Під виглядом гармонізації законодавства України та приведення його у відповідність до Європейських Директив, Верховна Рада практично остаточно позбавила захисту споживачів в Україні

В Україні по-новому захищатимуть споживачів. Днями парламент ухвалив закон на цю тему.

Головних нововведень є кілька. Про це пише АНТИРЕЙД з посиланням на СТРАНУ.

По-перше, розширюються права споживачів. Можна, наприклад, вимагати знижки на товар, якщо у вас виникли претензії до його якості. Або отримати новий товар за гарантією, якщо терміни ремонту перевищують два тижні.

По-друге, держава включає “зелене світло” громадським організаціям, які беруться захищати права споживачів. Вони можуть проводити рейди і позиватися до недобросовісних продавців або постачальників послуг без сплати судового збору. А люди, окрім Держспоживслужби, можуть тепер скаржитися ще й на громадських осіб.

По-третє, “у справу” повертається Держспоживслужба. Це відомство працює і зараз, але кілька років тому його суттєво урізали у повноваженнях. Скажімо, позбавили доступу до контролю харчопрому. Тепер у Держспоживслужби знову з’являється доступ до їжі, і не лише.

Наприклад, за її сигналом можуть блокувати інтернет-маркетплейси, які останнім часом набули великої популярності серед любителів онлайн-шопінгу. У новому законі останньому загалом приділили багато уваги.

На перший погляд, усі ці нововведення мають покращити сервіс та захистити споживачів. Втім, як закон працюватиме на практиці — наразі незрозуміло.

“Багато нюансів та формулювань, які дозволяють трактувати норми нового закону двояко. Це означає, що з правами споживачів в Україні кардинально нічого не зміниться, а ось на бізнес посилиться тиск. У тому числі з боку якихось “громадських організацій”, які можуть просто шантажувати підприємців, адже контроль за ними не прописаний, а повноваження – дуже широкі”, – каже голова громадського об’єднання SAVEФОП Сергій Доротич.

Розбиралися, що змінюється в законодавстві захисту прав споживачів і що це означає для людей і бізнесу.

“Спростили” до неробочого стану

Законопроект №6134 про захист прав споживачів подали до Ради ще до війни – у жовтні 2021 року. Але тоді його розгляду так і не дійшло. У першому читанні документ проголосували лише восени минулого року, а ухвалили загалом 10 червня.

Проект з’явився у парламенті з подачі уряду. То своєю чергою розробило документ у рамках зобов’язань України щодо імплементації у вітчизняне законодавство європейських норм.

Як зазначено в пояснювальній записці, чинне законодавство не вписувалося до норм ЄС щодо захисту споживчих прав.

Зазначимо, що закон щодо захисту прав споживачів в Україні працює з 1991 року. Але його кілька разів переписували, причому переважно законодавство “спрощували”. Чому, до речі, активно сприяли різного роду лобісти.

“Скажімо, із закону про захист прав споживачів викинули норми щодо споживчого кредитування. Їх перенесли до нового закону на цю тему. Але в результаті “дорогою” багато норм просто загубилися, і виходить, що “загальний” закон про захист прав споживачів захищав людей набагато більше, ніж профільний.Те ж саме по комісіях з ЖКГ.З свого часу ліквідували, і хто має визначати якість комунальних послуг – питання відкрите.Хоч, здавалося б, споживачів за законодавством повинні захищати від несумлінних комунальників.Так поступово чинне законодавство по Застосування захисту споживчих прав в Україні стало просто неробочим, те саме за Держспоживслужбою, спочатку її прибрали з контролю харчового ринку, потім взагалі зменшили кількість рейдів у рамках дерегуляції бізнесу.В останні кілька років вона фактично “неробоча”, – каже голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” Ростислав Кравець.

У пояснювальній записці до законопроекту № 6134 також йдеться про “прогалини” у вітчизняному законодавстві.

Зокрема, в Україні донедавна практично не було врегульовано інтернет-торгівлю, що, як сказано в пояснювальній записці, нерідко призводить до нечесної конкуренції та масових порушень прав споживачів.

Наприклад, людям відверто брешуть щодо якості товару, умов доставки тощо. А придбана покупка нерідко кардинально відрізняється від того, що обіцяно на картинці.

Причому знайти таких продавців гарячими слідами Держспоживслужба часто не може.

