Поліція розшукує вбивць понад 20 жінок у Європі

Поліція трьох європейських країн просить допомогти ідентифікувати 22 убитих жінок, імена яких залишаються таємницею. Їхні тіла знайшли у Нідерландах, Бельгії та Німеччині з 1976 по 2019 рік.

Поштовхом до такого кроку Інтерполу стало нерозкрите вбивство жінки в Амстердамі, тіло якої знайшли у контейнері для сміття в річці. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «BBC».

Це перший випадок, коли міжнародна поліцейська організація оприлюднила список та шукає інформацію про невпізнані тіла.
Так звані чорні повідомлення в рамках кампанії, відомої як Операція “Ідентифікуй мене”, зазвичай розповсюджують лише внутрішньою мережею поліції Інтерполу по всьому світу.

Жінка, яку знайшли в Амстердамі в 1999 році, мала вогнепальні поранення в голові та грудях. Детективка Каріна Ван Левен намагається розгадати цю таємницю відтоді, як у 2005 році приєдналася до підрозділу поліції, який займається розслідуванням нерозкритих справ. Нідерландська поліція каже, що справа переходить у статус “холодної”, коли вона залишається нерозкритою протягом приблизно трьох років.

Коли усі їхні зусилля виявилися марними, вона з колегою зв’язалася з поліцією сусідніх Німеччини та Бельгії та дізналася про ще багато можливих випадків вбивств жінок, яких досі не ідентифікували. Три країни склали список із 22 справ, які вони не змогли розкрити, і попросили Інтерпол опублікувати подробиці. Бельгійська поліція повідомила про сім випадків, Німеччина – шість, а Нідерланди – дев’ять.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Більшість жертв були віком від 15 до 30 років. Поліція каже, що не знаючи їхніх імен і того, хто їх убив, важко встановити точні обставини їхньої смерті. Повний список, розміщений на вебсайті Інтерполу, містить інформацію про жінок, фотографії предметів, які можуть допомогти з ідентифікацією, як-от одяг, прикраси та татуювання, а в деяких випадках – нові реконструкції обличчя та інформацію про справи.

Ван Левен каже, що пошук відповідей у таких справах є дуже важливим. “Якщо немає імені – немає історії. Є лише номер. Але жодна людина не є лише номером”, – пояснює вона.

У Нідерландах майже всі жінки, тіла яких не ідентифікували, були вбиті, тоді як, за словами поліції, невпізнані чоловіки померли за різних обставин. У цій частині Європи люди можуть дуже легко переміщатися між країнами, тому що кордони відкриті. Збільшення глобальної міграції та торгівлі людьми призвело до того, що більшу кількість людей вважають зниклими безвісти за межами їхніх країн, каже докторка Сьюзан Гітчін, координаторка відділу ДНК Інтерполу.

Це може ускладнити ідентифікацію тіл, а жінки “непропорційно страждають від насильства через свою стать, зокрема від домашнього насильства, сексуального насильства та торгівлі людьми”, каже вона. “Ця операція спрямована на те, щоб повернути цим жінкам їхні імена”.

Жертва номер один

Тіло жінки, знайдене у контейнері для сміття, зараз поховане на кладовищі в центрі Амстердама. Її могила розташована поряд із залізничною колією, подалі від рядів могил із іменними табличками та свіжозрізаними квітами.

Первинна реконструкція обличчя жертви в Амстердамі 1999 року та набагато точніше зображення, створене за допомогою новітніх технологій

Вона – в зоні для тих, чиї імена не відомі. Там із ґрунту стирчать невеликі таблички з написом “невстановлений загиблий”.

Детектив Каріна ван Левен хоче повернути убитим жінкам їхні імена

Місцевий житель Ян Меєр знайшов тіло жінки понад 20 років тому, коли на своєму човні вирушив забрати контейнер для сміття, який його сусід помітив у річці, що протікає поруч із його будинком на околиці столиці Нідерландів. Але коли він прив’язав контейнер до човна, то помітив, що він важчий, ніж він очікував, і, коли частина його виринула з-під води, він відчув жахливий запах. Ян працював пожежником і бачив трупи раніше. Але цей сморід був набагато гірший – він нагадав йому про випадок з дитинства, коли він знайшов гнилу тушу забитої вівці.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

При ближчому огляді він помітив, що контейнер був забитий цвяхами. Він довіз його до берега і викликав поліцію. Коли контейнер відкрили, поліцейські виявили пакети з пральним порошком, складені на шарі бетону. Вони перевернули контейнер догори дном, і з нього випало тіло. Одна з рук була частково забетонована. Офіцер, який був присутній під час цього, розповів, що тіло було сірим і виглядало як “піщана скульптура”. За його словами, одразу неможливо було визначити, чоловік це чи жінка.

