Могеріні їде до Києва за “українським файлом”

Представниця ЄС з питань зовнішньої політики Федеріка Могеріні вперше за останні два роки відвідає Київ. Питань накопичилось багато, але головна тема – та сама, що і завжди: реформи і боротьба з корупцією. 

Федеріка Могеріні (л) з Петром Порошенком (архівне фото)

У неділю увечері, 11 березня, до Києва з дводенним робочим візитом прибуває верховна представниця Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Могеріні. За повідомленням прес-служби  Єврокомісії, у програмі візиту – зустрічі Могеріні з президентом України Петром Порошенком, прем’єром Володимиром Гройсманом, а також представниками ОБСЄ.

“Візит відбудеться у важливий момент для імплементації критично важливих реформ, пов’язаних з Угодою про асоціацію ЄС-Україна, і буде нагодою поновити довготривалу відданість ЄС українському народу та його прагненням побудувати сильнішу Україну”, – наголосили в Єврокомісії. Джерело DW у структурах ЄС зауважило, що Могеріні зосередиться на двох сферах: стані реформ та безпековій ситуації. Тоді як у ЄС бачать немало досягнень, однією зі сфер, де потрібно більше прогресу, є боротьба з корупцією. Зокрема у Брюсселі очікують, що законопроект Петра Порошенка про Вищий антикорупційний суд буде приведено у відповідність до рекомендацій Венеціанської комісії.

Традиційні теми

У Єврокомісії вказали на те, що візит відбудеться за кілька днів до четвертої річниці незаконної анексії Росією Криму та Севастополя, яку “ЄС не визнає”. Експертка брюссельського аналітичного центру EPC Аманда Пол погоджується, що Могеріні має підтвердити Україні підтримку ЄС проти агресії Росії. “Я думаю, вона також дасть сигнал, що Україна повинна продовжувати реформуватися і не дозволяти темпу реформ гальмувати чи повертати у зворотній бік, адже в ЄС зростає занепокоєння, що ситуація почала рухатися до певної міри у хибному напрямі”, – додає Пол у розмові з DW.

В першу чергу це стосується боротьби з корупцією, оскільки Пол поки не побачила “сильну політичну волю побороти корупцію на найвищому рівні як у політичній еліті, так і серед відомих олігархів”. Так, вона запитує, чому українському керівництву знадобилося так багато часу, щоб почати рухатися у напрямі створення Антикорупційного суду. Тому вона закликає не гаяти час і залучити рекомендації “Венеціанської комісії” цілком.

Реформи і передвиборча кампанія

Окрім ситуації на Донбасі, Федеріку Могеріні цікавитимуть і українські реформи. При цьому вона хоче дізнатися про їх результати не лише з вуст представників влади, а й від громадських активістів, з якими також поспілкується у Києві. Виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин, який запрошений на зустріч з головою європейської дипломатії, вважає, що її цікавитиме динаміка українських реформ у різних сферах. “Оскільки ми входимо у передвиборчий період, у ЄС хочуть знати,  сповільнюється, зберігається чи, навпаки, підвищується  динаміка реформ в Україні”, – розповів Юрчишин у інтерв’ю DW. 

Ярослав Юрчишин очікує, що Могеріні особливо цікавитимуть результати боротьби з корупцією: повноцінна діяльність електронної системи декларування, питання електронного декларування для антикорупційних активістів, перебіг гучних корупційних справ екс-глав Державної фіскальної служби Романа Насірова, екс-депутатів Миколи Мартиненка та Олександра Онищенка, створення Антикорупційного суду.

“Візити мають відбуватися частіше”

Востаннє головна дипломатка ЄС відвідувала Україну більше двох років тому, у листопаді 2015 року. Аманда Пол переконана, що лише другий візит Могеріні до України за 3,5 роки на посаді – занадто мало. “Україна – важлива країна, і для українців важливо бачити на власні очі, що ЄС дуже зацікавлений у них, що підтримує те, за що боровся Євромайдан. Їм треба показати сильну підтримку ЄС”, – переконана Пол.

Тривала пауза у візитах очільниці зовнішньої політики ЄС в Україну пояснюється головним чином внутрішньою кризою  ЄС, вважає експерт  БО “Майдан закордонних справ” Олександр  Хара. “Протягом цього часу українським питанням більше займалися федеральний канцлер Німеччини та президент Франції, які беруть участь у нормандському форматі і намагаються безпосередньо вплинути на Росію”, – сказав він у коментарі DW.

Проте протягом останнього року ЄС намагається консолідуватися  “заради свого економічного  майбутнього, і тут зовнішня політика – ключовий момент”. “Брюсселю необхідно виробити певні підходи до політики з Україною і зрозуміти, як припинити російську агресію, бо для більшості європейських країн важливо відновити діалог з Росією”, – так мотивує візит глав європейської дипломатії до Києва Олександр Хара.

Щоб знати, про що говорити

Приїзд Могеріні в Україну саме в ці березневі дні має більш конкретне пояснення, вважає старший аналітик Української ради з міжнародних відносин Володимир Денисюк. Річ у тім, що 19 березня у Брюсселі пройде засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ, де, як очікується, обговорюватиметься співпраця з Україною і доповідачкою з цього питання буде Федеріка Могеріні.

Міністр закордонних справ Австрії на Донбасі, січень 2017 року

“А чиновник, який більше двох років не був в Україні, не може авторитетно розповідати про події в цій країні тим європейським міністрам, які регулярно бувають не лише в Києві, а й на лінії розмежування на Донбасі, таким, наприклад, як міністри закордонних справ Італії Анджеліно Альфано, Литви Лінас Лінкявічюс,  як свого часу це робили Себастіан Курц та Зігмар Габріель, я вже не згадую про депутатів Європарламенту”, – сказав DW Денисюк.  За його словами, саме для того, щоб зібрати всю потрібну інформацію про ситуацію на Сході України, поспілкуватися з представниками Спеціальної спостережної місії ОБСЄ (СММ) і “відчути настрої”, Могеріні і їде до Києва.

Нагадати про вибори в Криму

Не випадковим є те, що засідання Ради ЄС, де комплексно обговорюватиметься ситуація в Україні, відбудеться на наступний день після президентських виборів у Росії, звертає увагу Володимир Денисюк. Він переконаний, що під час зустрічей з Федерікою Могеріні у Києві українській владі треба наполягати,  щоб країни ЄС засудили проведення виборів на території окупованого Криму, “зробивши таким чином виборчий процес в Росії нелегітимним”. “Україна має говорити Могеріні, що надасть ЄС прізвища усіх, хто готував і проводив вибори в Криму, для того, щоб їх внесли до санкційних списків”, – радить експерт.