Продовження роботи ООН над Конвенцією проти кіберзлочинності

Продовження роботи ООН над Конвенцією проти кіберзлочинності

Пропонований договір ООН про кіберзлочинність може призвести до конкуренції з існуючою Будапештською конвенцією та без потреби ускладнити міжнародні розслідування та правозастосування, вважає юридичний експерт.

Наразі в Нью-Йорку тривають роботи щодо завершення тексту запропонованої Конвенції ООН проти кіберзлочинності, яка була відкладена в лютому через спробу досягти політичного консенсусу. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Я і Закон».

Спеціальний комітет працює над текстом з 2019 року після пропозиції росії до Генеральної Асамблеї ООН щодо «всеосяжної міжнародної конвенції про протидію використанню інформаційно-комунікаційних технологій у злочинних цілях».

Проте цей процес супроводжується критикою з боку правозахисників і технологічних експертів, які побоюються, що це може прокласти шлях для масштабного онлайн-спостереження.

Дейрдре Ліхі, яка викладає право щодо кіберзлочинності в Університетському коледжі Корка (UCC) і Мюнстерському технологічному університеті (MTU), сказала Irish Legal News, що все ще «не зовсім зрозуміло, як пропозиція щодо Договору ООН про кіберзлочинність може покращити правову базу для розслідування кіберзлочинів». та правозастосування, яке вже встановлено відповідно до Будапештської конвенції про кіберзлочинність 2001 року та Другого протоколу до неї».

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

«Оригінальна Будапештська конвенція була забезпечена режимом правозастосування та розслідування, який критикували за недотримання прав людини», — сказала пані Ліхі.

«Ця критика була висвітлена у Другому протоколі до Конвенції, прийнятому в 2022 році, який створює основу для посиленої співпраці та розкриття електронних доказів у розслідуваннях кіберзлочинів.

«Цей новий режим запроваджує спеціальні засоби захисту персональних даних, доступу до інформації, періодів зберігання, безпеки даних і нагляду».

Вона продовжила: «Незважаючи на своє походження від Ради Європи, Будапештська конвенція також є міжнародним договором, здатним універсально застосовуватися, який активно контролюється та керується.

«На сьогоднішній день 75 країн прийняли та ввели в дію Конвенцію, а ще 18 — включаючи Ірландію — підписали, але ще не повністю ратифікували її або отримали запрошення приєднатися.

«Другий протокол вже підписали 44 країни, і в рамках своєї стратегії кібербезпеки ЄС активно заохочує своїх держав-членів прийняти протокол.

«Питання для урядів і законодавців полягає в тому, чи може альтернативна міжнародна система, запропонована через ООН, справді додати юридичну цінність існуючим заходам для міжнародного контролю та забезпечення виконання кіберзлочинності?

«Якщо ця угода буде реалізована, це може призвести до конкуруючих міжнародних рамок боротьби з кіберзлочинністю, що ще більше ускладнить, але не вирішить значні проблеми транскордонної правоохоронної діяльності та розслідування в цьому секторі».

Бажаєте бути в курсі найважливіших подій? Підписуйтесь на АНТИРЕЙД у соцмережах.
Обирайте, що вам зручніше:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твіттер twitter.com/antiraid

0 replies

Leave a Reply

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *