Оскарження податкових повідомлень-рішень: як суди визначають строки звернення

Оскільки законодавча база допускає неоднозначне (множинне) трактування строків звернення до адміністративного суду у разі оскарження рішень податкових органів, особливого значення набуває правозастосовна практика Верховного Суду. Причому аналізувати необхідно саме актуальні рішення у податкових спорах.

Важливими питаннями також є визначення моменту, з якого починається перебіг строку звернення до суду, та умови поновлення строків у разі їх пропуску. Чи взагалі можливе поновлення строків звернення до суду у зв’язку з воєнним станом — будемо з’ясовувати. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Юридична Газета».

Судова практика щодо строків у податкових спорах

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 зробила висновок, що строк у 1095 днів, встановлений ст. 102 Податкового кодексу України, є строком давності, а не строком звернення до суду: «у межах цього строку за платником податків зберігається право на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, а не на звернення до суду із такими вимогами». Рішення у цій справі стало поворотним моментом, з якого строк у 1095 днів для звернення до суду більше не застосовується.

Наразі строки звернення до суду з питань оскарження рішень податкового органу обчислюються так:

без досудового оскарження — якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку — строк звернення до суду становить 6 місяців (ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України);

після адміністративного оскарження (немайнового характеру) — якщо це не стосується нарахування грошових зобов’язань (наприклад, блокування податкових накладних, присвоєння ризикового статусу тощо) — строк звернення до суду становить 3 місяці (ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України);

після адміністративного оскарження (фінансових зобов’язань) — якщо платник податків оскаржував у досудовому порядку рішення, яке передбачає нарахування грошових зобов’язань, зокрема, податкове повідомлення-рішення, строк звернення до суду становить 1 місяць (п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України).

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Верховний Суд розмежував загальні норми Кодексу адміністративного судочинства України та спеціальні норми, передбачені п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України, і визначив, що при оскарженні податкових повідомлень-рішень після досудового порядку застосовується спеціальний строк — 1 місяць.

Особливості надсилання кореспонденції на зареєстровану адресу платника податків

З’ясувати процедуру отримання офіційних листів від податкової служби потрібно для коректного визначення моменту, з якого починається перебіг строку звернення до суду для оскарження рішення контролюючого органу.

Надсилання кореспонденції на зареєстровану (податкову) адресу платника податків здійснюється рекомендованими листами з повідомленням про вручення. Верховний Суд постійно наголошує, що платник податків зобов’язаний забезпечити можливість отримання кореспонденції за адресою, зазначеною в державному реєстрі.

Якщо підприємець не має доступу до своєї фізичної поштової скриньки або не оновлює дані про місцезнаходження, він не може посилатися на «неотримання» податкових документів як на підставу для уникнення відповідальності.

Якщо платник відсутній за зареєстрованою адресою, датою вручення автоматично вважається день, коли поштовий оператор поставив відмітку про неможливість вручення листа. Фактично саме цей момент у більшості випадків і стає відправною точкою для розрахунку строку звернення до суду у податкових спорах.

Таку позицію зазначив Верховний Суд в постанові від 13 листопада 2025 року у справі № 520/7470/25: «абзац другий пункту 42.5 статті 42 ПК України наголошує на тому, що документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення».

Листування через електронний кабінет

Згідно з п. 42.4. ст. 42 Податкового кодексу України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку.

Листування контролюючих органів з платниками податків здійснюється шляхом надсилання документа в електронний кабінет з одночасним надсиланням платнику податків на його електронну адресу інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет. Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично. У разі якщо доставка документа відбулася після 18-ї години, датою вручення документа вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надсилання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом, тобто має місце процедура, описана вище.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

У постанові від 9 травня 2024 року у справі № 280/923/23 Верховний Суд зазначив: «лише квитанція про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично, в якій зазначено дату вручення та час доставки документа платнику податків, є належним доказом відправлення на електронний кабінет платника документів з електронного кабінету контролюючого органу».

Поновлення строків звернення до суду у зв’язку з воєнним станом

При всьому бажанні платників податків посилатися на воєнний стан як причину пропуску процесуального строку, суди з цього питання мають чітку позицію: воєнний стан не є автоматичною підставою для поновлення або продовження строків звернення до суду.

Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі № 640/12494/20 зазначив: «Введення з 24.02.2022 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок».

Питання продовження/поновлення процесуального строку з причин, пов’язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку окремо. Суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, та на підставі цього приймає рішення. Сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження/поновлення процесуального строку.

Висновок

Правильне розуміння строків оскарження рішень ДПС фактично дорівнює для платника податків можливості уникнути необґрунтованих фінансових втрат у зв’язку з донарахуваннями податків та санкціями. Ніколи не варто ігнорувати повідомлення та листи від податкової, а посилатися на «неотримання» — хибний шлях. А от оскаржити рішення, дії чи бездіяльність представників ДПС цілком реально, що стабільно доводить судова практика.