Небезпека податку на надприбутки банків для вкладників і держави: аналіз та наслідки

28 серпня Данило Гетманцев подав до Верховної Ради законопроєкт про тимчасове оподаткування надприбутків банків. Він пропонує протягом 2024−2026 років обкласти податком чистий процентний дохід банків за ставкою 5% (додатково до сплати податку на прибуток підприємств).

Гроші пропонується спрямувати до загального фонду бюджету та скерувати на оборону країни. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «МiнфiнМедiа».

Звідки у банків взялися надприбутки

Цей законопроєкт є реакцією на надприбутки банків, які вони почали отримувати після збільшення влітку минулого року облікової ставки НБУ до 25% (лише в липні 2023 її було зменшено до 22%).

За першу половину 2023 року процентні доходи банків сягнули 141 млрд грн, у тому числі за рахунок операцій з державними цінними паперами — 73,5 млрд грн.

Чисті процентні доходи за цей же період склали 93,6 млрд грн. Проти першої половини 2021 року вони зросли на 75%. З них дохід банків від депозитних сертифікатів становив 40,3 млрд грн, за 2022 рік, та близько 48,6 млрд грн за сім місяців 2023 року.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

За рік роботи схеми з депозитними сертифікатами НБУ банки отримали 88,9 млрд грн. Таких результатів вони змогли досягти завдяки переведенню грошей клієнтів (депозитів та залишків на поточних рахунках) у депозитні сертифікати НБУ. Це аналог депозитів для банків.

В результаті банки вклали у них майже 500 млрд грн, у тому числі й зарплати військових, і щодоби отримували майже 300 млн грн доходу.

Найбільше на цьому заробили державні банки, але й комерційні не пасли задніх. Найбільше отримав державний Приватбанк — 17,8 млрд грн за перше півріччя 2023 року, Креді Агріколь — 7,92 млрд грн, Сітібанк — 7,59 млрд грн, ПУМБ — 7,81 млрд грн, Райфайзен Банк — 7,28 млрд грн, Укрсиббанк — 7,05 млрд грн, Укрєксімбанк — 6,44 млрд грн, перелік можна продовжувати.

Депозитні сертифікати були введені, як інструмент, за допомогою якого Нацбанк стримує інфляцію та впливає на збереження макрофінансової стабільності. Ідея була в тому, щоб населення замість скуповування валюти та імпортних товарів, вкладало гроші в гривневі інструменти, зокрема депозити. В результаті, за перше півріччя 2023 року зростання обсягу строкових гривневих депозитів населення становило 23,3%.

Але така практика мала зворотній ефект, і тепер банки усі вільні кошти вкладають у депозитні сертифікати та отримують більше 20% гарантованого доходу при фіксованому курсу гривні. Це паралізує усю іншу їх фінансову активність: нащо кредитувати бізнес чи населення та ризикувати, коли можна отримувати надприбутки нічім не ризикуючи?

Склалась парадоксальна ситуація, коли держава терміново потребує грошей на виплати військовим, виробництво зброї, відновлення енергетики та інфраструктури та інші нагальні потреби — у цей час банки зберігають десятки мільярдів на депозитних рахунках.

Що вже казати про споживче кредитування та кредитування бізнесу? Воно в такій ситуації майже не функціонує, бо геть не цікаво банкам. Так, є державна програма «5−7−9» але отримані через неї кошти мізерні на фоні потреб населення та бізнесу, та й отримати їх може далеко не кожен підприємець.

Депозитні сертифікати, з одного боку стримують інфляцію, а з іншого — паралізують економічну діяльність. Тим часом, коли наш ворог вкладає шалені державні кошти в будівництво заводів з виробництва дронів, розвиток ВПК та промислове виробництво, ми кладемо гроші на депозит! Так, це дуже прибутково, але чи прискорює це нашу перемогу?

Особливо цинічно на цьому фоні виглядає ініціатива Гетманцева з введення податку на прибутки банків. Замість того, щоб стимулювати розвиток економіки та створювати умови для розвитку, він знайшов чергового «гусака» якого можна пощипати. Як влучно зауважив голова Монобанку Олег Гороховский, цей податок буде перекладено на плечі споживача за рахунок здорожчання кредитування та введення додаткових комісій.