Роз’яснення щодо чергування вчителів у шкільних укриттях: обговорення необхідності

Під час дії режиму воєнного стану певні права громадян можуть бути обмежені відповідно до Конституції та чинного законодавства. Але надзвичайно важливо, щоб законні обмеження громадян, зумовлені умовами воєнного стану, відбувалися суворо у правовому просторі та з неухильним дотриманням чинного законодавства.

ХТО ЗАБЕЗПЕЧУЄ ГОТОВНІСТЬ ЗАХИСНИХ СПОРУД ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ

Згідно з Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (постанова Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138) та ведення його обліку, опікуватися захисними спорудами мають балансоутримувач захисної споруди – власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі, а це – засновники закладів освіти. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Я і Закон».

Балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Тобто за облаштування укриття в закладі освіти відповідає засновник. Адже саме засновник закладу освіти зобов’язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов (частина 6 статті 25 Закону України “Про освіту”). Якщо засновником закладу освіти є місцева влада – саме вона відповідальна за облаштування укриття (це стосується переважної більшості закладів освіти). Якщо засновником закладу освіти є фізична або юридична особа, яка засновує приватний заклад – тоді за облаштування укриття відповідає ця особа.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Готовність (утримання) захисних споруд – це комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням (постанова Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 “Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту”).

ОСОБИ, ЯКІ ОБСЛУГОВУЮТЬ ТА ЕКСПЛУАТУЮТЬ УКРИТТЯ

Для обслуговування та експлуатації фонду захисних споруд (укриттів) суб’єкти господарювання (балансоутримувачі) незалежно від форми власності створюють об’єктові формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд або призначають осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисних споруд (Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджені наказом МЗС 09.07.2018 № 579).

Балансоутримувачами закладів освіти є органи місцевого самоврядування, тому саме громади мають створити певні формування цивільного захисту та/або призначити осіб цивільного захисту, відповідальних за укриття.

ХТО УТВОРЮЄ ФОРМУВАННЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ, ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ ЗА УКРИТТЯ

У Порядку утворення, завдання та функції формувань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2013 р. № 787, зазначається, що об’єктові формування цивільного захисту утворюються суб’єктами господарювання, у яких працюючий персонал понад 50 осіб та які володіють транспортною, будівельною, комунальною, медичною, пожежною та іншою спеціальною технікою і відповідають певним умовам. Оскільки заклади освіти не мають умов та техніки, тому безпосередньо утворювати формування цивільного захисту у закладах освіти неможливо.

Але такі формування утворюються у всіх областях України та органами місцевого самоврядування на території міських, селищних та сільських територіальних громад і визначаються органи управління.

КОГО ТА НА ЯКИХ ПІДСТАВАХ ЗАЛУЧАЮТЬ ДО ФОРМУВАНЬ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Відповідно до вимог Порядку утворення, завдання та функції формувань цивільного захисту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2013 р. № 787, до складу підрозділів (формувань) цивільного захисту працівники суб’єктів господарювання призначаються на ДОБРОВІЛЬНІЙ основі. Тобто залучення до роботи таких підрозділів (формувань) можливо лише за згодою працівника.

Це мають бути працівники, які здатні за станом здоров’я виконувати роботи в умовах надзвичайних ситуацій:

• зокрема чоловіки від 18 до 60 років;
• жінки – від 18 до 55 років.

Не дозволяється залучати:

• вагітних жінок;
• жінок, які мають дітей до 8 років;
• людей, що мають інвалідність I та II групи;
• осіб, що входять до складу професійних аварійно-рятувальних служб.

Про це зазначається у Порядку утворення, завдання та функції формувань цивільного захисту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2013 р. № 787.

Призначення працівників здійснюється відповідно до укладеного трудового договору суб’єктами господарювання згідно з рішенням про утворення таких формувань.

Умови виконання працівниками покладених на них обов’язків, а також порядок їх заохочення обумовлюються у колективних договорах, укладених у суб’єктів господарювання, і визначаються окремими наказами їх керівників.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Основні завдання формувань цивільного захисту визначаються з урахуванням наявної спеціальної техніки, майна та підготовлених працівників і можуть включати обслуговування захисних споруд цивільного захисту. Функції конкретних формувань цивільного захисту визначаються в положеннях про ці формування.

ОБОВ’ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ ФОРМУВАНЬ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЩОДО УКРИТТЯ

До обов’язків командира формування цивільного захисту з обслуговування захисної споруди (або відповідальної особи цивільного захисту) під час приведення укриття у готовність та використання за призначенням входить, зокрема:

• розставити особовий склад формування з обслуговування захисної споруди по місцях (постах) згідно з його обов’язками;
• організувати приймання, облік і розміщення населення, що підлягає укриттю;
• довести до населення, що підлягає укриттю, правила поведінки в споруді та контролювати їх дотримання.

До обов’язків особового складу формування цивільного захисту з обслуговування укриття входять:

1. організація зустрічі приймання і розміщення осіб, які укриваються, по відсіках;
   закриття дверей (воріт) входів;
2. організація виходу осіб, що укриваються, через входи або аварійний вихід.

Це визначено у наказі МВС “Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту” від 09.07.2018 № 579.

ЗАХОДИ ЩОДО ПРИВЕДЕННЯ УКРИТТЯ У ГОТОВНІСТЬ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ

У наказі МВС “Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту” від 09.07.2018 № 579 зазначається, що у разі особливого періоду (тобто під час воєнного стану) балансоутримувачі фонду захисних споруд (тобто засновники) здійснюють заходи щодо приведення фонду захисних споруд у готовність до використання за призначенням.

Готовність фонду захисних споруд передбачає низку заходів, зокрема:

• відкрити всі входи для прийому населення, що підлягає укриттю;
• провітрювання, за потреби здійснення дезінфекції приміщень;
  заходи.

ЗАЛУЧЕННЯ ДО РОБОТИ, ЯКА НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА ПОСАДОВИМИ ОБОВ’ЯЗКАМИ

Під час дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою (стаття 3 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”).

Тобто залучати працівників сфери освіти можливо лише за умови переведення цих працівників на іншу роботу. Це означає не додаткову роботу вчителя до його основної (навчати дітей), а саме як переведення на іншу роботу з відповідною оплатою. Дуже важливо, щоб це переведення було оформлене відповідними документами.

Але переведенню та виданню документів має передувати створення відповідного формування цивільного захисту в певній громаді та включення цих працівників до такого формування.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЧЕРГУВАННЯ В УКРИТТІ, ЗОКРЕМА У НІЧНИЙ ТА НЕРОБОЧИЙ ЧАС

Для організації чергування, зокрема цілодобового, в укритті органам місцевого самоврядування або військовій адміністрації необхідно видати відповідний наказ чи розпорядження і залучити формування цивільного захисту до такого чергування.
У Законі України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” зазначається, що нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). Якщо ж для таких працівників у звичайних умовах встановлена скорочена тривалість робочого часу, то у період дії воєнного стану вона не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

Робота в нічний час

Під час воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди:

• вагітні жінки;
• жінки, які мають дитину віком до одного року;
• особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота (стаття 8 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”).

Обмеження надурочних робіт

Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53 і 61 Кодексу законів про працю України).

Роботодавець може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині третій цієї статті.

Роботодавець може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках:

1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення стихійного лиха, виробничої аварії та негайного усунення їх наслідків;

2) при проведенні необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв’язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;

3) при необхідності закінчення розпочатої роботи, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, якщо її припинення може призвести до псування або знищення майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, іншого обладнання або устаткування, якщо їх несправність викликає зупинення робіт для значної кількості працівників;

4) при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;

5) для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках роботодавець зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

Надурочні роботи можуть провадитися лише після інформування виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства (у разі створення такої організації), установи, організації про їх застосування, крім випадків, визначених пунктами 1 та 2 частини третьої цієї статті, коли допускається інформування виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) протягом наступного робочого дня (стаття 62 Кодексу законів про працю України).

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації (стаття 64 Кодексу законів про працю України).

ЗАБОРОНА ВИМОГИ ВІД ГРОМАДЯНИНА ВИКОНАННЯ РОБОТИ, НЕ ОБУМОВЛЕНОЇ ЙОГО ТРУДОВИМ ДОГОВОРОМ

Відповідно до статті 31 Кодексу законів про працю України забороняється вимагати виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. У роботодавця є два шляхи, якщо він хоче розширити коло обов’язків працівника порівняно з його посадовою (робочою) інструкцією:

1. або отримати згоду працівника,
2. або використовувати порядок, установлений ч. 3 ст. 32 КЗпП.

Ідеться про зміну істотних умов праці у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці (за наявності підстав). Про таку зміну ви зобов’язані повідомити працівника не пізніше, ніж за два місяці.

Але у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються згідно із Законом № 2136-IX від 15.03.2022.

Причому в цьому випадку неважливо, стосується ця зміна всіх працівників підприємства чи пов’язана з покладанням додаткових обов’язків тільки за одним конкретним робочим місцем (посадою).

ОСОБЛИВОСТІ ЗАЛУЧЕННЯ ДО РОБОТИ ДЕЯКИХ КАТЕГОРІЙ ПРАЦІВНИКІВ

Під час воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (стаття 9 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”).

Забороняється залучення до роботи в нічний час:

• вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (стаття 176);
• осіб, молодших вісімнадцяти років (стаття 192);
• інших категорій працівників, передбачених законодавством.

Робота жінок в нічний час не допускається, за винятком випадків, передбачених статтею 175 цього Кодексу. Робота осіб з інвалідністю у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (стаття 172) (стаття 55 Кодексу законів про працю України).

До надурочних робіт (стаття 62) забороняється залучати:

• вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (стаття 176);
• осіб, молодших вісімнадцяти років (стаття 192);
• працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять (стаття 220).

Законодавством можуть бути передбачені й інші категорії працівників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт.

Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою (стаття 177).

Залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (стаття 172) (стаття 63 Кодексу законів про працю України).