НБУ програв екс-власникам Приватбанку в суді та не зможе забрати в них курорт “Буковель”

21 лютого Госпсуд м. Києва задовольнив позов ТОВ “Скорзонера” до НБУ та розірвав кілька іпотечних договорів, укладених між позивачем та відповідачем як забезпечення боргових зобов’язань Приватбанку перед Нацбанком по кредитам рефінансування. Йдеться про 6 іпотечних договорів (№109, №110, №112, №113, №115, №116), які були укладені в жовтні 2014 року.

Відповідно до даних держреєстру прав на нерухоме майно, предметами іпотеки є майно за адресою Івано-Франківська обл., м. Яремче, с. Поляниця (де розташований гірськолижний курорт «Буковель»). Йдеться про земельні ділянки рекреаційного призначення, для будівництва готельного комплексу, будівлі підвісної пасажирської канатної дороги, паркінги тощо.

За даними держреєстру юросіб, кінцеві бенефіціари ТОВ «Скорзонера» – Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов.

Згідно з судовими матеріалами, в серпні 2017 року НБУ звернувся до ТОВ “Скорзонера” з вимогою погасити заборгованість Приватбанку за договором про рефінансування №19 (від 24.10.2014) на 2,66 млрд грн у 30-денний термін. При цьому Нацбанк зазначав, що у випадку невиконання вимоги зверне стягнення на передане в іпотеку майно. Свої ж вимоги до ТОВ «Скорзонера» Національний банк мотивував непогашення Приватбанком вказаного боргу.

Задовольняючи позов ТОВ «Скорзонера» про розірвання іпотечних договорів, суд взяв до уваги офіційне застереження заступника глави НБУ для Приватбанку (викладене в офіційному листі від 24.02.2017) про недопустимість скорочення боргу Приватбанку перед НБУ по рефінансуванню, оскільки, як зазначалося, це може призвести до супровідного зменшення обсягу відповідальності поручителів та зменшити шанси на досягнення прийнятних умови реструктуризації корпоративного кредитного портфелю банку та структури забезпечення.

За висновком суду, цей факт є свідченням «обґрунтованості тверджень позивача щодо небажання кредитора (НБУ) за спірними правовідносинами прийняти належне виконання зобов`язання від боржника (ПАТ КБ “Приватбанк”) з метою отримання виконання такого зобов`язання за рахунок майна заставодавця (позивача у справі)» (цитата).

Крім того, суд наголосив, що за наявності коштів Приватбанку на рахунках в НБУ, Нацбанк мав усі правові підстави для списання у безспірному порядку таких коштів в рахунок погашення заборгованості по рефінансуванню.

«Більш того, в силу приписів ст. 76 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, ст. 15 Закону України “Про Національний банк України” на Національний банк України покладено обов`язок з прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у випадку виявлення факту невиконання банком своїх зобов`язань перед кредиторами.

Доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на стягнення (в тому числі, шляхом списання у безспірному порядку) з ПАТ КБ “Приватбанк” грошових коштів за кредитним договором №19, чи прийняття рішення щодо визнання ПАТ КБ “Приватбанк” неплатоспроможним матеріали справи не містять», – йдеться в рішенні суду.

Резюмуючи, суд зауважив, що після націоналізації Приватбанку НБУ втратив фактичний інтерес у погашенні боргу Приватбанку самим Приватбанком. «Тобто мають місце обставини, за яких спільна поведінка боржника і кредитора створює загрозу втрати позивачем як майновим поручителем належного йому на праві власності майна, в той час, як існує реальна можливість виконання боржником взятих на себе згідно кредитного договору зобов`язань», – зазначив Госпсуд м. Києва.

За висновком суду, ні положення іпотечних договорів, ні звичаї ділового обороту, «не дають підстав для висновку про те, що ризик набуття в майбутньому державою у власність ПАТ КБ “Приватбанк” та наслідки цього має нести саме позивач як іпотекодавець» (цитата).

Нагадаємо, в грудні 2017 Госпсуд м. Києва також розірвав іпотечний договір №63, який був укладений між НБУ та ТОВ «Скорзонера» як забезпечення боргу Приватбанку по рефінансуванню. У цьому випадку предметом іпотеки був паркінг на курорті «Буковель».

Восени 2017 року заступник глави НБУ Катерина Рожкова розповідала, що Приватбанк ще в 2016 році перед націоналізацією отримав у власність від своїх позичальників низку активів у рамках погашення кредитної заборгованості. Йшлося в т.ч. про «Буковель». При цьому К. Рожкова називала цей курорт одним з найбільш складних активів. За її словами, хоча Приватбанк і є власником «Буковеля», але менеджмент банку не контролює курорт. «Саме тому цей об’єкт потрібно продавати. Банк не може керувати самостійно таким об’єктом. У нього немає компетенції для цього, в нього немає людей», – зазначала К. Рожкова.

Приватбанк у 2016 році повідомляв у своїй звітності, що в рамках виконання вимоги НБУ щодо поліпшення якості активів і погашення частини інсайдерських кредитів його основні акціонери (а це І. Коломойський та Г. Боголюбов) до кінця червня 2016 року передали у власність банку активи пов’язаних і третіх осіб вартістю близько 31,8 млрд грн. «Банк планує здавати в оренду значну частину цих активів їх колишнім власникам, оскільки деякі з цих активів є складовою більш великих підприємств», – зазначав тоді Приватбанк.

У липні 2017 року тодішній глава правління Приватбанку Олександр Шлапак заявляв, що третина активів курорту “Буковель” передана на баланс Приватбанку, і банк має намір передати ці активи в оренду співвласникам, а потім виставити на міжнародний конкурс. “Зараз ведемо переговори із співакціонером, оскільки в нас є приблизно третина “Буковеля” у власності, щоб передати їх в оперативну оренду. Ніхто інший експлуатувати комплекс не може”, – констатував О. Шлапак.

Він зазначав, що є домовленість про згоду співвласників на таку оренду, оскільки зараз вони використовують ці активи без будь-яких документів, що є порушенням законодавства. За його словами, правління не має права приймати рішення про фактичне відчуження цього майна, тому мова може йти тільки про орендні відносини з компанією, яка зараз фактично експлуатує “Буковель”, а не про фінансовий лізинг.

“Надалі мова йде про те, щоб підготувати пропозицію і провести міжнародний конкурс на можливу експлуатацію комплексу “Буковель”, оскільки наша третина найцікавіша і цінна: всі підйомники в нас, готелі в нас і т.д. Думаю, цей комплекс може бути цікавий дуже багатьом потенційним інвесторам”, – описував подальші плани О.Шлапак.

О.Шлапак зазначав, що “Буковель” був переданий на баланс банку з оцінкою 11 млрд грн, однак згодом цей об’єкт був переоцінений до суми 5,35 млрд грн.

Контекст

Як писав Finbalance, зі звітності НБУ випливає, що на 01.01.2018 в Приватбанку більше не було простроченого боргу перед НБУ по кредитам рефінансування, тоді як на 01.12.2017 він становив 11,8 млрд грн. При цьому загальна заборгованість Приватбанку по рефінансу перед регулятором збереглася й на початок 2018 року року становила 12,4 млрд грн (з урахуванням відсотків).

Це означає, що в грудні в тій чи іншій формі відбулася реструктуризація боргу Приватбанку перед НБУ на 11,8 млрд грн, слід розуміти, шляхом видачі Нацбанком для Приватбанку нових позик на вказану суму для погашення старих (прострочених) боргів.

Очевидно, що таким чином були створені умови для видачі Нацбанком для Приватбанку в січні нового рефінансування на 2,3 млрд грн.

Факт реструктуризації боргу Приватбанку перед НБУ по рефінансування на 11,8 млрд грн може виявитися дуже важливим. Передусім, тому, що «старі» борги були забезпечені в т.ч. особистою порукою Ігоря Коломойського та різними активами «приватівців». Тому відкрите питання – чи збереглася юридична сила відповідних договорів поруки, іпотеки, застави: внаслідок реструктуризації боргу надані «приватівцями» зобов’язання могли скасуватися.

У будь-якому разі такий стан справ може стати додатковим «козирем» для «приватівців» під час їх судових спорів з НБУ щодо рефінансування.

Як писав Finbalance, загалом суди першої та апеляційної інстанції винесли 22 рішення, які зобов’язують Приватбанк погасити борги перед НБУ по рефінансуванню. Таким чином були задоволені позови ПАТ “Дніпроазот”; ПАТ “Нікопольський завод феросплавів”; ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»; ПАТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат»; ПрАТ «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат»; ТОВ «Міжнародний аеропорт “Дніпропетровськ»; ПрАТ «Ерлан»; ТОВ «Агротермінал Логістік»; ТОВ «Поділ Нерухомість»; ТОВ «Приватофис»; ПрАТ “Готель Жовтневий”; ТОВ «Акватера»; ТОВ «Укрінтерінвест»; ПрАТ “Дніпрометалсервіс”; ТОВ «Імме»; ПАТ «НДІАВТОПРОМ»; ПАТ “Проектно-пошуковий інститут “Південмедбіосинтез”; Тровелко Холдінгз Лімітед; ТОВ «Арлан»; АТ “УКРНДІІНЖПРОЕКТ”.

Крім того, суди вже задовольнили низку позовів «приватівських» структур (у т.ч. більшості зі згаданих вище) до НБУ та розірвали іпотечні договори та договори застави, які позивачі уклали з НБУ як забезпечення боргових зобов`язань Приватбанку по рефінансуванню.

Як наслідок НБУ втратив право на низку активів “приватівців”. Йдеться про нерухомість на курорті “Буковель”; ангар для літаків аеропорту “Дніпропетровськ”; вагони ПАТ “Дніпроазот”, ПАТ “Нікопольський завод феросплавів”, ПАТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат”; завод “Біола”, готель “Жовтневий” та ще кілька об`єктів нерухомості в м. Дніпро, а також у м. Київ (перелік див. тут і тут). Також НБУ не зміг відстояти зерновий термінал “Бориваж” (Одеська область).

За даними Приватбанку, в 2017 році він сплатив Нацбанку 2,7 млрд грн за відсотками по рефінансуванню.