Податкова амністія – світовий досвід, який шлях обере Зеленський

Хоча чітка дата ще невідома, все ж можна з впевненістю казати, що до кінця травня відбудеться довгоочікуване складення урочистої присяги Президентом України. Вочевидь, зараз якраз час більш детально розглянути, які саме зміни обіцяють проводити переможець виборчих перегонів Володимир Зеленський та його активна команда.

Не так давно Данило Гетьманцев, член команди Зеленського, президент Асоціації податкових радників і член Європейської асоціації податкових професорів, заявив, що команда В. Зеленського планує внести на розгляд до Верховної Ради новий законопроект про податкову амністію, або так звану «нульову декларацію». «Що стосується законопроектів щодо податкової амністії, ми не бачимо серед тих, які сьогодні зареєстровані у ВР, прийнятного варіанту. Тому законопроект c умовною назвою «Про податкову амністію» ми розробили самостійно», — заявив Д. Гетьманцев.

Світовий досвід

Про основні тези майбутнього законопроекту ми можемо лише здогадуватися, а поки що варто звернути увагу на досвід впровадження податкової амністії у різних країнах світу.  

Проведення податкової амністії у Казахстані можна назвати скоріше «амністією капіталів». Основною метою у цьому випадку було повернути капітал у країну. Протягом місяця всі громадяни могли повністю легалізувати отримані раніше доходи, однак ці кошти потрібно було перевести на рахунки у визначених банках. Учасники податкової амністії не сплачували жодних податків, крім того, всі податкові декларації фізичних осіб, починаючи з 1995 року, були знищені. І результат не змусив себе чекати — всього за 30 днів до банків держави надійшло близько 480 млрд доларів.

У Німеччині податкова амністія відбулася в 2004–2005 роках. Причиною її проведення став дефіцит державного бюджету. Та цей захід важко назвати таким вже дієвим. Його результат став досить сумнівним: поповнення скарбниці на 1,1 млрд євро при сподіваних 5 млрд.

Уряд Аргентини знає, що таке справжні невдачі, на власному досвіді. Лише програма податкової амністії 2017 року стала успішною. На відміну від аналогічних заходів 1987, 1995, 2009 та 2013 років. У результаті амністії 2017 року було задекларовано активів на суму близько 117 млрд доларів. До такого успіху привела, перш за все, пряма залежність суми належного до сплати податку від розміру раніше незадекларованих активів. Також учасникам амністії було надано змогу придбати трирічні суверенні облігації з 0% або семирічні з купоном у розмірі 1%.  

А от у Грузії щось не склалося: амністією 2005 року скористалося лише 8(!) чоловік, а капітал склав 35 тис. доларів замість очікуваних 4 млн. 

У Пакистані остання програма з податкової амністії відбулася у 2018 році. Уряд Пакистану врахував свої помилки та прийняв рішення надати своїм громадянам можливість задекларувати всі активи із застосуванням максимальної ставки у розмірі 5%. І хоча до участі в амністії допускалися широкі маси громадян, політичні діячі та державні службовці, а також їхні дружини та діти з цього переліку були виключені. Ще однією особливістю податкової амністії у Пакистані став строк її проведення — він зазнавав подовження у ході виконання програми.

А ось досвід Індії експерти вважають цінним прикладом проведення податкової амністії. Він справді досить великий та багатий на різноманітні виклики. Так, перша податкова амністія в цій країні була просто провальною. Друга, 1951 року, не дала результатів у зв’язку з відсутністю у платників податків впевненості у обіцянках, що надавалися. Амністія 1965 року була цілком провальною через занадто високі податкові ставки. І лише у 1997 році в Індії відбулася перша успішна податкова амністія: було зібрано більше 2 млрд доларів США. Ключовим фактором успіху стала знижена порівняно з попередніми амністіями ставка (30%).

Досвід Бразилії показує важливість грамотного законодавчого регулювання. Закон, що запроваджував податкову амністію на території Бразилії, пропонував її учасникам сплатити одноразовий податок у розмірі 15% та 15% штрафу (загалом 30%) в обмін на звільнення від кримінальної відповідальності за податкові правопорушення. Також закон про податкову амністію не розповсюджувався на політиків, державних службовців, членів їхніх сімей. Щоправда, у липні 2017 року прибуток країни склав лише 517 млн доларів — фактично вдвічі менше від прогнозованого.

Італія — справжній «фанат» податкової амністії. Там вони були такими частими, що Організація економічного співробітництва та розвитку навіть дала уряду пораду відмовитися від такої практики взагалі, аби остаточно не підірвати податкову систему. Хоча у 2001 році податкова амністія виявилася все ж успішною. Цікавим фактором стала можливість для осіб, що володіли активами за кордоном, просто заявити про них уряду. При цьому їх можна було залишати на тому ж місці, однак сума податку мала бути сплачена відповідна. А от повернувши капітал в Італію, можна було сплатити лише 2,5% від загальної їх суми. Звичайно, більша частина коштів повернулися до Італії.

Особливості податкової амністії в Україні

Тема податкової амністії в Україні обговорюється вже не один рік. І це логічно, якщо врахувати, що частка тіньової економіки в нашій країні складає майже половину. Навесні 2016 року Петро Порошенко пообіцяв провести «деофшоризацію» бізнесу і унеможливити використання офшорних рахунків в Україні. У 2018 році Президент також торкався цієї теми під час зустрічей з представниками українського бізнесу: мова йшла про запровадження так званих нульових декларацій, покликаних істотно спростити роботу бізнесу. Кожен бажаючий ввести в Україну певний капітал мав змогу заплатити невеликий податок та розпочати свій бізнес.

Що пропонують у Зеленського

В команді переможця президентських перегонів Володимира Зеленського неодноразово наголошували на важливості міжнародного співробітництва, а саме автоматичного міжнародного обміну податковою інформацією. Для цього в Україні необхідно змінити низку нормативних актів щодо інформації з обмеженим доступом. І Данило Гетьманцев, член команди В. Зеленського, відповідальний за податкову політику, пропонує спиратися на досвід Аргентини при побудові робочої системи, що може дійсно дати хороші результати.

Проте амністія капіталу не повинна стосуватися доходів, що отримані злочинним шляхом. До будь-яких доходів, отриманих злочинним шляхом, при вчиненні корупційних діянь або торгівлі людьми, податкова амністія не застосовуватиметься. У розробленому законопроекті, за словами Д. Гетьманцева, передбачається кримінальна відповідальність за використання податкової амністії у таких випадках.

Можна передбачити, що до переобрання парламенту податкова амністія в Україні проводитися навряд чи почне. Відтак, В. Зеленський та його команда ще мають час, щоб досконало виписати майбутній законопроект, провести його обговорення, врахувати всі зауваження та побажання і почати проводити якісну інформаційну кампанію серед населення.

До речі, з 17 січня 2015 в Україні також була введена податкова амністія для бізнесу в формі податкового компромісу з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість. Податковий компроміс припускав, що держава прощає підприємцям раніше недоплачені податки за періоди до 1 квітня 2014 роки за плату в сумі 5% обсягів занижених податкових зобов`язань, тоді як інші 95% вважалися погашеними. За даними Державної фіскальної служби України, рівно через місяць після вступу в силу закону про податковий компроміс заяви в органи ДФС подали 614 підприємств. Вони збільшили податкові зобов`язання на 2,87 млрд грн, з яких оплаті в бюджет підлягало 143,4 млн. Податковий компроміс був цікавий в основному великому бізнесу. Більшості українців просто не було чого показувати в своїх деклараціях.