Шабунін проти ВАКСу: що не влаштовує активіста?

Побічним ефектом всій наших революцій та Майданів є виникнення когорти різномастих активістів. І ладно би вони займалися активізмом у вільний від роботи час. Тут би ніхто не став заперечувати.

Але активізм за останні роки (особливо за останні шість) і сам став роботою, чи то пак сферою діяльності, за яку добре платять. Причому платять за кордоном. «Податись на грант» нині так само звично, як «сходити на каву». І в цьому знову таки не було б нічого поганого, як би мова йшла про порятунок бездомних тварин чи якісь екологічні акції, які схвалила би Грета Тунберг.

Але ж ні. Наші активісти небезпечні тим, що втручаються у роботу державних інституцій чи, принаймні, намагаються втрутитися. Наприклад, «Центр протидії корупції» під проводом Віталія Шабуніна, як це випливає навіть з назви ГО, ставить за мету моніторинг державних антикорупційних органів. Як роз’яснює сам Шабунін, його «Центр» існує за рахунок пожертв від «проектів міжнародної технічної допомоги уряду США та Фундації Відкритого Суспільства», але не тільки. Грантодавцями для ГО Шабуніна виступає і ряд посольств європейських країн, а також, як пише він, «звичайні громадяни України, які перераховують свої пожертви на реалізацію проектів ЦПК».

«Звичайних громадян», якщо вони тільки існують насправді (а не так, як у випадку окремих політичних партій, яким надходять мільйони гривень від сантехніків або вчителів), наразі лишимо у спокої. Поговоримо про уряди ЄС та США. Коли організація, яка існує на рахунок таких інституцій, оголошує себе борцем з корупцією чи іншими зловживаннями, це означає тільки те, що фактично всіма процесами заправляють вище згадані уряди.

Добре чи погано? Все залежить від конкретних плодів, які приносить така робота. А один з «плодів», який останнім часом визрів у Шабуніна, це – перманентна атака на Вищий антикорупційний суд.

Щоб відповісти на це питання, варто згадати недавню історію – як і для чого створювали ВАКС.

А створювали його довго і складно. Вищий антикорупційний суд – це довгобуд серед решти антикорупційних структур. Він запрацював у вересні 2019-го, і це при тому, що ще у червні 2018 року були ухвалені відповідні зміни до закону України «Про судоустрій і статус суддів». Багато хто з правників вважав і вважає ВАКС зайвою ланкою в системі правосуддя. Його місія і справді досить вузька – згідно із задумом, цей суд має розглядати справи, якими займається НАБУ під наглядом САП.

Та в усій цій історії важливим є те, що від самого початку створення ВАКС активно підтримувалося як міжнародними інституціями, так і вітчизняними грантовими організаціями. «Центром протидії корупції» зокрема. Віталій Шабунін обома руками «голосував» як за ВАКС, так і за участь у відборі суддів ВАКС іноземних спостерігачів. «Це не означає, що завтра прийде американець і скаже – ви будете суддею, а ви не будете суддею… Це означає, що ми йдемо за стандартною процедурою добору українських суддів. За тією ж процедурою, за якою відбирався Верховний Суд. Але на початку є група експертів, рекомендована міжнародними донорами, які інвестували в боротьбу із корупцією в Україні – США, ЄС, G7», – зазначав він.

«Міжнародні експерти одне роблять – відсіюють тих, хто очевидно не може бути суддями, – додавав Шабунін. – Ця позиція не через те виникла, що українці погані, а тому, що державні органи наплювали на думку українських експертів. Чому важливі експерти іноземні? Бо на їхню думку наплювати набагато важче, тому що це люди зі світовим ім’ям», – вважав Шабунін.

Зрештою, все відбувалося саме так, як хотіли активісти: для обрання суддів цього суду нам привезли «іноземних» експертів з переважним правом голосу при обранні претендента, щоб не дай бог до складу ВАКС не пройшов хтось недоброчесний. Плюс у вересні парламент змінив закон, щоб не обтяжувати цей суд зайвими справами. І ось ВАКС запрацював.

Та чи задоволений Шабунін і Ко? Аж ніяк.

Критикує ВАКС і ще один знаний реформатор та борець із «баригами» Міхо Саакашвілі. Свіжепризначений голова Виконавчого комітету реформ зауважує, що певні задатки народження правової держави у нас вже наявні, є й Антикорупційний суд, «але він маленький і дуже незграбний поки».

Що ж не влаштовує активістів у ВАКС, котрий кроївся за їхніми ж лекалами та під постійний рефрен про те, якою необхідною є ця інституція?

Річ у тім, що для Шабуніна та шабуніних справедливим є тільки той суд, який виносить обвинувальні вироки. Формат виправдувальних у їхній прошивці непередбачений. Мабуть, тому, що «активістам» не потрібен справедливий суд. Їм потрібен той, який ухвалюватиме потрібні рішення саме з ЇХНЬОЇ ТОЧКИ ЗОРУ.

Але – прикра несподіванка! – ВАКС подекуди почав не погоджуватися з доводами органу досудового розслідування, яким є НАБУ.

У Шабуніна, мабуть, не розраховували на те, що процес буде змагальним і що правою може бути не лише сторона обвинувачення, але й захисту також. Коли помилка Шабуніна стала зрозумілою йому самому, почався шквал критики з боку «Центру протидії корупції».

Між тим ВАКС постановляв і обвинувальні вироки. Прикладом є справа судді Надії Посунся, яку 30 жовтня 2019-го визнали винною в скоєнні злочину за ст. 366-1 Кримінального Кодексу (декларування недостовірної інформації). Суддю оштрафували на 51 тисяч гривень, також їй заборонено обіймати державні посади протягом року.

Другий вирок ВАКС було винесено 21 листопада 2019 року у справі проти заступника директора ТОВ «Фармаплант Україна» за частиною третьою статті 209 Кримінального Кодексу України (легалізація доходів в особливо великих розмірах).

Але «Центру протидії корупції» не сподобалась окрема ухвала судді Ярослава Шкодіна – по виправдувальному вироку Вищого антикорупційного суду, як не сподобалось і само це рішення, а на додачу й суддя Лариса Задорожня, задіяна у розгляді справи. Йдеться про «кейс», подібний до справи Надії Посунся. А саме про те, що Вищий антикорупційний суду 3 червня виправдав суддю Апеляційного суду Дніпропетровської області у відставці Олександра Баранника, якого НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура також звинувачували в декларування недостовірної інформації.

А ще раніше «Центр протидії корупції» був незадоволений тим, що суддя Віра Михайленко дала задовгий, з точки зору ЦПК, строк адвокату на ознайомлення зі справою.

За ці та подібні гріхи в ЦПК вже планують реєстр «зашкварених» суддів Антикорупційного суду. Такий реєстр, але щодо депутатів, у ЦПК вже є.

Де-факто «Центр протидії корупції» систематично та безкарно поширює брехливу маніпулятивну інформацію, та ще й чинить тиск на суддівський та депутатський корпус. 

Але Віталій Шабунін не вважає, що він втручається у роботу суддів ВАКС, бо, як стверджує він сам – судді отримують зарплати саме з його податків, і це саме він працював, аби цей суд розпочав свою діяльність. Але пікантність ситуації у тому, що податки Віталій хоч і платить, але з тих джерел фінансування, про які йшлося вище. Тобто державу Україна та особисто громадянина Шабуніна ВАКС не обкрадає аж ніяк.

Але щоб надалі голові ЦПК не здавалося, що до його кишені зазирають недоброчесні судді, якими він дозволяє собі командувати, було б добре доопрацювати законопроект №3564 колеги Олександра Дубінського – щодо прозорості діяльності громадських об’єднань, яким забезпечується іноземна підтримка. Отримувачі грантів не повинні входити до складу конкурсних комісій із відбору осіб і керівників до державних органів. Попри не ідеальність судової системи, суд імені Шабуніна нікому не потрібен. Хай все таки кожен робить свою справу. А точок докладання зусиль для активістів в нашій країні є безліч. Навіть без зухвалого втручання у процеси судочинства.

Антоніна Славицька

Народний депутат України, фракція “ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ”, членкиня Комітету  з питань антикорупційної політики Верховної Ради України

РЕЗОНАНС