Нові пояснення щодо правил спадкування для українців
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Проте у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини – право на спадкування одержують особи згідно із законом.
Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Я і Закон».
1. У першу чергу — діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
2. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
3. У третю чергу — рідні дядько та тітка спадкодавця.
4. У четверту чергу — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
5. У п’яту чергу — інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них.
Місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів.
На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі.
Предмет спадкування
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Право власності на земельну ділянку; у разі спадкування житлового будинку, інших будівель та споруд, об’єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені; право на вклад; страхові виплати (страхове відшкодування); право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов’язаннях, або право на відшкодування збитків, що належало спадкодавцеві відповідно до закону; право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв’язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов’язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя; право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя; право на отримання компенсації, яку відповідно до закону міг би отримати спадкодавець за його життя.
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадщини.
Строки прийняття спадщини
Загальний строк для прийняття спадщини дорівнює 6 місяцям. Він починає вираховуватися з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого він був оголошений померлим.
Як бути, коли цей строк пропущено? Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.
У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, на підставі судового рішення може бути встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу.
Як свідчить судова практика, поважними визнаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, зокрема:
· тривала хвороба;
· відбування покарання в місцях позбавлення волі;
· перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України;
· необізнаність спадкоємця про наявність заповіту тощо.
Проте майте на увазі, що юридична необізнаність про строк у 6 місяців для звернення до нотаріуса чи похилий вік або непрацездатність спадкоємця, перебування тривалий час за кордоном, несприятливі погодні умови чи відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини не вважаються поважними причинами.
Усунення від права на спадкування
Є чіткі виключення, коли певних осіб можуть усунути від права на спадщину.
1. Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.
Є виключення: не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.
2. Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт, і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
3. Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.
4. Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
5. Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.
6. Також за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Ці положення поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Видача свідоцтва про право на спадщину
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
З метою отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю необхідно звернутися до нотаріуса, яким було заведено спадкову справу, із заявою про видачу свідоцтва, надати документи, які будуть підтверджувати право власності спадкодавця на належне йому майно, а також сплатити необхідні платежі.
Варто звернути увагу, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Бажаєте бути в курсі найважливіших подій? Підписуйтесь на АНТИРЕЙД у соцмережах.
Обирайте, що вам зручніше:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твіттер twitter.com/antiraid
Leave a Reply
Want to join the discussion?Feel free to contribute!