Про імітацію боротьби з корупцією

Виступ екс-заступника генерального прокурора України Олексія Баганця на Науково-практичній конференції на базі Національної академії внутрішніх справ 9 грудня 2020 року «Про стан протидії кримінально караної корупції»

Дійсно, в Україні протягом останніх 6-ти років корупція стала не тільки однією із загроз національній безпеці, але і одночасно однією з ключових найбільш заполітизованих проблем, коли про неї значно більше говорили, ніж її вирішували. Не дивно, бо за даними Індексу сприйняття корупції 2019 року наша держава посідала 126 місце зі 180 країн, поруч з Киргизстаном, Азербайджаном та Джибуті.

Не дивлячись на те, що в Україні за останні 5 років створено цілу низку нових антикорупційних органів (такої кількості їх немає в жодній країні Європи і світу) і навіть чи не єдиний в Європі особливий «антикорупційний суд», що взагалі, протирічать Основному закону нашої держави, стан боротьби із корупцією і, особливо, у вищих ешелонах влади, за цей час не покращився ні в кількісному вигляді, ні, тим більше, в якісному. На мою думку, якраз навпаки. Коротко спробую пояснити чому.

Не буду обтяжувати вас надмірно статистичними даними про кількість зареєстрованих в 2019 році (2 517) корупційних кримінальних правопорушень, як, наприклад, набагато менша чим у 2018 році (3 679). Але, на деякі з них я змушений буду послатися.

Так, у всіх слідчих підрозділах правоохоронних органів (крім НАБУ) впродовж минулого року перебувало 2 920 кримінальних проваджень з ознаками корупції, що теж суттєво менше, чим у 2018 році, коли їх було більше 3 500 (3 531). За результатами досудового розслідування слідчими і прокурорами скеровано до суду 2 156 обвинувальних актів про корупційні діяння, що теж менше чим в 2018 – 2 226 і в 2017 роках – 2 746, стосовно 2 515 обвинувачених, що теж менше чим в 2018 році – 2 608, а у зрівнянні із 2017 роком – навіть вдвічі (5 860), з яких, зверніть увагу, лише 266 осіб (всього 10,6%) знаходилось під вартою (для зрівняння, в 2018 році – 386 осіб)!

Тобто, для того, щоб спростувати «переможні» звіти двох передостанніх генеральних прокурорів про, начебто, «нечувані» до них «досягнення» у боротьбі із корупцією, повідомляю про те, що виявлені в 2019 році корупційні діяння і направлені по них до судів обвинувальні акти, в основному, стосувалися дріб’язкових сум неправомірної вигоди та мізерних сум заподіяних корупційними діяннями збитків, а ще гірше – що навіть такі малозначні факти не завжди підтверджувалися достатніми доказами!

Про це свідчить навіть той факт, що загальна кількість виправданих судами обвинувачених у минулому році та щодо яких провадження були закриті судами за відсутністю події або складу кримінального правопорушення, а також за не доведенням винуватості (все це у звіті йде однією графою), становила – 101 особу, з яких утримувалося під вартою – 24!

До того ж, в минулому році судами було повернуто прокурорам 62 обвинувальних акти, у зв’язку із тим, що вони не відповідали вимогам Кримінального процесуального кодексу. До речі, скільки з них було повторно направлено до суду нам невідомо.

На жаль, наявна у вільному доступі статистика чомусь не дає теж і даних про кількість осіб, яким в 2019 році було повідомлено про підозру, у вчиненні корупційних діянь, і яка їх подальша доля: чи були закриті, чи залишились в залишку.

У той же час, за інформацією НАБУ його детективами в 2019 році розслідувалося 2 364 кримінальних проваджень. За результатами їх розслідування, начебто було повідомлено про підозру 401 особі (за І півріччя – 139, за ІІ півріччя – 262). Але ця цифра у мене викликала сумнів, бо, згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті НАБУ станом на 31.12.2019 року, про підозру повідомлено всього 221-й особі, що, теж, аж ніяк не відповідає звітам Бюро, де значаться повідомлення про підозру за весь 2019 рік всього 153 особи. Але й це не саме головне.

Більш красномовним свідченням погіршення ефективності діяльності антикорупційних органів у боротьбі із корупцією (НАБУ і САП) є той факт, що до суду в минулому році ними скеровано, ви тільки вдумайтесь, всього 67 обвинувальних актів, у т.ч. із трьома повторно направленими, що майже аналогічно їх показникам 2018 року – 68 обвинувальних акти. При чому, обидві ці цифри втричі менші, чим у 2017 році – (185)! Але й ця відносно невелика цифра направлених до суду обвинувальних актів в 2019 році є відверто мізерною, бо становить всього 16% від загальної кількості закінчених детективами НАБУ проваджень про корупційні злочини!

Для більш об’єктивного оцінювання ефективності діяльності новостворених антикорупційних органів (НАБУ і САП) зверніть також увагу на злочини, які розслідували детективи під керівництвом антикорупційних прокурорів.

Так, із числа направлених ними до суду: 14 обвинувальних актів – за ст.191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), всього 4 – за ст.209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом), 12 – за ст.364 КК України (зловживання владою і службовим становищем), за те 11 – за ст.366-1 КК України (декларування недостовірної інформації), доказування якої взагалі не представляє будь-якої складності, лише 10 – за ст.368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), аж 1 – за ст. 368-2 КК України (незаконне збагачення), 5 – за ст.369-2 КК України (зловживання впливом) та 3 кримінальних провадження – за іншими статтями.

Мало того, що НАБУ і САП за рік з направленням до суду обвинувальних актів закінчило всього 10 (!) кримінальних проваджень про одержання неправомірної вигоди та 14 проваджень – про заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, так і навіть не озброєним оком видно, що антикорупційні органи, з року в рік, за час свого існування, в основному, продовжують виявляти і розслідувати найбільш прості форми корупції, точніше, одноепізодні факти, а боротьба із корупцією саме в організованих формах, тим більше, у вищих ешелонах влади, де вона і існує, в переважній більшості своїй, фактично не ведеться.

Про це свідчить хоча б той факт, що упродовж 2019 року детективами НАБУ разом із антикорупційними прокурорами закінчено лише 1 кримінальне провадження про кримінальне правопорушення, вчинене у складі злочинної організації, стосовно 9 осіб!

Саме про низьку результативність і ефективність роботи таких антикорупційних органів свідчить і практика розгляду судами обвинувальних актів, направлених НАБУ і САП, бо в 2019 році, ви тільки вдумайтесь, було засуджено всього 10 обвинувачених у таких справах, обвинувальні вироки відносно яких вступили в законну силу (для порівняння: у 2017 році – 35 осіб, а у 2018 році – 47), що складає всього аж 2% із числа притягнутих ними корупціонерів до кримінальної відповідальності!

Про край низькі результати роботи цих новостворених антикорупційних органів свідчить і категорія осіб, відносно яких вони закінчили досудове розслідування в минулому році. Так, за категоріями суб’єктів до суду антикорупційними прокурорами скеровані обвинувальні акти: щодо 1-го народного депутата України, 3-х депутатів обласних рад, 3-х посадових і службових осіб Кабінету Міністрів України, 3-х державних службовців категорії «А», аж 1-єї посадової особи місцевого самоврядування 1-2 категорії, 11-ти професійних суддів, ймовірніше, районних судів (що менше вдвічі чим у 2018 році – 22), 2-х інших службових осіб судової гілки влади, скоріше всього, – помічників суддів, 2-х прокурорів, 1-го військовослужбовця вищого офіцерського складу Збройних Сил України. А інші обвинувачені (а їх подавляюча більшість) не мають будь-якого відношення до категорії високопосадовців: це – 11-ть керівників суб’єктів великого підприємництва, 23-х працівників юридичних осіб публічного права та 81-а «інша особа»!

Як убачається із наведених вище статданих, основні свої зусилля НАБУ і антикорупційні прокурори продовжили зосереджувати, як і раніше, на боротьбі із корупційними діяннями не найвищих посадових осіб нашої держави, про участь яких у різних корупційних схемах в останні роки хіба що лінивий не говорив, а проти, так званих, «інших осіб», працівників юридичних осіб публічного права та керівників суб’єктів великого підприємництва, тобто, тих, хто не уповноважений на виконання функцій держави та місцевого самоврядування!

Хіба це не є імітацією боротьби із корупцією? До того ж додайте і ту обставину, що торік ними реально відшкодовано всього 14% збитків, заподіяних кримінальними правопорушеннями, викритими НАБУ.

Тому, і не дивно, що із загальної кількості направлених в 2019 році всіма правоохоронними органами до суду обвинувальних актів про корупційні злочини майже три чверті – 1 971 (88,7%) складені слідчими поліції, 75 (3,5%) – слідчими прокуратури, у тому числі військової – 7 (0,3%), і це при тому, що ця функція органів прокуратури втратила свою чинність, 95 (4,4%) – слідчими Служби безпеки, 8 (0,4%) – слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, а детективами НАБУ всього 3%!

Для більш повної картини про реальні результати боротьби всіх органів правопорядку із корупцією в нашій державі треба пояснити про які саме корупційні діяння в цих обвинувальних актах йшла мова. Так, за категоріями у скерованих всіма правоохоронними органами обвинувальних актах до суду найбільше кримінальних правопорушень – це привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – 1 106 (або 51,2%), тобто, більше половини; а ось коли мова йде про найбільш переконливий факт корупційних діянь як одержання неправомірної вигоди, чим здебільшого «грішать» наші чиновники, в т.ч. у вищих ешелонах влади, то таких обвинувальних актів лише 506 (що складає всього 23,4%), зловживання владою та службовим становищем ще менше – 199 (або 9,2%), а також зловживання впливом – 165 (або 7,6%).

Але, і ці цифри не можуть бути об’єктивними до тих пір, доки цю кваліфікацію не буде підтверджено обвинувальним вироком суду. А що ж в дійсності підтвердилось в суді?

Так, за вчинення корупційних діянь судами у 2019 році визнано винними 2 515 осіб, що дещо менше чим у 2018 році (2 565), але, із них набрали законної сили судові рішення стосовно лише 695 осіб (до речі, це набагато менше чим в 2018 році – 994 та навіть втричі чим у 2017 році – 2 178)! З цієї кількості ще менше, в т.ч. і втричі, – 550 осіб (проти 766 в 2018 році та 1 692 у 2017 році) було засуджено до різних видів покарання, з яких до позбавлення волі – лише 42 особи проти 53 у 2018 році!

До цього треба додати і ту обставину, що судами за такі злочини в 2019 році було виправдано – 55. Тобто, зверніть увагу, більше, чим засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі! Оце і є справжній результат роботи всіх майже 10 правоохоронних органів та фактично двох прокуратур, у тому числі і так розрекламованих новостворених антикорупційних!

До цього від себе додам, що більшість засуджених в минулому році за такі «корупційні діяння» отримали покарання у вигляді штрафу (434 особи), що теж свідчить не про ту корупцію, про яку говорять в суспільстві!

Таким чином, підводячи підсумки аналізу результатів боротьби із корупцією в Україні за 2019 рік, можна однозначно стверджувати, подобається це комусь чи ні, що торік усіма правоохоронними органами, за статзвітами, притягнуто до кримінальної відповідальності 2 515 осіб за направленими до суду обвинувальними актами, в той же час реально покарано лише 550 осіб (434 із яких до штрафу) обвинувальні вироки відносно яких вступили в законну силу, із яких до позбавлення волі засуджено лише 42 особи!

І це в той час коли, відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік», на діяльність нових антикорупційних органів (НАБУ, САП, ДБР, НАЗК, ВАКС) виділено більше 3-х мільярдів гривень (це без урахування Національного агентства України з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів), а відшкодовано завдяки їх роботі лише 1 169 000 гривень. Виникає закономірне запитання, то чи цих органів потрібно настільки багато, і чи вони виконують такий обсяг роботи, щоб можна було сказати, що антикорупційні відомства справді так необхідні нашій державі?!

Не набагато краща і порівняльна картина із витрачанням державного бюджету на утримання інших органів правопорядку МВС, Нацполіції, в минулому Державної фіскальної служби, СБУ та Генеральної прокуратури України в 2019 році – майже 300 млрд. гривень!

І це при тому, що за закінченими кримінальними провадженнями слідчими і прокурорами була інкримінована винним сума матеріальних збитків 51 819 958 603 гривень, з яких реально відшкодовано лише 490 083 322 гривень! Тобто, реальні результати боротьби з корупцією – вкрай мізерні.

Бажаєте бути в курсі найважливіших подій? Підписуйтесь на АНТИРЕЙД у соцмережах.
Обирайте, що вам зручніше:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твіттер twitter.com/antiraid

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *