Поради педагогам щодо формування компетентностей учнів

Державний стандарт базової середньої освіти Нової української школи містить перелік ключових компетентностей, якими мають володіти школярі після закінчення кожного з циклів навчання – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного (7-9 класи). Усі вони є однаково важливими для успішної реалізації учнів у майбутньому. А компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі, своєю чергою, дає змогу їх розвивати.

Означений перелік є тотожним тому, що зафіксований у Законі України «Про освіту». І хоча в нашому законі ключові компетентності допасовано до загальної середньої освіти, варто пам’ятати, що насправді цей концепт стосується освіти ціложиттєвої (від народження до похилого віку). Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Освіта.ua».

За словами заступника директорки Команди підтримки реформ Міністерства освіти і науки України Романа Шияна, це вияв наступності між освітніми рівнями.

«Це забезпечує процес наступності як між дошкіллям і школою, так і між школою і подальшим навчанням у дорослому віці», – зауважує Роман Шиян. За словами експертки Команди підтримки реформ Юлії Романенко, у сучасній школі цікаві перспективи має інтегроване навчання.

«Реалізація Державного стандарту базової середньої освіти відкриває для вчителя перспективу інтегрованого навчання. Треба розуміти, що інтегроване навчання – це не лише міжгалузеві чи моногалузеві інтегровані курси. За новим Державним стандартом базової середньої освіти, інтегрованим за своєю суттю має бути й будь-який навчальний предмет, наприклад, українська мова чи математика», – підкреслює Юлія Романенко.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Скажімо, математична компетентність розвивається не лише на уроках математики, а екологічна – не лише на уроках екології. Наприклад, у потенціалі природничої освітньої галузі йдеться про те, що для розвитку ключової математичної компетенції природнича галузь здійснює формування вмінь оперувати математичними поняттями та величинами під час характеристики природних об’єктів, явищ і технологічних процесів, розв’язувати проблеми природничого змісту за допомогою математичних методів та математичних моделей природних об’єктів, явищ і процесів, графіків, таблиць, діаграм тощо.

Те саме стосується й інших галузей. Так, у потенціалі технологічної освітньої галузі для формування математичної компетентності необхідно розвивати вміння застосовувати математичні методи для виконання технологічних завдань у різних сферах діяльності. Як реалізувати це на практиці, розповідає вчителька навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад (центр розвитку дитини) – школа I-II ступенів № 278» Деснянського району міста Києва Людмила Купріяненко.

«Під час роботи над проєктом «Флораріум» мої учні роблять економічний розрахунок використаних матеріалів (місткість, ґрунт, пісок, рослини, дренаж, декор) та порівнюють ціни (зокрема, й акційні пропозиції) у магазинах, де зазвичай скупляються з родинами, а потім презентують розрахунки на уроці у вигляді діаграм».

Звісно, впровадження Державного стандарту базової середньої освіти передбачає істотні зміни в методичній роботі педагогів. Утім це не означає, що варто забути про знання.

«Протиставлення компетентнісного підходу знаннєвій парадигмі ввело багатьох в оману: здавалося, що таким чином ми протиставляємо знання вмінням / компетентностям. Зокрема, у батьків виникло занепокоєння, що, за цим підходом, дітям узагалі не збираються давати знання, – акцентує Роман Шиян. – Знання є невіднятним складником компетентності, не менш важливим за два інших. І протиставляти їх одне одному або один із них цілому, тобто всій компетентності – нонсенс. Інша річ – правильно розставити акценти (щоб жоден із цих складників не приглушував решту) й досягнути динамічної рівноваги всіх елементів у навчальній діяльності».

У Державному стандарті базової середньої освіти немає поділу на предмети. Ключовим поняттям у системі об’єднання педагогічних спільнот є поняття освітньої галузі. Часом вони перегукуються з ключовими компетентностями, як-от математична чи інформатична, а часом охоплюють кілька. Утім, поняття освітньої галузі є наскрізним для освітніх стандартів усіх рівнів (від початкової школи до профільної освіти).
«Об’єднання педагогів у формальні професійні спільноти за предметним принципом ускладнює розвиток ключових компетентностей учнів», – зауважує начальниця відділу професійного розвитку педагогічних працівників Українського інституту розвитку освіти Оксана Федоренко. – Буде краще, якщо педагоги надаватимуть перевагу іншому формату спільнот. Наприклад, розбудовуватимуть взаємодію вчителів закладу освіти чи громади. Відповіді на виклики сьогодення шукають, без винятку, всі вчителі.

Саме за такого підходу педагоги зможуть краще дізнатися про індивідуальні особливості кожного учня та учениці, шукати нові способи для розкриття їхнього потенціалу, знаходити розв’язання проблем, що виникають у процесі навчання; ділитися корисними новаціями, спільно проводити інтегровані заняття (спів учителювати). Така співпраця сприятиме пошуку оптимальних рішень, щоб спонукати учнів реалізовувати свій потенціал, відчувати власну значущість, усвідомлено обирати життєву траєкторію».

Такий підхід сприятиме поширенню міжгалузевої інтеграції, зокрема й через упровадження не лише міжгалузевих інтегрованих курсів, як-от STEM, «Робототехніка» чи «Драматургія і театр», а й інтегрованих модулів, на яких учителі можуть застосувати комплексне бачення щодо формування всіх ключових компетентностей.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

«У закладах освіти важливо організувати експертні групи з кожної з 11 компетентностей. Учителі-експерти зможуть надавати допомогу колегам щодо підтримки ресурсами власної галузі певної ключової компетентності. Експертні групи мають скласти спільний річний план засідань. Якщо педагог чи педагогиня відчуває потребу в допомозі з певної ключової компетентності, зі своїм запитом вони звертаються до відповідної експертної групи», – наголошує експертка Команди підтримки реформ Ірина Старагіна.

Як підтримати формування ключових компетентностей нині, коли більшість шкіл вимушено працюють у змішаному форматі навчання чи повністю онлайн? Розповідає начальниця відділу шкільної освіти Українського інституту розвитку освіти Ірина Круть.

«Учні різні, а значить, і шляхи формування компетентностей також можуть бути різними. У пригоді стане вебплатформа «Всеукраїнська школа онлайн». Це якісний освітній інструмент, який працює 24/7. Уроки включають цікаве коротке відео, конспект з основними питаннями теорії, завданнями, схемами, картами, а також тестові завдання для самоперевірки. Кожна тема закінчується підсумковим тестом, що дає змогу відстежувати прогрес у навчанні. Такий формат робить його значно ефективнішим, формує впевненість учнів у власних силах, розвиває бажання вчитися та запобігає розвитку страху помилок. Учні можуть випробувати себе після уроку й дізнатися, що потрібно повторити, а що вивчити чи запитати в учителя, підготуватися до підсумкового контролю або ж перед початком нового навчального року, щоб відновити в пам’яті потрібну інформацію».

Відстежуючи показники успішності учнів, педагоги можуть рефлексувати свою навчальну діяльність, за потреби, переглядати матеріал чи змінити методи викладання ключових компетентностей. Тут у пригоді також стане стандарт базової середньої освіти: він підкаже, у яких уміннях проявляється компетентнісний потенціал галузі.

Отже, учитель зможе підготувати відповідний матеріал і вийти за межі так званої «предметної бульбашки». Такий підхід допоможе усвідомлено сформувати у школярів усі ключові компетентності.

Цей матеріал було створено в рамках Проєкту «Навчаємось Разом» за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора і необов’язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.