Щоб вирішити цю проблему, у новому законі запровадили норми європейської директиви №2011/83/ЄС, прописавши саме поняття маркетплейсу та вимоги до торгових майданчиків.

Загалом у новому законі відбилося близько 10 європейських директив і регламентів, що стосуються сфери захисту прав споживачів.

Зупинимося на них докладніше.

Чи можна вимагати знижки та нову машину?

У новому законі – кілька важливих нововведень.

Перше – по інтернет торгівлі. У чинному законодавстві онлайн-торгівля загалом регулюється дуже слабко. Що законодавці вирішили виправити.

Прописано нові терміни та визначення маркетплейсів, прайс-агрегаторів, інтернет-майданчиків, а також вимоги до них.

Зокрема, торговців зобов’язали давати повну інформацію про товар та власну діяльність (найменування, адреса тощо). Якщо йдеться про маркетплейси чи агрегатори, то вони повинні будуть збирати дані по всіх торговцях, продукцію яких виставляють.

Передбачається, що це допоможе Держспоживслужбі оперативно знаходити недобросовісних продавців за скаргами споживачів (що зараз зробити не завжди просто, бо взагалі незрозуміло, де шукати торговців – є тільки інтернет-магазин або сторінка в соцмережах).

За порушення цієї вимоги за сигналом Держспоживслужби інтернет-майданчики можуть навіть блокувати (розблокування можливе протягом трьох днів після виправлення недоліків).

Також і інтернет-магазинам, і звичайним магазинам заборонили використовувати “нечесну практику” і застосовувати “агресивний маркетинг”. Йдеться про тиск на споживача та підштовхування його до оформлення договору або здійснення покупки, дзвінки або листи, візити додому, розповіді про неіснуючі “виграші” та “акції” тощо. У цих випадках покупка/договір можуть бути визнані недійсними, а продавця зобов’яжуть повернути людині гроші.

Друга зміна – з прав споживачів.

Наприклад, прописано, що можна вимагати у продавця знижку за товар, якість якого вас не влаштовує.

Щоправда, незрозуміло, як це працюватиме на практиці.

“Закон виписано розмито. Вказано, що я, як споживач, маю право попросити знижку. Але немає жодного слова про те, що покупець зобов’язаний її надати”, – каже Доротич.

Але сказано, що мені, як споживачеві, маємо надати знижку у певному розмірі, а написано, що я можу цю знижку попросити.

Ще одна зміна — якщо йдеться про товар на гарантії, то у разі, якщо ремонт займає більше 14 днів, вам повинні надати новий товар, такий самий чи аналогічний, “що є у продавця”.

Зазначимо, що за чинним законодавством правила інші — компанії мали створювати якийсь обмінний фонд і давати споживачеві на час ремонту товар на заміну. А за кожен день ремонту понад 14 днів платити пеню у розмірі 0,1% вартості товару.

Але на практиці ці норми працювали далеко не завжди. А бізнес на них активно скаржився. У результаті їх вирішили скасувати, посилаючись на те, що ці норми надто накладні для підприємців.

Знову ж таки, поки що не зовсім зрозуміло, як нововведення працюватимуть на практиці. Якщо йдеться про дрібну побутову техніку, то її заміна (у випадках, якщо ремонт неможливий або занадто складний) практикується і зараз. Але чи стануть, наприклад, автосалони видавати нові машини, якщо ремонт за гарантією затягнеться більше ніж на два тижні – не факт.

“Зараз великі проблеми з поставками запчастин, є черги на обслуговування, тому дуже часто ремонт триває більше 14 днів. А що потім робити з його відремонтованою машиною. Якщо будуть ставити питання таким чином, то у дилерів “в наявності” взагалі не буде машин – усі розпишуть на замовлення клієнтів”, – говорить менеджер одного зі столичних автосалонів.

“Жахуватимуть бізнес”

Третя новація — щодо громадських організацій у сфері захисту прав споживачів.

Їм зараз включають “зелене світло”. Прописано, що громадські організації можуть проводити незалежні експертизи, рейди та розслідування, визначати розміри відшкодування збитків, подавати до судів за скаргою конкретного споживача чи від себе. При цьому їх було повністю звільнено від сплати судового збору.

У новому законі прописано також створення спеціальних комісій із позасудового вирішення спорів (за гарантією, заміною товару тощо). Такі розгляди, як очікується, будуть швидшими, ніж через суд. Але предметом спору можуть бути лише покупки до 50 тисяч гривень за рештою – лише через суди.

По суті, передбачається, що громадські організації багато в чому дублюватимуть функції Держспоживслужби (яка встигає далеко не скрізь).

Що, з одного боку, на руку споживачам (адже, як показує практика, досягти реакції на свою скаргу у Держспоживслужбі не так просто).

Але з іншого боку, як каже Кравець, може з’явитися нова схема. “Так звані активісти просто “кошмарять” бізнес під гаслом захисту споживачів. Завжди можна знайти неправильну інструкцію або “обман споживача”, — зазначає Кравець.

Такі ж побоювання висловив і Доротич, який сам репрезентує громадський рух. “Прописані широкі повноваження для громадських організацій. Але не прописані вимоги до них (скажімо, за звітністю) і методи контролю. Це загрожує масовою появою різного роду контор “Роги та копита”, які шантажуватимуть бізнес”, — вважає Доротич.

Чи не найпроблемнішими у новому законі називає норми щодо громадських працівників і президент Ліги виробників харчової продукції Геннадій Кузнєцов. Зокрема, у тексті окремо виписані повноваження якогось Союзу громадських організацій споживачів, які мають об’єднати всіх активістів у справі боротьби з нечесними продавцями. Така організація вже є. За даними YouControl, її зареєстровано наприкінці минулого року (тобто вже після того, як законопроект пройшов перше читання). “Складається враження, що ця організація створена спеціально під новий закон. Викликає питання, чому в законі йде пряме посилання до конкретного об’єднання”, – говорить Кузнєцов.

Головою нового об’єднання є В’ячеслав Биковець. На ринку його знають як давнього соратника екс-прем’єр-міністра Юрія Єханурова, він уже очолює Спілку підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств України, а також є засновником кількох компаній та ФОПів.

Доротич також звертає увагу на деякі “дивні” норми закону. Наприклад, на те, що в кожному магазині, незалежно від розмірів, має бути туалет із загальним доступом. На практиці дотриматися цієї вимоги зможуть далеко не всі (у тому числі з технічних причин).

Четверте нововведення – щодо Держспоживслужби. Їй розширюють сферу діяльності, повертаючи у сегмент продуктів харчування. Також контролери зможуть ініціювати блокування інтернет-майданчиків, до роботи яких є питання.

Як це позначиться на якості товарів та послуг, поки що незрозуміло. З одного боку, перевірок має стати більше. Але, як свідчить практика, який завжди це дає ефект. Наприклад, зараз перевірки паливного ринку для Держспоживслужби відкриті. Водночас експерти заявляють про різке збільшення обсягів неякісного палива. Виходить, що на цей процес контролери не дуже впливають.

“Держспоживслужба зараз практично до нас не ходить, в основному поліція та податкова”, – каже власник мережі АЗС Prime Дмитро Леушкін.

Загалом, за словами голови секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, у підсумкову версію закону внесли багато поправок, які згладили найскандальніші норми. Зокрема, вдалося в кілька разів збити розмір штрафів за порушення законодавства з прав споживача (для юросіб – 17 тисяч гривень, для ФОП – 3400 гривень).

При цьому, очевидно, бізнес все одно побоюється, що новий закон може стати ще однією проблемою. “Незрозуміло, навіщо взагалі змінювати споживче законодавство у війну. Щоб ще більше ускладнити життя підприємцям?” — бідкається Доротич.

Щодо споживачів, то не факт, що їхні права захищатимуть краще.

“Частина формулювань взагалі не зістикується з нормами Цивільного кодексу та іншими законодавчими актами, багато норм розмиті і допускають неоднозначні трактування”, – каже Кравець.

На цю ж проблему звертають увагу і на висновки щодо законопроекту Головного юридичного управління Ради. Зокрема, у частині третій статті другої прописано, що норми цього закону, що регулюють відносини у сфері енергетики та комунальних послуг, застосовуються з урахуванням особливостей, визначених законами “Про ЖКГ”, “Про ринок електроенергії”, “Про ринок природного газу”, ” Про ринок теплопостачання та ін. Це формулювання дозволяє суб’єкту самому вирішувати – чи застосовується в даному випадку той чи інший законодавчий акт, – зазначили у Головному юридичному управлінні.

Кравець додав, що за тією ж комуналкою профільні закони прописані таким чином, що по суті не залишають споживачеві можливості довести неналежну якість послуг та отримати компенсацію.