НБУ втратив ангар для літаків та 180 вагонів Коломойського

13 грудня Госпсуд м. Києва задовольнив позов ТОВ “Міжнародний аеропорт “Дніпропетровськ” до НБУ та розірвав іпотечний договір №39, який був укладений між позивачем та відповідачем 10.06.2014 як забезпечення по боргу Приватбанку перед НБУ по рефінансуванню за кредитним договором №19 від 03.03.2009 (ця заборгованість мала бути погашена до 23.12.2016, але на 01.10.2017 прострочена сума боргу була 4,34 млрд грн).

За даними держреєстру юросіб, засновником ТОВ “Міжнародний аеропорт “Дніпропетровськ” є ПАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа», яке пов’язують з екс-власниками Приватбанку.

За даними держреєстру речових прав на нерухоме майно, предмет іпотеки за вказаним іпотечним договором – ангар для обслуговування літаків Boeing-737 і Embraer-145 площею понад 12,5 тис кв м, який розташований за адресою Дніпропетровська область, Дніпровський район с. Старі Кодаки, вул. Аеродром, 33.

При цьому на вказаний ангар для літаків ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 21.08.2017 за клопотанням Генпрокуратури було накладено арешт.

Згідно з судовими матеріалами, НБУ і ТОВ “Міжнародний аеропорт “Дніпропетровськ” погодили вартість предмету іпотеки на рівні 215,5 млн грн.

Як зазначається, 17.08.2017 НБУ звернувся до позивача з вимогою сплатити заборгованість Приватбанку в сумі 4,4 млрд грн у 30-денний строк та повідомляв, що у випадку невиконання цієї вимоги Нацбанк буде вимушений звернути стягнення на предмети іпотеки.

У свою чергу 06.09.2017 ТОВ “Міжнародний аеропорт “Дніпропетровськ” звернулося з листом до НБУ з пропозицією розірвати іпотечний договір №39 з огляду на істотну зміну обставин, що пов`язані з переходом Приватбанку в державну власність. У відповідь НБУ листом від 26.09.2017 повідомив позивача про відсутність підстав для розірвання Іпотечного договору.

Також у судових матеріалах констатується, що ще 17.02.2017 Приватбанк повідомляв НБУ про намір частково погасити заборгованість по рефінансуванню на 2,38 млрд грн. Однак заступник глави НБУ в листі від 24.02.2017 наголосив на неприпустимості зменшення обсягу відповідальності фінансових та майнових поручителів Приватбанку внаслідок такого погашення утвореної заборгованості.

Суд звернув увагу, що відповідно до звітності Приватбанку, на 30.06.2017 на його рахунку в НБУ було 7,67 млрд грн. За висновками суду, з огляду на це, в НБУ «були наявні правові підстави для списання у безспірному порядку таких коштів в рахунок погашення відповідної заборгованості».

Суд вказав, що «в силу приписів ст. 76 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, ст. 15 Закону України “Про Національний банк України” на Національний банк України покладено обов`язок з прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у випадку виявлення факту невиконання банком своїх зобов`язань перед кредиторами» (цитата), при цьому «доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на стягнення (в тому числі, шляхом списання у безспірному порядку) з ПАТ КБ “Приватбанк” грошових коштів після настання строку повернення кредиту (23.12.2016), чи прийняття рішення щодо визнання ПАТ КБ “Приватбанк” неплатоспроможним матеріали справи не містять» (цитата).

Ще цитата з рішення суду:

«З набуттям державою у власність ПАТ КБ “Приватбанк” та поєднанням власників Національного банку України та ПАТ КБ “Приватбанк” в одній особі – державі, виникла обґрунтована загроза втрати позивачем як майновим поручителем за зобов`язаннями ПАТ КБ “Приватбанк” перед Національного банку України належного йому на праві власності майно, зумовлена виключною поведінкою таких осіб, що в свою чергу в повній мірі підтверджує виникнення істотної зміни обставин в розумінні положень ст. 652 Цивільного кодексу України.

Таким чином, має місце належного встановлення обставини, які свідчать про грубе порушення Національним банком України та ПАТ КБ “Приватбанк” закріплених в положеннях ст.ст. 13, 14 Цивільного кодексу України принципів реалізації особою наданих їй прав та набутих обов`язків по відношенню до позивача.

Будь-яких обґрунтованих доказів того, що на момент укладення Іпотечного договору №39 (червень 2014 року) їх сторони (зокрема, позивач) могли передбачити націоналізацію ПАТ КБ “Приватбанк” в майбутньому, що зумовить поєднання власників ПАТ КБ “Приватбанк” та НБУ в одній особі – державі, а більш того, що наслідком цього стане виникнення загрози безпідставної втрати позивачем як майновим поручителем належного йому на праві власності майна, у зв`язку із недобросовісною поведінкою кредитора і боржника, матеріали справи не містять.

Крім того, чинне на момент укладення Іпотечного договору №39 законодавство України не містило норми, за якою була проведена передача ПАТ КБ “Приватбанк” у власність держави, а саме, ст. 41-1 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, якою відповідний закон було доповнено лише з 04.07.2014, а тому позивач і не міг передбачити відповідної зміни спірних правовідносин в майбутньому.

Відтак, обґрунтованим є посилання представника позивача на те, що за наявності інформації щодо настання відповідних обставин в майбутньому на момент укладення Іпотечного договору №39, з метою захисту своїх майнових прав, останній не було б вчинено».

Додамо, що 27 грудня Київський апеляційний госпсуд відкрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами Приватбанку на рішення Госпсуду м. Києва від 08.12.2017, яким на вимогу ПАТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” (попередня назва – “Орджонікідзевський ГЗК”; входить у феросплавний холдинг «приватівців») було розірвано договори застави №33 та №34.

Як писав Finbalance, ці договори застави були укладені між НБУ та «Покровським ГЗК» як забезпечення боргових зобов’язань Приватбанку перед НБУ по рефінансуванню (за кредитним договором №19 від 24.10.2008).

Згідно з судовими матеріалами, предметом застави по договору застави №33 були 45 одиниць залізничного рухомого складу вартістю 78,4 млн грн, а по договору №34 – 132 одиниці залізничного рухомого складу вартістю 213,2 млн грн).

Як повідомлялося, “Покровський ГЗК” в березні 2017 року отримав листа від Приватбанку, в якому з посиланням на звернення НБУ пропонувалося укласти з Приватбанком договори наступної застави, які будуть забезпеченням повернення кредиту корпоративними клієнтами банку за зобов`язаннями, пов`язаними із колишніми акціонерами банку. У такому разі дія чинних договорів застави мала бути припинена за ініціативи НБУ.

Відповідно до судових матеріалів, після цього в серпні на адресу “Покровського ГЗК” надійшла вимога НБУ, в якій Нацбанк вимагав у підприємства в 30-денний термін погасити заборгованість Приватбанку на 2,65 млрд грн за кредитним договором №19 від 24.10.2008. У разі ж невиконання вимоги НБУ попередив ПрАТ “Покровський ГЗК” про примусове звернення на заставлене рухоме майно за договорами застави.

30.11.2017 Госпсуд м. Києва частково задовольнив позов ПАТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” та зобов’язав Приватбанк погасити заборгованість за кредитним договором №19 від 24.10.2008.

Цитата з рішення суду:

«Твердження НБУ про те, що у разі виконання майновим поручителем основного кредитного зобов`язання перед НБУ замість позичальника позивач набуде рівнозначного права вимоги до ПАТ КБ “Приватбанк”, суд не приймає, оскільки фактично матиме місце втрата права власності на рухоме майно та набуття взамін цього права грошової вимоги до банку, яке на відміну від вимог НБУ не є забезпеченим, а тому у ПрАТ “Покровський ГЗК” наявний самостійний майновий інтерес у виконанні ПАТ КБ “Приватбанк” грошових зобов`язань перед НБУ, який також в силу приписів статті 1 Першого протоколу до Конвенції підлягає захисту на рівні із правом власності.

На підставі викладеного ПрАТ “Покровський ГЗК” обґрунтовано розцінює прострочення ПАТ КБ “Приватбанк” кредитного зобов`язання як втручання у право позивача мирно володіти майном, оскільки у останнього наявний самостійний майновий інтерес у належному виконанні позичальником зобов`язань перед НБУ та, відповідно, збереження свого права власності на рухоме майно, яке перебуває у заставі.

