Шукають спадкоємців і вдень і вночі

Останнім часом банки, порушуючи законодавство, дедалі активніше полюють на родичів померлих кредитоотримувачів, щоб ті погасили борги за позиками.

Нещодавно Верховний Суд України, розглядаючи справу про кредитування фізичної особи, зробив трактування: якщо помер позичальник, який залишився винним банку, то у фінансової установи є півроку, щоб відшукати спадкоємців і затребувати з них борг.

У постанові суду йдеться: «Закінчення визначених статтею 1281 ЦК України строків пред’явлення кредитором вимоги до спадкоємців тягне за собою позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов’язанням, а також припинення таких зобов’язань».

А будь-яке рішення чи трактування ВСУ обов’яз­кове до виконання судами різних інстанцій щодо подібних справ.

Закон лобіювали три роки

Та чи поспішають  банки виконувати цю настанову?

1 листопада 2018 року Президент України Петро Порошенко підписав Закон №6027-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», яким кардинально змінюються відносини між родичами померлих позичальників та банками і не на користь перших. Щоправда,  цей документ набуває чинності лише з 4 лютого 2019 року. Тобто до цієї дати чинна стара норма щодо родичів померлих кредитоотримувачів.

Як зазначає «УК» президент громадської організації «Фінансова грамота України» Михайло Стрельников, згідно з цим документом, рідні померлого позичальника обов’язково повинні вступити в спадок. «Раніше вони могли цього й не робити. Тепер вони такого права вже не мають і, вступаючи у спадок, зобов’язуються розраховуватися з усіма боргами позичальника. Українські банки лобіювали ухвалення цього законопроекту аж три роки. Його неодноразово повертали на доопрацювання».

Однак виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова вважає, що в цих питаннях на законодавчому рівні майже нічого не змінилося. «Якщо спадкоємець приймає майно, то приймає і зобов’язання. Якщо відмовляється від спадку, зобов’язань також не виникає. Ухвалений законопроект №6027-д у цій частині нічого не змінив. Пропозиції, які було реалізовано в цьому документі, стосуються зобов’язань спадкоємця оформлювати свідоцтво про спадок, яке за фактом він уже прийняв. Таке зобов’язання встановлено для запобігання випадкам, коли спадкоємець, який фактично його прийняв, відмовляється оформлювати його документально», — зазначає вона «УК».

Зрозуміло, що в такому разі банкам було дуже складно стягувати майно, оскільки право власності на нього не було закріплено. Ухвалені зміни, вважають банкіри, чітко визначають терміни  та зобов’язання оформлювати всі документи на спадок, якщо спадкоємець має бажання його прийняти.

Те, що спадкоємець, як і раніше, може  відмовитися від спадку померлого родича (принаймні після 4 лютого, коли закон набуде чинності), як це було й до ухвалення цього законопроекту, підтверджує юрист Рости­слав Кравець. Тож рідня покійного кредитоотримувача, який мав величезні непогашені борги перед банками, може відразу відмовитися від його спадку, якщо не матиме бажання та коштів на сплату за позикою від фінустанови.

Чи повинні відповідати родичі?

Проте банкам пощастило неабияк. Закон закріплює норму, згідно з якою фінустанови мають право вимагати у спадкоємців погашення боргів протягом шести місяців після отримання ними свідоцтва про право на спадщину або з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини, або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на неї. Це начебто унеможливлює ситуацію, коли банк не знав і не міг знати про відкриття спадщини. З іншого боку, раніше цей термін був вигіднішим для спадкоємців кредитоотримувача — також шість місяців, проте з дня смерті позичальника. І лише протягом цих півроку кредитор повинен був шукати. Ця норма чинна і нині. Саме останнім часом  банки  (хоч це було чимало років досі) активно порушують законодавство, не вписуючись у шість місяців після смерті кредитоотримувача.

Тетяна Руденко, керівник громадського руху «Кредитний майдан», зазначила «УК»: нині  чимало її підопічних скаржаться на таку прискіпливу увагу фінансових установ після визначених законом шести місяців. «Сподіваємося, що під нашим впливом влада таки анулює цей закон, тим більше, що він, як і завжди у нас ведеться, захищає сильну сторону — банки та банкірів. Вважаю, що родичі померлих кредитоотримувачів не повинні відповідати за дії останніх, які вони вчинили, зокрема й щодо кредитів», — додає вона.

Проте це питання спірне і лежить не в юридичній, а в моральній чи психологічній площинах. Усім, і насамперед спадкоємцям важливо, що закон поки що дає їм право шість місяців думати, чи отримувати спадщину. Стільки само часу на таке обдумування надано і банкам, щоб знайти спадкоємців.

УК