Підписано безпекові угоди між Україною, ЄС, Литвою та Естонією

Президент України Володимир Зеленський та очільники інституцій ЄС Шарль Мішель та Урсула фон дер Ляєн підписали угоду у галузі безпеки. Крім того, безпекові угоди були підписані з Литвою і Естонією. 

Зазначається, що підписання угоди відбулося у залі Європейської ради перед початком її засідання. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Delo».

Що відомо про угоду з ЄС

Документ, що має назву “Спільні безпекові зобов’язання між Європейським Союзом та Україною”, суттєво відрізняється від двосторонніх безпекових угод України та держав-членів НАТО. Зокрема, угода з ЄС не містить жодних згадок про майбутнє членство України в Альянсі та про його підтримку, оскільки до ЄС входять як позаблокові держави (Австрія, Ірландія), так і Угорщина, що загалом утримується від підтримки України.

Водночас повідомляється, що держави-члени ЄС дали одностайну згоду на підписання договору.

“Найбільший успіх цієї угоди – це те, що її взагалі вдалося узгодити і підписати, попри позицію Угорщини”, – розповів виданню високопосадовець зовнішньополітичної служби ЄС.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Українські джерела відзначають важливість норми про те, що Україна отримуватиме фінансування з Європейського фонду миру (European Peace Facility, EPF)

“Нещодавно створений Фонд допомоги Україні в рамках EPF додає іще 5 мільярдів євро на 2024 рік для забезпечення подальшої військової допомоги та підготовки, і подальші співставні щорічні збільшення можуть бути передбачені до 2027 року, виходячи з потреб України та за умови політичних настанов Ради”, – йдеться в угоді.

Зауважимо, що публічно Угорщина виступає проти наповнення цього фонду і мала змогу заблокувати відповідну норму у тексті. Крім того, Угорщина виступає проти вступу України до ЄС – прем’єр-міністр країни Віктор Орбан заявив, що не блокуватиме цей процес, однак не підтримує його.

Про що йдеться в безпековій угоді з ЄС

Як повідомляє Офіс президента, ці домовленості вперше закріплюють багатосторонні довгострокові зобов’язання всіх 27 держав – членів ЄС надавати Україні широку підтримку в усіх ключових сферах: військову, фінансову, гуманітарну та політичну допомогу впродовж десяти років.

Водночас у документі зафіксовані довгострокові зобов’язання щодо підтримки України до моменту вступу в ЄС, а також готовність Європейського Союзу й держав-членів підтримувати Україну на шляху до членства.

Підтверджується готовність усіх держав-членів посилювати санкції ЄС проти РФ, боротися зі спробами їх обійти, а також співпрацювати в протидії гібридним та кіберзагрозам і забезпеченні вільного судноплавства в Чорному та Азовському морях.

Ідеться, зокрема, про відкриття Офісу оборонних інновацій ЄС у Києві та співпрацю між Україною та Євросоюзом у галузі оборонних індустрій.

Спільні безпекові зобов’язання з ЄС доповнюють і посилюють уже чинні двосторонні безпекові угоди, укладені з державами-членами, а також закріплюють зобов’язання щодо підтримки України для тих держав-членів, які наразі ще не приєдналися до Спільної декларації про підтримку України.

Зазначається, що уперше в документі, підписаному ЄС із третьою країною, передбачений відповідний консультаційний механізм у разі можливої майбутньої агресії (протягом 24 годин).

Також Зеленський підписав безпекові угоди з президентом Литви Гітанасом Науседою та із прем’єркою Естонії Каєю Каллас.

Нагадаємо, на саміті наприкінці червня 2023 року країни ЄС погодилися надати Україні безпекові гарантії. Під час переговорів три нейтральні держави (Ірландія, Австрія та Мальта) наполягали, що блок окремо не повинен давати гарантій, а лише взяти зобов’язання щодо безпеки. На думку цих країн, зобов’язання мають меншу силу, ніж гарантії.

Гарантії безпеки для України

Нагадаємо, 13 червня Україна уклала безпекові угоди з Японією і США. Крім цих країн, загалом Україна уклала двосторонні безпекові угоди із: Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією та Норвегією.

Цей документ підписують на виконання Спільної декларації про підтримку України від 12 липня 2023 року. Загалом до неї приєдналися 32 держави.

Ці угоди мають посилити оборону України військовою допомогою на роки вперед, допомогти їй перезапустити оборонну промисловість та підготуватися до членства в НАТО.

Але в цих угодах немає зобов’язань на кшталт статті 5 статуту НАТО про колективну оборону (тобто “я воюю за тебе, ти – за мене”). А всі зобов’язання, які беруть на себе західні союзники (допомагати Україні зброєю, грошима та “підтримкою реформ”), приблизно відповідають тому, що вони й так зараз роблять.