Невдалий запуск російського модуля “Луна-25” до Місяця: причини провалу і втрати

Російський космічний проєкт “Луна-25” провалився – автоматичний модуль не зміг приземлитися, як планувалося, на поверхні Місяця. Як визнала російська влада, апарат “припинив своє існування в результаті зіткнення з поверхнею Місяця”. Це мала бути перша така місія в пострадянській росії і перша російська місія після початку нових “місячних перегонів”, у яких беруть участь кілька країн.

За планом, 21 серпня модуль “Луна-25” мав приземлитися на південному полюсі Місяця. Втім 19 серпня Роскосмос повідомив, що при переході на передпосадкову орбіту на борту станції “сталася позаштатна ситуація”. А наступного дня, в неділю, Москва визнала, що місія провалилася. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «BBC».

Відповідно до офіційного повідомлення, 19 серпня з апаратом втратили зв’язок, а згодом дійшли висновку, що під час спроби посадки “апарат перейшов на нерозрахункову орбіту і припинив своє існування в результаті зіткнення з поверхнею Місяця”.

Основна мета місії здавалася не дуже амбітною — долетіти до Місяця, здійснити м’яку посадку, а потім пропрацювати там протягом року, зазначає кореспондент ВВС Павло Аксьонов. Крім того, станція мала виконати низку наукових експериментів, зокрема визначити наявність води, але все-таки основне завдання — підготуватися до посадки інших станцій у майбутньому. Водночас посадка на поверхні Місяця, не така проста задача, як показує досвід багатьох міжнародних місій останніх років.

“Якщо вона сяде – значить дуже сильно пощастило”, – говорив перед місією ВВС глава російського Інституту космічної політики Іван Моісеєв. Мовляв, з Землі важко визначити рельєф на місці посадки та розрахувати всі параметри.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Успіх місії голова Роскосмосу Юрій Борисов оцінював в 70%. Росія поспішала до південного полюсу Місяця, щоб обійти Індію, космічний корабель якої “Чандраян-3” має приземлитися там наступного тижня. Жодна країна ніколи раніше не висаджувалася на південному полюсі Місяця, хоча і США, і Китай вже здійснювали м’яку посадку на його поверхні.
Великий проєкт

Нову російську місячну місію назвали “Луна-25”, щоб продемонструвати спадкоємність радянської програми: остання експедиція до Місяця називалася “Луна-24” і тоді, у серпні 1976 року, вона завершилася успіхом.

Місячна станція змогла здійснити м’яку посадку, зробити забір ґрунту і на зворотному модулі доставити його на Землю. Однак з того часу минуло 47 років, і технології змінилися. Тож нову місію довелося робити з нуля. “Луна-25” фактично мала відпрацювати технології посадки та вивчити місцевість, щоб згодом там могли “паркуватися” складніші апарати.

Російська місячна програма, ухвалена у 2018 році, складається з трьох етапів, які називаються “Вилазка”, “Форпост” та “База”. Спочатку передбачалося, що в ході першого етапу Місяць досліджуватимуть автоматичними апаратами з 2021 до 2025 року, потім з 2025 до 2035 року до супутника планувалися польоти пілотованих кораблів, включаючи висадку, а після 2035 року Росія збиралася будувати на Місяці власну базу. Ймовірно, у співпраці з китайцями.

Перший етап місячної програми росії, який має завершитися до 2025 року, включає запуск до Місяця трьох дослідницьких апаратів – “Луна-25”, “Луна-26” і “Луна-27”.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Проєкт неодноразово переносили. Спочатку планувалося запустити “Луна-25” у 2014 році, але фактично вийшло на дев’ять років пізніше. У зв’язку з тим, що росія вже понад рік веде війну в Україні, космічна програма РФ зазнала змін. Водночас Борисов з Роскосмосу запевнив, що решта пусків “Луна-26”, “Луна-27” та “Луна-28” все одно відбудуться.

Натомість, говорячи про наступні етапи освоєння Місяця – наприклад, про створення на Місяці спільної російсько-китайської станції – він говорив вже менш впевнено. Виконання нинішньої космічної програми РФ вже йде зі скороченнями виділених коштів. Так, у 2022 році на виконання федеральної космічної програми було виділено 1,2 млрд доларів, а її касове виконання за підсумками року склало 799 млн доларів.