Тодішнє розслідування встановило, що жінці, ймовірно, близько 20 років, вона має частково західноєвропейське, частково азійське походження. Нещодавні судово-медичні дослідження з використанням ізотопного аналізу звузили місце її народження до Нідерландів, Німеччини, Люксембургу чи Бельгії.

“Це пов’язано з їжею, яку ви їсте, і водою, яку ви п’єте, а також з повітрям, яким ви дихаєте”, – розповідає про цю технологію ван Левен.

Через кілька тижнів після її виявлення поліція оприлюднила інформацію про розмір одягу та взуття, а також те, у що вона була одягнена. Але вони так і не змогли її ідентифікувати. Її темні черевики на шнурівці були не на її ногах, а кинуті у контейнер разом із тілом. Деталі того, що знайшли разом із тілом, тепер оприлюднив Інтерпол в рамках операції “Ідентифікуй мене”. На правому зап’ясті у неї був годинник золотистого кольору, а у контейнері також знайшли сумку кольору зміїної шкіри.

Також у контейнері знайшли чоловічий одяг – поліція припускає, що він належав зловмиснику. Зокрема там був піджак із вшитим червоним круглим символом. Спроби ідентифікувати символ завели в глухий кут. У справі не допитали і не заарештували жодного підозрюваного, і початковий шквал інтересу у ЗМІ незабаром стих. Але тим, хто був присутній у день, коли знайшли тіло, було не так легко забути жінку без імені. Вони досі гадають, ким вона була – і хто може сумувати за нею.
“У всіх був хтось, хто сумував за ними”

Коли детектив Каріна ван Левен вперше відвідала могилу жертви в 2007 році, щоб ексгумувати останки, вона була вражена і засмучена думкою про те, що люди ідуть у небуття після смерті. Власник кладовища запитав детектива, що вона планує робити з “усіма іншими”. Саме тоді вона усвідомила масштаби проблеми з невпізнаними тілами. Упізнання мертвих стало її спеціалізацією, і вона ідентифікувала 41 людину, які померли від різних причин.

Усі тіла, які вона ідентифікувала, мали одну спільну рису. “Незалежно від того, скільки часу знадобилося, щоб їх ідентифікувати, у всіх з них був хтось, хто сумував за ними”, – каже вона. “Навіть якщо минуло 25 років, люди радіють, що мають щось, що можна поховати і віддати шану”.

Операція “Ідентифікуй мене”

Лише чотири з тіл, які Каріна допомогла ідентифікувати в Нідерландах, належали людям, що походили з цієї країни, тому вона вважає, що співпраця з поліцією інших країн та ширша обізнаність громадськості є дуже важливими. В операції “Ідентифікуй мене” є жінка, знайдена в Бельгії, з характерним татуюванням із зображенням чорної квітки із зеленим листям і написом “R’NICK” під ним.

Татуювання на тілі вбитої жінки

Її знайшли у річці в Антверпені в 1992 році. Поліція заявила, що її жорстоко вбили, але її імені так і не дізналися. В іншому випадку 2002 року у вітрильному клубі німецького міста Бремен знайшли тіло жінки, загорнуте в килим і обв’язане мотузкою. Інтерпол сподівається, що публікація загальнодоступного списку цих чорних повідомлень допоможе викликати спогади в людей і заохотить їх надати будь-яку інформацію, яку вони можуть мати.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

“Можливо, вони впізнають сережку або певний предмет одягу, який знайшли на невпізнаній жінці”, – каже докторка Сьюзен Гітчін з Інтерполу. У деяких із 22 випадків поліція використала технології, які були недоступні на момент виявлення тіл, щоб підвищити шанси на їхню ідентифікацію.

Доктор Крістофер Рінн, судмедексперт із Шотландії, створив нову реконструкцію обличчя жінки, знайденої у контейнері для сміття в Амстердамі. Він пам’ятає, що бачив оригінальні посмертні фотографії жінки, коли був студентом, і вони закарбувалися в його пам’яті. Він сподівається, що нове зображення, отримане за допомогою сучасного комп’ютерного програмного забезпечення, допоможе знайти нові підказки. Каріна каже, що хоча вона хотіла б розкрити цю справу, знайти злочинця та “повернути жінку її сім’ї”. “Ти людина, ти маєш ім’я, маєш історію, і цю історію треба розповідати до кінця, навіть якщо кінець трагічний і жахливий”, – каже вона.