Парламентарії ОБСЄ звернули увагу на захист професійних прав адвокатів

Прийнята Берлінська декларація, в якій, зокрема, наголошується на важливості повного дотримання прав адвокатів, особливо – що спеціалізуються на захисті прав людини.

На думку експертів, прийняття декларації навряд чи вплине на національну правозастосовчу практику, однак її рекомендації можуть бути корисні тим адвокатам, хто веде справи, пов’язані з міжнародним гуманітарним правом, і захищає права громадян за кордоном.

11 липня 2018 р Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі в ході XXVII сесії прийняла Берлінську декларацію про зобов’язання країн – учасниць Асамблеї, до якої увійшли принципи, що стосуються, в тому числі, діяльності адвокатів, юристів і правозахисників. ПА ОБСЄ підкреслила важливість дотримання прав адвокатів. Парламентарії закликали уряди держав-учасників і партнерів по співпраці негайно припинити практику утисків, тюремного ув’язнення та жорстокого поводження по відношенню до парламентаріїв, суддів, політичних опонентів, правозахисників, адвокатів та інших членів громадянського суспільства і відновити їх права.

Особливу увагу члени Асамблеї звернули на вдосконалення законодавства і необхідність структурних реформ в виправних системах в інтересах демілітаризації і демократизації пенітенціарних служб, а також на створення систем моніторингу та розширення доступу ув’язнених до зовнішнього світу, включаючи зміну політики покарань і системи судового захисту. Парламентарії закликали Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ звертати увагу на випадки переслідування, затримання або тюремного ув’язнення парламентаріїв, адвокатів у справах про порушення прав людини, правозахисників та інших членів громадянського суспільства.

Крім іншого, ПА ОБСЄ нагадала Росії про необхідність виконання зобов’язань перед Радою Європи про дотримання ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, забезпечуючи ефективне розслідування всіх випадків нападів на активістів правозахисного руху та громадянського суспільства та їх залякування і припиняючи поширення безкарності за такі дії, забезпечуючи залучення підозрюваних в скоєнні правопорушень до судової відповідальності. Крім того, парламентарії зобов’язали російську владу дотримуватися ст. 3 Конвенції при поводженні з ув’язненими, забезпечити застосування стандартів справедливого судового розгляду відповідно до гарантій, закріпленими в ст. 6 Конвенції та відповідних рішеннях ЄСПЛ.Коментуючи положення декларації, голова президії КА «Лапінський і партнери» Владислав Лапінський зазначив, що адвокатурі безпосередньо присвячений єдиний принцип (п. 131), в якому підкреслюється важливість повного дотримання державами – учасницями ОБСЄ прав адвокатів, особливо що спеціалізуються на захисті прав людини, на здійснення ними своєї професійної діяльності в умовах повної незалежності і без будь-якого втручання або обмежень.

Юрист Інституту права і публічної політики Ірина Османкіна додала, що в силу декларативного і досить загального характеру в декларації не вказані конкретні професійні права або практичні рекомендації для держав-учасників в області захисту прав адвокатів та юристів-правозахисників. Проте, як вважає експерт, сам факт їх згадки в якості окремої групи, якій потрібні додаткові гарантії і захист, може свідчити про те, що, з одного боку, питання захисту їх професійних прав знаходяться в полі зору структур ОБСЄ та за ним ведеться робота.

«З іншого боку, така згадка також може означати, що випадки утисків представників адвокатської спільноти є поширеною проблемою, що фактично підтверджується документами, прийнятими в кінці 2017 – початку 2018 р.р., А саме: Рекомендацією 2121 (2018) по розробці Європейської конвенції про професію юриста, розробленої Комітетом ПАРЄ з правових питань та прав людини, та звітом від 12 грудня 2017 р. який фіксує такі випадки в європейському регіоні», – пояснила Ірина Османкіна.

Владислав Лапінський також звернув увагу на принципи декларації, присвячені діяльності неурядових організацій, зокрема засудження практики визнання їх іноземними агентами. «У декларації відображені окремі питання забезпечення права осіб незалежно від їх гендерної приналежності, про права дітей і біженців, парламентаріїв, які перебувають під вартою або в місцях позбавлення волі, а також осіб, визнаних політичними в’язнями, про боротьбу з тероризмом і про членів терористичних організацій , про права журналістів, в тому числі забезпечення їх захисту від кримінального і адміністративного переслідування, а також про право кожного на захист від смертної кари», – додав адвокат.

Експерт зазначив, що російські делегати голосували лише за окремі резолюції, прийняті Комітетами ПА ОБСЄ, але відмовилися підтримувати резолюції, прийняті асамблеєю в цілому, як спрямовані проти Росії, наприклад з питань збройного конфлікту в Південній Осетії в 2008 р, виведення російських військ з території Молдови, порушень прав людини і основних свобод в Російській Федерації, включенням Криму до складу Росії. Також Владислав Лапінський зазначив, що під час голосування за підсумкову декларацію в цілому російські делегати покинули приміщення, де проходила асамблея.

Адвокат МЦФ МОКА Світлана Добровольська звернула увагу на два останніх параграфа декларації, присвячених дотриманню прав людини в Росії і політичних процесів в Криму. «Але навіть ці два параграфа спрямовані не на питання права, а на дотримання Росією стандартів ОБСЄ щодо яких торкається в декларації проблем, – зазначила експерт. – Зокрема, ОБСЄ стурбована дотриманням права громадян Росії на вільне вираження думки і участь в політичних акціях ненасильницького характеру». 

Що стосується Криму, додала адвокат, то тут на перший план виходить проблема легітимності Меджлісу кримсько-татарського народу і визнання цієї організації за рішенням суду екстремістською.

Владислав Лапінський вважає, що документ може бути корисний окремим адвокатам, в чиєму провадженні перебувають справи, пов’язані з міжнародним гуманітарним правом, чи добросусідські відносини з видачі з території Росії окремих осіб, за запитами урядів, зазначених у Берлінській резолюції ОБСЄ як зони недотримання прав людини, а також захищає права громадян, у тому числі журналістів, за кордоном.