Також доводи відповідача-1 [НБУ] про те, що внаслідок виконання ПАТ КБ “Приватбанк” кредитних зобов`язань перед НБУ можлива втрата ліквідності банку, суд відхиляє, оскільки кредитним договором № 19 від 24.10.2008 р. чітко передбачено кінцевий строк погашення кредиту (до 23.12.2016 р.) та обов`язок ПАТ КБ “Приватбанк” погасити кредит у визначений договором строк зі сплатою процентів за користування кредитом. Водночас, ні умовами кредитного договору, ні положеннями Цивільного кодексу України не передбачені підстави звільнення ПАТ КБ “Приватбанк” від такого обов`язку з підстав економічної недоцільності чи наявності інших заборгованостей у ПАТ КБ “Приватбанк”».

Як писав Finbalance, у вересні Печерський райсуд м. Києва за клопотанням ГПУ в рамках кримінального провадження №42014000000001261 (щодо 19 млрд грн рефінансування НБУ для Приватбанку) наклав арешт на низку активів “приватівців”, у т.ч. на 177 вагонів, платформ, електровозів тощо, які належать ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат».

Контекст

За даними НБУ, на 01.12.2017 борг Приватбанку перед Нацбанком по рефінансуванню становив 12 млрд грн (з них 11,8 млрд грн – прострочена заборгованість), зменшившись за 11 місяців 2017 року на 6 млрд грн (із 18 млрд грн на 01.01.2017).

Раніше в Нацбанку заявляли, що борги Приватбанку по рефінансу забезпечені не лише різними активами «приватівців», але й особистою порукою Ігоря Коломойського. Прес-служба Приватбанку в коментарі для Finbalance визнавала, що погашення банком рефінансування призводить до зменшення зобов’язань Ігоря Коломойського як поручителя. На фоні цього І. Коломойський подав низку позовів до НБУ про розірвання договорів поруки.

За словами юристів та фінансистів, проблема для НБУ полягає в тому, що перед тим, як висувати боргові вимоги до поручителів, Нацбанк мав би визнати Приватбанк проблемним, а то й неплатоспроможним.

Як писав Finbalance, суди (в т.ч. апеляційної інстанції) винесли вже 20 рішень (в справах за позовами “приватівських” структур), які зобов`язують Приватбанк погасити борги перед НБУ.

На фоні цього суди вже задовольнили кілька позовів «приватівських» структур та розірвали іпотечні договори та договори застави, які позивачі уклали з НБУ.

05.12.2017 Госпсуд м. Києва повністю задовольнив позов ПрАТ «Готель «Жовтневий» (кінцеві бенефіціари – І. Коломойський і Г. Боголюбов) та розірвав іпотечний договір №28, який був укладений 06.05.2010 між НБУ та компанією-позивачем як забезпечення боргових зобов’язань Приватбанку перед Нацбанком по рефінансуванню (за кредитним договором №19 від 03.03.2009).

За даними держреєстру речових прав на нерухоме майно, ПрАТ «Готель «Жовтневий» є власником нежитлової будівлі площею 4,9 тис кв м у м. Дніпро (площа Шевченка, 4а), яка була передана в іпотеку для НБУ за договором іпотеки, зареєстрованим 06.05.2010. При цьому, як зазначається, ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 21.08.2017 на вказане нерухоме майно було накладено арешт за клопотанням ГПУ. 

За адресою м. Дніпро, площа Шевченка, 4а (центральна частина міста) розташований двозірковий готель «Жовтневий» на 63 номери (135 місць). 

29.11.2017 Госпсуд м. Києва повністю задовольнив позов ПАТ «Дніпроазот» (підконтрольне “приватівцям”) до НБУ та розірвав договір застави №30 від 13.03.2015, який був укладений між НБУ та ПАТ “Дніпроазот” як забезпечення боргових зобов’язань Приватбанку по рефінансуванню (за кредитним договором №19 від 03.03.2009). Згідно з судовими матеріалами, предметом застави були 45 одиниць залізничного рухомого складу вартістю 53,9 млн грн.

Додамо, що Київський апеляційний госпсуд розглядає апеляційні скарги НБУ та Приватбанку на рішення Госпсуду м. Києва від 16.11.2017 у ще одній справі за позовом ПрАТ «Дніпроазот» до НБУ – про розірвання договору застави № 29 від 13.03.2015. Деталі цього спору в офіційних судових матеріалах наразі недоступні. Однак з огляду на подачу Нацбанком та Приватбанком апеляційних скарг, слід розуміти, суд першої інстанції і в цьому спорі став на бік “Дніпроазота”.

У вересні 2017 року Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотанням ГПУ та в рамках кримінального провадження №42014000000001261 (щодо 19 млрд грн рефінансування НБУ для Приватбанку) наклав арешт на низку активів, які пов’язують з «приватівцями», у т.ч. на 683 цистерни, мінераловози, вагони, напіввагони тощо, які належать ПАТ «Дніпроазот».

22.11.2017 Госпсуд м. Києва повністю задовольнив позов ТОВ «Арлан» (кінцеві бенефіціари – І. Коломойський і Г. Боголюбов) та розірвав два іпотечні договори (№36 і №37), укладені 29.05.2014 між позивачем та НБУ як забезпечення зобов’язань Приватбанку перед НБУ по рефінансуванню (за кредитним договором №19 від 03.03.2009). Предметом іпотеки були два об’єкти нерухомості в м. Дніпро за адресою вул. Чкалова, 27 (договірна вартість – 21 млн грн і 19,4 млн грн).

01.12.2017 Київський апеляційний госпсуд прийняв до провадження апеляційні скарги НБУ та Приватбанку на рішення Госпсуду м. Києва від 02.11.2017 у справі за позовом ПрАТ «Ерлан» до Нацбанку про розірвання іпотечного договору, який був укладений як забезпечення зобов’язань Приватбанку перед НБУ по кредитному договору №10 від 20.02.2015. Текст рішення Госпсуду м. Києва від 02.11.2017 у держреєстрі не оприлюднений.

У вересні Печерський райсуд м. Києва за клопотання ГПУ в рамках кримінального провадження №42014000000001261 накладав арешт на будівлі та споруди заводу з виробництва напоїв і соків за адресою м. Дніпро, вул. Берегова, 135, що належить компанії «Ерлан» (виробник соків, газованих напоїв, мінеральних-столових вод; відомий на ринку під брендом «Біола»).

Разом з тим, 14.11.2017 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов ТОВ «Акватера» (кінцеві бенефіціари – теж І. Коломойський і Г. Боголюбов) до НБУ про визнання поруки та правовідношень за іпотечним договором припиненими. 

Згідно з судовими матеріалами, ТОВ «Акватера» передало в іпотеку для НБУ нерухоме майно в м. Дніпрі за адресою вул. Чкалова, 27 (вартістю 25 млн грн) як забезпечення боргових зобов’язань Приватбанку перед НБУ по рефінансуванню (за кредитним договором №19 від 03.03.2009).

Як писав Finbalance, 13.09.2017 Київський апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу НБУ на рішення Госпсуду м. Києва від 30.06.2017, яким було задоволено позов ТОВ «Агротермінал Логістік» (власник зернового терміналу «Бориваж»; його пов`язують з “приватівцями”) до НБУ та визнано припиненим зобов’язання Приватбанку перед НБУ за кредитним договором №120 від 05.12.2014 на 996,1 млн грн, яке було виконане компанією «Агротермінал Логістік». У заставі по вказаному кредиту – зерновий термінал «Бориваж» (на підставі іпотечного договору №121 від 08.12.2014).

Суть цього конфлікту в тому, що кошти, які замість Приватбанку внесло ТОВ «Агротермінал Логістік», НБУ зарахував як платіж за іншим кредитним договором (№10 від 20.02.2015). НБУ таким чином намагався утримати в заставі зерновий термінал «Боріваж». Однак суд вказав, що це є порушенням прав майнового поручителя, а тому виніс рішення на користь ТОВ «Агротермінал Логістік».

Бажаєте бути в курсі найважливіших подій? Підписуйтесь на АНТИРЕЙД у соцмережах.
Обирайте, що вам зручніше:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твіттер twitter.com/antiraid

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *