Проблеми з документами у «Дії»: як діяти, якщо помилково змінилися ім’я чи стать

Останнім часом українці масово скаржаться на помилки в документах, які підтягує «Дія», а також різноманітні реєстри, наприклад, «Резерв плюс». Неточності різні — від неправильних імен та прізвищ до «зміни» статі та адреси. «Мінфін» розбирався, чому виникають помилки в електронних версіях документів та як їх виправити.

Помилки найчастіше спливають у свідоцтвах про народження та паспортах. При цьому у паперових варіантах документів, зазвичай, все гаразд. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Мінфін».

Якими можуть бути наслідки таких «друкарських помилок»? Адвокат юридичної компанії Riyako&Partners Катерина Аніщенко каже: оскільки в Україні електронні версії документів у реєстрах та додатку «Дія» прирівняні до паперових, будь-які помилки можуть суттєво ускладнити життя власникам.

«Наприклад, можуть виникнути проблеми при обслуговуванні в банках, оформленні відстрочки від мобілізації, виїзді за кордон та й загалом під час здійснення будь-яких операцій, що вимагають документальної ідентифікації клієнта. Тому, якщо ви виявили помилку в документах, наприклад, у „Дії“, краще не зволікати з її виправленням», — зазначила Аніщенко.

«Владислава стала юнаком Владиславом. Тепер на повістку чекати?»

У додатку «Дія» постійно розширюється функціонал, підтягуються все нові документи. Скажімо, нещодавно почали відображатися свідоцтва про народження, шлюб, дипломи тощо. У міру того, як розширюється перелік документів, українці виявляють дедалі більше помилок.

«У свідоцтві про народження, яке підтяглося у „Дію“, з подивом побачила, що, виявляється, у мене чоловіча стать. При цьому всі інші дані, зокрема, ім’я, відображаються коректно», — розповіла «Мінфіну» киянка Марина.

Мешканка столиці Тетяна каже, що у свідоцтві про народження її доньки Владислави змінили не лише стать — з жіночої на чоловічу, а й ім’я — дівчина стала «Владиславом».

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

«З огляду на воєнний стан, такі помилки не здаються кумедними. Тепер як? — на повістку чекати», — обурюється Тетяна.

Голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» Ростислав Кравець розповів, що вони у своїй практиці стикаються з різними неточностями в електронних версіях документів досить часто.

«З останніх випадків — людина у паспорті в „Дії“ мала помилку у прізвищі. Тому її не змогли затримати, хоч вона була у розшуку. Ще один „кейс“ — до добропорядного громадянина нагрянули з обшуком через нібито неправильно вказану адресу в документах із електронного реєстру», — розповідає Кравець.

За словами Катерини Аніщенко, вони не змогли оформити броню для свого клієнта, хоча для її отримання були всі підстави. «У „Реєстр плюс“ було допущено помилку у по батькові чоловіка, тому в ТЦК сказали, що не можуть оформити відстрочку, оскільки людина взагалі вважається померлою», — каже адвокат.

Є випадки, коли помилки спрацьовують для людини в плюс. Киянин Артур, який має двох неповнолітніх дітей від другого шлюбу, а дитина від попереднього шлюбу декілька років тому померла, з початку війни вільно виїжджав за кордон як «багатодітний батько», а нещодавно зміг залишити країну і переїхати до Франції.

«У реєстрах, які перевіряли на кордоні, не було вказівок про смерть третьої дитини», — розповів нам Артур.

Чому виникають помилки у «Дії»

«Мінфін» звернувся до Мінцифри із запитанням: чому з’являються помилки у «Дії».

Валерія Ткач, заступниця директора Директорату розвитку електронних послуг Міністерства цифрової трансформації, пояснила, що помилки в документах, які користувачі можуть бачити в додатку «Дія», здебільшого виникають через те, що є неточності або некоректні дані в державних реєстрах, із якими інтегровано застосунок.

«Дія» не створює та не змінює ці дані, а лише відображає інформацію, яка вже є у реєстрах. Часто помилки можуть з’являтися у таких документах, як свідоцтво про народження, паспорт, ідентифікаційний код тощо. Це може бути пов’язано з технічними збоями чи неточностями при первинному внесенні даних чи невідповідностями між різними державними базами”, — пояснила Валерія Ткач.

«Основних причин дві — «людський фактор», коли помилки припустилися при первинному внесенні документів, а воно відбувалося власноруч, або технічний збій. Але ключова — саме перша. При формуванні реєстрів до них вносили величезний масив даних, не завжди їх коректність перевіряли.

Тому й так багато помилок. Теоретично, всі випадки таких «друкарських помилок» повинні ретельно розслідуватися — хто, коли і на якому етапі припустився помилки. Та чи не мало місце навмисне внесення неправильної інформації за «замовленням» власника документів”, — вважає Кравець.

Наслідки «друкарських помилок» у документах

За словами Катерини Аніщенко, оскільки електронні версії документів у державних реєстрах та «Дії» законодавчо прирівняні до паперових, різного роду помилки та неточності можуть суттєво ускладнити життя власнику.

«Наприклад, людині можуть відмовити в обслуговуванні в банку або не випустити за кордон», — говорить Аніщенко. Загалом, за її словами, можуть виникнути проблеми під час будь-якої процедури, пов’язаної з пред’явленням документів, включаючи оформлення соцдопомоги, угоди купівлі-продажу тощо.

Навіть якщо людина має при собі паперові версії документів, але вони не збігаються з даними в електронних варіантах із реєстрів, операції чи угоди можуть поставити на «стоп» — до з’ясування обставин.

Найсерйозніші наслідки — при виявленні помилок у паспортах, оскільки саме ці документи потрібно пред’являти в різних інстанціях найчастіше.

Якщо «друкарська помилка», наприклад, у свідоцтві про народження, то для повнолітнього українця вона не є такою проблемною, оскільки основним документом все ж таки є паспорт. Але ось, скажімо, при оформленні дозволу на виїзд за кордон дитини можуть виникнути складнощі.

Щодо банківського обслуговування, то в пресслужбі «Глобус банку» «Мінфіну» сказали: «Дія» не замінює оригінальні (паперові) документи, хоча задум спочатку і був частково саме таким. Усі банківські продукти потребують оригіналів документів. Тому проблем із обслуговуванням за наявності оригіналів документів бути не повинно”. Але там все ж таки порадили — якщо помилку в електронних версіях документів буде виявлено, краще не тягнути з її виправленням.

Аніщенко також каже, що будь-які неточності, виявлені в електронних документах у «Дії» чи реєстрах, краще оперативно виправляти. «Інакше, можуть виникнути проблеми при ідентифікації та верифікації, навіть якщо у вас є при собі „правильні“ версії паперових документів», — додав Кравець.

Як виправити помилки у «Дії»

За словами Валерії Ткач, для виправлення помилок та неточностей людині потрібно звернутися до органу, відповідального за ведення відповідного реєстру, наприклад, до відділу реєстрації актів цивільного стану або іншої держустанови (Мін’юст та його територіальні органи, виконкоми сільських, селищних, міських рад, районні держадміністрації, Центри надання адміністративних послуг за місцем проживання). «Там можуть допомогти перевірити та виправити дані у реєстрі. Після того, як внесуть зміни, коректна інформація автоматично відобразиться у додатку «Дія», — уточнює вона.

У «Дії» дають такий алгоритм:

У разі виявлення у відомостях Єдиного державного реєстру помилки (описки, граматичної, арифметичної тощо), допущеної суб’єктом державної реєстрації, заявник має повідомити про це суб’єкт держреєстрації. Він перевіряє відповідність відомостей ЄДР інформації, що міститься у документах, на підставі яких внесли інформацію.

Для цього потрібно подати письмову заяву про виявлення помилки та оригінальний документ.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Якщо факт невідповідності підтверджено, суб’єкт державної реєстрації безоплатно виправляє допущену помилку у день отримання заявки.
Якщо помилку допущено не з вини суб’єкта державної реєстрації, заявник сплачує 30% від адміністративного збору, передбаченого частиною першою статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (87,6 грн). У цьому випадку до письмової заявки на виправлення помилки варто додати ще й документ, що підтверджує внесення плати. Якщо такий не надано, у виправленні помилки можуть відмовити.
Якщо у виправленні помилки вам відмовили, можна подати скаргу до Мін’юсту чи Окружного адміністративного суду.

Основна проблема, з якою стикаються українці, які намагаються виправити помилки в електронних документах, — черги у держорганах. Скажімо, киянка Тетяна, яка виправляла помилки у свідоцтві про народження доньки, провела у РАГСі декілька годин.

«Сама процедура виправлення була швидкою. Я написала заяву і надала „правильне“ паперове свідоцтво. Але щоб потрапити до кабінету, довелося почекати декілька годин», — розповідає Тетяна.

Для виправлення помилок можна звернутися і безпосередньо до служби підтримки «Дії», хоча там подібні заявки й не надто вітаються.

«Ми скрізь комунікуємо, говоримо про те, що „Дія“ не зберігає дані, а підтягує їх із реєстрів», — пояснила Ткач.

Водночас киянка Марина, яка звернулася до служби підтримки «Дії» безпосередньо, змогла виправити помилку у свідоцтві про народження.

Для цього вона подала заявку, надіслала копії паспорта та оригіналу свідоцтва про народження, а також ідентифікаційний код. Після цього їй повідомили, що самі подали звернення до Державного відділу реєстрації актів цивільного стану. Того ж дня помилку виправили, хоча спочатку попереджали, що процес може тривати до трьох днів. При цьому всі питання вдалося вирішити в електронному режимі — нікуди ходити не довелося.