Провокація для судової системи

В умовах, коли правоохоронні органи працюють неефективно, все більше людей задумуються про альтернативні способи вирішення проблем. Чи не щодня доводиться фіксувати, як за злочини не несуть відповідальності. Слідство і суди тривають роками – аж до закінчення строків притягнення до відповідальності. Або покарання призначається абсолютно неадекватне. Відтак недивно, що правові методи втрачають популярність.

Днями з’явився вирок щодо двох фіктивних директорів у справі про шахрайське заволодіння коштами «УкрСиббанку».

Влітку 2009 року, у м.Первомайському Харківської області, двоє чоловіків за грошову винагороду погодилися взяти участь у злочинній схемі. Позичили паспорти і один із них став фіктивним директором Корпорації «Співдружність КОМП» (правонаступниці корпорації «АІС»), а другий – засновником ТОВ «Гранд Альянс Плюс». Особи погодилися від свого імені підписати договори купівлі-продажу майна, яким були забезпечені кредити в банку. За свої послуги чоловіки отримали 1 500 грн і 1 000 доларів.

Як вбачається із вироку, невстановлені особи організували виведення кредитних коштів і заставного майна та ініціювали банкрутство корпорації «АІС». Для оборудки були використані фіктивні фірми і фіктивні директори, а також підроблені рішення Ворошилівського районного суду м.Донецька про визнання кредитних договорів та договорів іпотеки недійсними та зняття заборони на відчуження нерухомого майна.

Банк не зміг задовольнити свої вимоги щодо повернення кредитів за рахунок майна.

Після багаторічних переговорів у листопаді 2017 «УкрСиббанк» нарешті відступив права вимоги в повному обсязі ТОВ «Українська металургійна компанія.» – це структура Олександра Ярославського, колишнього власника «УкрСиббанку» до продажу його французькому BNP Paribas.

За пособництво у шахрайському заволодінні коштами суд призначив «фунтам» по 5 років позбавлення волі умовно, звільнивши з іспитовим строком 3 роки.

Цим же вироком суд задовольнив позов ТОВ «Українська металургійна компанія.» на 2,28 млрд грн. Але у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем обвинувачених збитки потерпілій стороні відшкодують за рахунок коштів від продажу конфіскованого майна.

Суд застосував спецконфіскацію нерухомого майна та корпоративних прав ТОВ «Кредо Солюшнс», ТОВ «Легалплейс» та ТОВ «Укрбізнес ЛТД». У списку близько 200 пунктів – будівлі та земельні ділянки. Тепер їх продадуть, щоб задовольнити апетити потерпілого, а коли щось залишиться, то перепаде і державі.

Головні підозрювані в цій справі – колишні народні депутати від Партії регіонів Дмитро Святаш і Василь Поляков.

Чи будуть після цього вироку їх і далі переслідувати, сказати важко. Правду кажучи, правоохоронні органи і раніше не проявляли особливого бажання.

Вирок слід також оцінити, враховуючи скандали, які донедавна супроводжували суди щодо боргів корпорації «АІС».

Наприклад, у грудні минулого року до ВРП поскаржилась суддя Шевченківського суду Щебуняєва. Їй нібито подзвонили перед засіданням щодо зміни запобіжного заходу співвласнику групи компаній «АІС» Василю Полякову. Невідомий пригрозив Щебуняєвій, що коли вона не призначить цілодобовий домашній арешт, то її та родину чекають неприємності і «великі» проблеми. Також сину судді начебто зламали електронну пошту.

Підозрюваний Поляков буцімто залишається у полі зору правоохоронних органів. Хоча суд стабільно призначає йому найбільш м’який запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, не кажучи навіть здавати паспорти для виїзду за кордон. І це після того, як втік із країни інший фігурант цієї справи – Дмитро Святаш.

У 2018 році у Фейсбуці на акаунті Sean Baker була опублікована нібито переписка з електронної пошти суддів та адвокатів. Так, адвокат і за сумісництвом дочка тодішнього судді Апеляційного суду Харківської області, Юлія Плетньова писала іншій судді Ганні Подус, що треба скасувати Святашу заборону на виїзд на кордон і надсилала проект рішення.

 

Провокація для судової системи

 

Через кілька днів після гіпотетичної переписки суддя Подус задовольнила скаргу Святаша. У 2019 році інший суддя Дзержинського суду Харкова Денис Цвірюк скасував Святашу тимчасові обмеження виїзду за кордон. Після цього екснардеп більше до України не повертався.

Якщо листування справжнє, то дії хакерів можна намагатись виправдати суспільним інтересом.

Але не все так однозначно.

5 березня 2020 Господарський суд Києва розглядав справу за позовом адвоката Сергія Войченка про визнання недійсним рішення зборів засновників про створення ТОВ «Антікредит».

