Скасування рішення облради щодо надання спецдозволів на користування надрами та умови їх отримання

Дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин Державною комісією України по запасах корисних копалин (далі – ДКЗ) за умови подальшого затвердження нею таких запасів.

При цьому матеріали геолого-економічної оцінки можуть бути затверджені ДКЗ лише в разі, якщо останні подані користувачами надр, що мають спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «ADVOKAT POST».

Такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом прокурора в інтересах держави про визнання протиправним і скасування протоколу засідання колегії ДКЗ та рішення облради щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ з метою видобування кристалічних порід. Прокурор наголошував, що протокол засідання колегії ДКЗ прийнятий на підставі, зокрема, матеріалів геолого-економічної оцінки, однак станом на момент розгляду поданих ТОВ матеріалів останнє не володіло спеціальним дозволом на користування надрами. Отже, облрада погодила надання ТОВ спеціального дозволу на користування надрами на підставі протиправного протоколу.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки ТОВ за власні кошти здійснило геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, а також подало документи на отримання спеціального дозволу у встановлений строк після затвердження підрахунку запасів, то йому не потрібно було мати спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

КАС ВС не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції та зазначив, що абз. 1 п. 4 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, визначено, що дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.

Відповідно до приписів Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865, державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі – геолого-економічна оцінка). Матеріали геолого-економічних оцінок розвіданих родовищ подаються в ДКЗ користувачами надр, що мають спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

Якщо склад і зміст зазначених матеріалів не відповідає вимогам відповідних нормативно-правових актів, ДКЗ утримується від оцінки запасів корисних копалин і всі подані матеріали повертає замовнику.

Отже, проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин є одним з етапів у процедурі надання спеціальних дозволів на користування надрами з метою їх видобування. При цьому матеріали геолого-економічної оцінки можуть бути затверджені ДКЗ лише в разі, якщо останні подані користувачами надр, що мають спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

Тож ТОВ, не будучи користувачем надр, не мало права на подання до ДКЗ матеріалів геолого-економічної оцінки, а ДКЗ була зобов’язана їх повернути замовнику, однак прийняла ці документи до розгляду й ухвалила рішення, оформлене спірним протоколом, яке за таких обставин не відповідає вимогам законодавства.