США відновлюють політику стримування: як це вплине на міжнародні відносини

Фраза новопризначеного очільника Пентагону Піта Хегсета «we will reestablish American deterrence» має важливе значення як для позиції США у світі, так і для стабільності на міжнародній арені.

Які саме вона відображає прагнення США, і як вони можуть реалізовуватись на практиці, розповіла народна депутатка України 8-го скликання Вікторія Войціцька. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «МiнфiнМедiа».

Зробити Україну настільки сильною, щоб її не могли атакувати знову

Україна має стати прикладом країни, яку неможливо підкорити силою. Це передбачає наступне:

1. Зміцнення оборонного потенціалу України: стратегія «дикобраза». Для досягнення цієї мети США та союзники повинні продовжити надавати сучасну зброю, техніку та навчання українській армії.

Під час виступів та зустрічей у Давосі від багатьох експертів та американських політиків звучали чіткі меседжі про те, що адміністрація Трампа продовжуватиме надавати Україні зброю.

Але не за рахунок американських платників податків, тобто безкоштовно ми вже не отримуватимемо зброю.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Водночас варто памʼятати, що стратегія безкоштовної підтримки зброєю була реалізована попередньою адміністрацію на засадах «too little too late». Наслідки такої політики всім відомі.

Відкритим залишається питання фінансування продажу зброї Україні.

Розглядаються 4 варіанти:

1. Довгостровий кредит, який може бути частково пробачений/forgivable loan (такий підхід розглядався ще у 2024 році під час розгляду пакету підтримки України).
2. Ленд-ліз — на привеликий жаль, ми так і не скористались цим інструментом, який був нам доступний завдяки підтримці американських законодавців, але не знайшов належної підтримки в української влади та в Білому Домі.
3. Конфіскація російських активів — США та особливо приватні американські банківські установи, можуть зіграти тут ключову роль, адже саме на рахунках банків-кореспондентів накопичуються гроші від погашення цінних паперів, в які були інвестовані резерви ЦБ росії. Ці гроші треба конфіскувати та спрямувати і на відновлення України, і на закупівлю американської зброї.
4. Гроші європейських країн. На згадку приходить Норвегія, яка у своїх офіційних документах показує додаткові до звичайного рівня доходів €150 млрд, зароблених на продажу енергоресурсів — war profiteering.

Гроші знайти можна, зброя є. Представники Конгресу та Сенату від республіканців підтримують ідею продовження надання Україні мілітарної підтримки.

Окрім підтримки в нинішній війні, важливо інвестувати у довгострокові програми, які зроблять Україну ключовою безпековою складовою у Східній Європі.

2. Розвиток інфраструктури та економіки: Захід має підтримувати Україну не лише військово, а й економічно, щоб вона могла розвиватися після війни. Економічна стабільність значно знижує ризик подальших атак.

3. Політична підтримка: продовження тиску на росію та робота над визнанням її агресії, як глобальної загрози, також стануть важливими елементами.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Сильна Україна стане важливим елементом системи глобального стримування, попереджаючи інші країни, які можуть розглядати військову агресію, як інструмент для досягнення своїх цілей.
Крах стримування через крах в Афганістані

Виведення військ США з Афганістану у 2021 році та швидке захоплення влади талібами стало символом ослаблення американського впливу. Це мало низку наслідків:

1. Втрата довіри до США: союзники почали мати сумніви щодо готовності Америки забезпечувати глобальну безпеку, що підштовхнуло агресивні країни, такі як росія, до ризикованіших дій.

2. Сигнал для агресорів: крах афганського уряду після виходу США продемонстрував слабкість міжнародних гарантій, що могло вплинути на рішення росії почати повномасштабну війну проти України.

3. Необхідність відновлення довіри: США тепер повинні довести, що є надійним партнером і здатні реагувати на нові виклики.

Це урок для Америки, який підкреслює важливість підтримки своїх союзників до кінця, щоб уникнути подальших криз довіри.

Відновлення міжнародного стримування — обов’язок Європи

Після десятиліть покладання на США Європа має взяти на себе більше відповідальності за безпеку в регіоні.

1. Розширення оборонних зусиль ЄС: європейські країни повинні інвестувати більше у свої збройні сили, щоб бути готовими до самостійної оборони.

Прикладом цього є Німеччина, яка вже оголосила про значне збільшення оборонного бюджету.

2. Стабільність у регіоні: Європа має брати активну участь у стабілізації країн на своїх кордонах, щоб попередити нові конфлікти.

3. Співпраця з НАТО: посилення взаємодії з НАТО стане ключовим елементом у забезпеченні загального захисту.

Таким чином, хоча США і залишаються основним гарантом безпеки, Європа повинна взяти на себе більшу частину тягаря для захисту свого континенту.
Зробити Америку сильною для стримування Китаю

Китай стає головним стратегічним викликом для США у ХХІ столітті. Для стримування його впливу потрібні комплексні кроки:

1. Посилення військової присутності в Індо-Тихоокеанському регіоні: США мають збільшити кількість баз, військових навчань і союзників у цьому регіоні.

2. Економічна конкуренція: Америка повинна інвестувати у свої технології, промисловість та енергетику, щоб залишатися конкурентоспроможною перед Китаєм.

Саме тому перші рішення Президента Трампа повʼязані з енергетикою та технологіями — надзвичайний стан в енергетиці введений для впровадження рішень щодо максимальної дерегуляції галузі та досягнення мети «drill, baby, drill» із суттєвим збільшенням обсягів видобутку газу та нафти; в технологічний сфері — перегони ШІ та досягнення домінування в цій сфері.

3. Розширення альянсів: зміцнення зв’язків із Японією, Південною Кореєю, Індією та іншими країнами, які прагнуть зберегти стабільність у регіоні. Індія вже робить кроки, які чітко демонструють свою прихильність співпраці саме з США.

Сильна Америка — це запорука того, що Китай не наважиться на агресію, наприклад, проти Тайваню, що могло б спричинити глобальну кризу.