Німеччина зацікавлена в українських працівниках навіть з базовим рівнем німецької мови

Українці можуть швидше працевлаштовуватися в Німеччині, якщо роботодавці будуть готові брати працівників із базовим знанням мови, заявив федеральний міністр праці Губертус Гайль в інтерв’ю Welt am Sonntag.

Німецький урядовець повідомив, що “100 тисяч українців щойно закінчили мовні курси інтеграції, ще 100 тисяч збираються це зробити”, а відтак, центри зайнятості “запрошуватимуть їх через більш короткі та регулярні проміжки часу, щоб надати їм максимально цілеспрямовані пропозиції роботи та підтримати їх на шляху до працевлаштування”.  Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «BBC».

Німецький урядовець вважає, що українці можуть опанувати мову на достатньому рівні не лише на курсах, а й безпосередньо на роботі. Обговорення цього питання має відбутися з представниками німецького бізнесу у понеділок, 20 листопада.

Те ж саме стосується 200 000 працездатних людей з інших країн походження. За даними німецького уряду, в країні працюють майже 200 тисяч українців. І ще трохи більше 200 тисяч є безробітними, але шукають роботу.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Німеччина має унікальний досвід безкоштовних мовних курсів для біженців не лише як інструмент працевлаштування, але й загальної інтеграції у німецьке суспільство.

Потяг на Захід?

Нині Німеччина веде перед за кількістю українців, які отримали там тимчасовий захист.

За даними Управління Верхового комісара з питань біженців (УВКБ ООН), в цій Німеччині перебувають 1,114 млн українців, і понад 1 млн із них отримали тимчасовий захист через війну в Україні.

Натомість у Польщі, яка від початку російського вторгнення прийняла найбільше біженців з України, нині мешкають менше мільйона українців. При цьому тимчасовий захист за цей час в Польщі отримали понад1,6 млн українців.

Нещодавно дослідження, проведене Міграційною платформою EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету на замовлення Канцелярії польського прем’єра показало, що частина українських біженців, які з початку війни перебували в Польщі, стали переїздити з цієї країни до Німеччини.

За дослідженням, від серпня 2022 року кількість зареєстрованих біженців у Польщі зменшилася на понад 350 тисяч. осіб, а в Німеччині – зросла на понад 410 тис. людей одночасно.

Середній вік тих, хто вирішив переїхати з Польщі до Німеччини становить 35 років. Переважно, це освічені люди.

Майже половина тих, хто переїхали з Польщі до Німеччини (47%), володіють англійською як мінімум на комунікативному рівні. І майже чверть (24%) декларує знання німецької мови, тоді як польської — 22%.

Серед причин переїзду переважно називають вищі заробітки та соціальні виплати, але на першому місці – наявність друзів і знайомих у Німеччині.

Гроші чи інтеграція?

Про те, що Німеччина “переманює” українських працівників із Польщі до себе почали говорити ще до війни. Але тоді на заваді роботі для українців у Німеччині було більше перешкод, ніж в Польщі.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Після початку війни схема тимчасового захисту для українців, запроваджена ЄС, фактично відкрила європейський ринок праці для українців, а німецькі механізми інтеграції дозволили безкоштовно вивчати мову і шукати роботу, за яку в Німеччині платять більше, ніж у Польщі.

Тепер у Польщі уважно стежать за новими тенденціями, – власне, згадане дослідження провели на замовлення польського уряду. Проте там також наголошують, що у Польщі працевлаштуватися вдалося понад 70% українців, які втікали від війни, тоді як у Німеччині цей відсоток є значно меншим (зокрема, лише 30% серед тих, хто переїхав до Німеччини з Польщі, але ще 46% кажуть, що активно шукають роботу).

З іншого боку, дослідження також показало, що українські біженці, які живуть в Німеччині, почуваються більше інтегрованими в суспільство, ніж, у здавалося б, ментально ближчій Польщі, – 99% в Німеччині проти 84% у Польщі.