дані й отримати всі підтвердження та подати дані в установленому порядку до Міжнародного реєстру збитків. Далі вибір – подавати позов і до кого або ж чекати компенсацій і репарацій.