ОП КЦС визначить, чи можна передати банківський вклад у дар

Якщо особа подарувала право на вклад на підставі нотаріально посвідченого договору, то обдаровуваний, з урахуванням такої засади приватного права як автономія волі, може реалізувати це право після смерті дарувальника.

Такої позиції дотримується колегія суддів Касаційного цивільного суду, передаючи справу №359/523/23 на розгляд об’єднаної палати КЦС для відступу від попередніх висновків, про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Закон і Бізнес».

У цій справі спір виник через відмову банку видати гроші з депозитного вкладу в сумі 300 тис. грн., який особі подарував батько, але потім помер. На переконання банку, вона не набула права власності на кошти до смерті дарувальника, а тому слід звертатися до нотаріуса за прийняттям спадщини.

Суди попередніх інстанцій в позові відмовили, зокрема із посиланням на правові висновки, зроблені у постанові КЦС у справі №700/2095/15-ц.

Своєю чергою, колегія КЦС зазначила, що під правом на вклад розуміється майнове зобов’язальне право вимоги, носієм якого виступає особа-вкладник. При цьому, можуть бути такі способи дарування: а) передання дарувальником у власність речі; б) «передання» майнового права, що існує або виникне в майбутньому.

Колегія вважає, що право вкладника за договором банківського вкладу є майновим зобов’язальним правом вимоги, яке становить об’єкт цивільного обороту. Тому його дарування слід кваліфікувати як безоплатне відчуження майнового права, що відповідає як конструкції договору дарування, так і загальним принципам приватного права.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Крім того, як констатує колегія, сучасна цивілістична доктрина виходить із того, що автономія волі учасників цивільних правовідносин є фундаментальною засадою приватного права. Цей підхід підтримується і практикою касаційного суду, який підкреслює, що завдання приватного права полягає у створенні умов для максимальної реалізації приватного інтересу особи. Тому констатація неможливості дарування права на вклад без прямої законодавчої підстави суперечила б диспозитивному характеру цивільно-правового регулювання.

З огляду на це, колегія передала справу №359/523/23 на розгляд ОП КЦС для відступу від висновків, зроблених у справі №700/2095/15-ц.