Позичальники Приватбанку отримали 7-9 років відстрочки на виплату 23 млрд грн боргів

15 лютого Госпсуд м. Києва задовольнив позов ТОВ «Арго-УТН» до Приватбанку та визнав недійсною додаткову угоду від 29.11.2016 до кредитного договору №4А16097Г від 25.10.2016 (на 4,4 млрд грн), укладену між позивачем і відповідачем.

Додатковою угодою передбачалося, що кредит мав бути погашений до 28.10.2017 (з можливістю продовження терміну, якщо сторонами не заявлено про припинення кредитних відносин), тоді як у базовій кредитній угоді визначалося, що кінцевий термін для повернення позики – 28.10.2024.

Свої позовні вимоги ТОВ «Арго-УТН» обгрунтовувало тим, що на оскаржувану додаткову угоду було накладено електронно-цифровий підпис директора ТОВ “Арго-УТН” та електронну печатку компанії особою, яка не мала повноважень на вчинення такого роду правочину від імені позивача, а тому, на думку позивача, спірна додаткова угода є недійсною. Ще позивач наголошував, що про обставини укладення спірного правочину йому не було відомо.

У своєму рішенні суд зазначив, загальні збори ТОВ “Арго-УТН” уповноважували директора на підписання кредитного договору, однак як випливає з протоколу загальних зборів, не надавалися повноваження щодо укладення додаткової угоди в частині зменшення строку повернення отриманих кредитних коштів.

12 лютого Госпсуд м. Києва з аналогічних підстав задовольнив аналогічний позов ТОВ «Абсол Трейд» до Приватбанку, визнавши недійсною додаткову угоду від 30.11.2016 до кредитного договору №4А16109Г на 4,6 млрд грн від 04.11.2016.

У цьому випадку в базовому кредитному договорі було встановлено термін повернення кредиту 22.10.2024, а додатковою угодою – 22.10.2017 (з можливістю продовження).

Як писав Finbalance, в грудні суди винесли такі ж рішення в справах за позовами ще кількох позичальників Приватбанку: ТОВ «Тріумф 15» (4,65 млрд грн), ТОВ «Пром Гарант Плюс» (4,55 млрд грн), ТОВ «Брайтон ЛТД» (4,1 млрд грн), ТОВ «Коуч Прайм» (0,7 млрд грн). У цих випадка йшлося про фактичне отримання позичальниками Приватбанку відстрочки на виплату боргів до осені 2024-2026 років.

Всі вказані вище компанії стали позичальниками Приватбанку за наслідками реструктуризації/трансформації корпоративного портфелю (охоплювала позики на 127 млрд грн) у жовтні-листопаді 2016 року. НАБУ пов’язувало тодішніх новоспечених боржників Приватбанку з «приватівцями».

У липні 2017 року вже колишній глава правління Приватбанку Олександр Шлапак заявляв про неринкові (занижені) ставки кредитів, які видав Приватбанк восени 2016 року (тобто до націоналізації) в рамках реструктуризації/трансформації портфелю корпоративних кредитів.

Дещо згодом заступниця глави правління НБУ Катерина Рожкова публічно визнала, що Нацбанк дав дозвіл «робити їм [Приватбанку] неузгоджену трансформацію під їх відповідальність, але в присутності аудиторів і команди НБУ» (цитата).

«Якби ми зовсім заборонили банку робити реструктуризацію, то до 1 жовтня [2016 року] він би порушив норматив адекватності капіталу, і ми змушені були б визнати його неплатоспроможним. І банк тоді сказав би, що ми спеціально довели його до неплатоспроможності, не дозволивши реструктуризувати портфель. Ми поставили б себе під удар», – констатувала К. Рожкова.

Як писав Finbalance, Кабмін не очікує погашення проблемних кредитів у портфелі Приватбанку в найближчі роки.