Рік тому суддю Голосіївського суду Катерину Плахотнюк перестріли журналісти із запитаннями щодо спільного бізнесу її сина з адвокатом фігуранта справи «АІС», по якому вона розглядає клопотання.

Суддя знайшла у реєстрі компанію «Антікредит», де в засновниках значаться її син та адвокати Войченко і Осипчук. Компанія з’явилася за два дні до появи журналістів.

 

Провокація для судової системи

 

Суддя категорично заперечує, щоб її син міг вести бізнес із Войченком і переконує, що фірму зареєстрували без його відома і шляхом внесення неправдивої інформації. Суддя поскаржилась на втручання в роботу. За цим фактом прокуратура Києва почала кримінальне провадження.

Адвокат Войченко аналогічно не визнає, що брав участь у створенні згаданої фірми. Для правдоподібності «Антікредит» навіть зареєстрували у Хрестовому провулку, де адвокат має офіс. Реєстрацію компанії проводив реєстратор комунального підприємства Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області.

Господарський суд Києва намагався отримати документи, що подавалися для реєстрації ТОВ «Антікредит». З’ясувалося, що такого реєстратора у приміщенні Нивотрудівської сільради немає. Не отримавши жодних документів і не знайшовши реєстратора, суд дійшов геніального висновку, що не може визнати рішення зборів засновників не дійсним, не може переконатися, що компанія створювалася без Войченка. Зараз це оскаржується в апеляції.

І ще трохи про креатив. Слухання справи у Голосіївському суді проходило у музичному супроводі. Під будівлею суду розмістили палатку, роздавали листівки і крутили «мурку». Також в інтернеті з’явився сайт narayone із суддями в образах пацанчиків та баринь – в кепках і спортивних костюмах.

Хто стояв за цією роботою, сказати точно неможливо. У скаргах суддів неодноразово згадувалося ГО «Ініціатативи майбутнього». Представники цієї організації подавали заяви, що хочуть знімати на відео всі засідання за участі конкретного судді. Паралельно служителя Феміди та його сім’ю начебто діставали телефонними дзвінками, ламали електронні пошти і акаунти у соцмережах.

У заяві судді Шевченківського суду Левицької йдеться, що представник ГО фіксував на відео засідання, а пізніше подав 12 клопотань, бажаючи бути присутнім і знімати на усіх її засіданнях протягом дня. Згодом чоловік судді отримав у вайбер примірник скарги від громадської організації на адресу НАБУ і голови суду. У скарзі була інформація про рух коштів по банківському рахунку дружини-судді. Пізніше суддя дізналась, що з її рахунку заплачено 2 тис. грн за оренду приміщення. У наступному засіданні представник ТОВ «Українська металургійна компанія.» заявив відвід судді Левицькій. Заява була мотивована тим, що суддя розглядає клопотання ТОВ «КУА «Будівельні проекти» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Голосіївського суду у справі боргів корпорації «АІС». Водночас у мережі інтернет поширена інформація, що суддя чи її чоловік орендують приміщення у ТОВ «КУА Будівельні проекти».

З одного телесюжету, присвяченого боргам корпорації «АІС», дізнаємося, що представником потерпілого ТОВ «Українська металургійна компанія.» був Віталій Короткий із агентства Underdog The UnLawyers.

 

Провокація для судової системи

 

Далі цитата з інтерв’ю.

«Мы описываем свою работу тремя словами: скандалы, провокации, расследования… 15 лет мы были непубличной юридической компанией, которая работала с крупным бизнесом и была оператором конфликтов. Потом поняли, что юридический инструмент крайне слаб, неэффективен и не дает быстрого результата… Теперь мы находим у врагов наших клиентов уязвимые стороны и воздействуем на эти болевые точки. Когда оппоненту становится некомфортно находиться в конфликте, он вынужден садиться за стол переговоров. А наша задача состоит в том, чтобы клиент вел переговоры с позиции силы», – говорив Короткий в інтерв’ю mc.today.

Зрештою, кожен сам вибирає для себе методи боротьби у ситуації, коли закони не працюють. Відповіді уповноважених органів ми поки ще не помітили. Відкриті кримінальні провадження за фактом – не рахується…

Можна констатувати, що опиратися сучасним технологіям і нестандартним методам судова і правоохоронна система наразі не вміють. Роками звичні до корупції, цьому вони ще не навчились.

Автор: Ірина Салій

Хотите быть в курсе важнейших событий? Подписывайтесь на АНТИРЕЙД в соцсетях.
Выбирайте, что вам удобнее:
- Телеграм t.me/antiraid
- Фейсбук facebook.com/antiraid
- Твиттер twitter.com/antiraid

0 ответы

Ответить

Хотите присоединиться к обсуждению?
Не стесняйтесь вносить свой вклад!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *