Студента мобілізували попри право на відстрочку: законність дій ТЦК перевіряє апеляційний суд

Студент мав право на відстрочку, а матеріали справи не підтверджували його розшук чи порушення правил військового обліку.

Третій апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення про скасування наказу ТЦК щодо мобілізації студента денної форми навчання та наказу про його зарахування до військової частини. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Судово-юридична газета».

Суд встановив, що чоловік здобував ступінь бакалавра з дотриманням установленої законом послідовності здобуття освіти, а тому на момент призову мав право на відстрочку від мобілізації. У матеріалах справи також не було доказів порушення ним правил військового обліку, оголошення його в розшук та відповідного звернення ТЦК до поліції щодо його доставлення.

Обставини справи

До суду звернувся чоловік, якого 9 березня 2025 року після доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки призвали на військову службу під час мобілізації.

Того ж дня наказом командира військової частини його зарахували до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначили на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону.

Чоловік оскаржив наказ ТЦК про призов та наказ командира військової частини в частині, що його стосувалася, а також просив зобов’язати військову частину виключити його зі списків особового складу.

Позивач зазначав, що навчається у Національному університеті «Запорізька політехніка» на другому курсі денної форми навчання та здобуває ступінь бакалавра за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія».

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, він розпочав навчання 2 жовтня 2023 року, а його завершення заплановане на 30 червня 2027 року. У довідці ЄДЕБО також було зазначено, що поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Позивач вважав, що за таких обставин на момент призову мав передбачене статтею 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» право на відстрочку.

Запорізький окружний адміністративний суд 29 квітня 2025 року частково задовольнив його позов.

Суд визнав протиправним та скасував наказ ТЦК від 9 березня 2025 року №166 у частині призову позивача, а також наказ командира військової частини від тієї ж дати №69 у частині позивача. Крім того, військову частину зобов’язали виключити чоловіка зі списків особового складу.

Що заперечувала військова частина

Військова частина оскаржила це рішення.

В апеляційній скарзі, зокрема, зазначалося, що військова частина не має відношення до заходів мобілізаційної готовності: позивача призвав ТЦК та направив для подальшого проходження військової служби, після чого наказом командира його зарахували до списків військової частини.

Апелянт також звертав увагу, що матеріали справи не містять доказів того, що 9 березня 2025 року чоловік заявляв про небажання бути прийнятим на службу до військової частини. На думку військової частини, це опосередковано свідчило про його згоду на прийняття та проходження військової служби.

Крім того, військова частина стверджувала, що Закон «Про військовий обов’язок і військову службу» та Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ не передбачають скасування наказів про призов та призначення до військової частини. Оскільки ці накази вже були реалізовані, на думку апелянта, їх скасування без рішення про звільнення з військової служби не відновить попереднього становища позивача.

Апеляційний суд ці доводи не визнав підставою для скасування рішення першої інстанції.

Суд підтвердив право студента на відстрочку

Апеляційний суд встановив, що відповідно до довідки ЄДЕБО позивач навчався у Національному університеті «Запорізька політехніка» за денною формою та здобував ступінь бакалавра.

При цьому в ЄДЕБО було зазначено, що поточне здобуття ним освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону «Про освіту».

Суд послався на статтю 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка передбачає право на відстрочку для відповідних здобувачів освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти, вищий за раніше здобутий, у послідовності, визначеній законодавством про освіту.

Також суд звернув увагу, що частина восьма статті 23 Закону передбачає можливість оформлення відстрочки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують право військовозобов’язаного на відстрочку.

З урахуванням установлених у цій справі обставин колегія суддів дійшла висновку, що на момент призову позивач мав право на одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Тому апеляційний суд погодився з висновком першої інстанції про відсутність підстав для його призову за мобілізацією за встановлених у справі обставин.

Суд також перевірив обставини доставлення чоловіка до ТЦК

Окремо апеляційний суд проаналізував норми, які регулюють військовий облік та доставлення військовозобов’язаних до ТЦК.

Суд зазначив, що відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку №1487 територіальні центри комплектування можуть звертатися до Національної поліції щодо доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП.

Водночас передбаченого Порядком №1487 звернення ТЦК щодо доставлення позивача як особи, яка вчинила відповідне адміністративне правопорушення, до матеріалів справи не надали.

У матеріалах справи також були відсутні докази порушення позивачем правил військового обліку за статтею 210 КУпАП або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Не було підтверджено матеріалами справи й оголошення чоловіка в розшук.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

При цьому позивач мав тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, видане у 2022 році, в якому містилася відмітка про взяття його на військовий облік.

Таким чином, у межах розгляду цієї справи суд констатував відсутність у матеріалах справи доказів відповідних порушень з боку позивача, його розшуку та передбаченого Порядком №1487 звернення ТЦК до поліції щодо доставлення.

Чому суд скасував і наказ військової частини

Військова частина наполягала, що не має відношення до заходів мобілізації, оскільки позивача призвав ТЦК, а до частини він уже прибув для проходження військової служби.

Апеляційний суд, аналізуючи відповідні положення законодавства, зазначив, що чинне законодавство допускає добровільне прибуття особи до збірного пункту, ТЦК або військової частини з метою проходження військової служби.

Водночас суд звернув увагу, що матеріали справи не містять доказів укладення з позивачем контракту на проходження військової служби, тобто проходження ним служби у добровільному порядку на цій підставі.

За таких обставин колегія суддів погодилася з першою інстанцією, що наказ командира військової частини від 9 березня 2025 року №69 у частині, яка стосувалася позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Що вирішив апеляційний суд

Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи військової частини, на думку колегії суддів, висновків першої інстанції не спростували.

Апеляційну скаргу військової частини залишили без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року — без змін.

Таким чином, залишилися чинними рішення про:

1. визнання протиправним та скасування наказу ТЦК від 9 березня 2025 року №166 у частині призову позивача на військову службу під час мобілізації;
2. визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини від 9 березня 2025 року №69 у частині позивача;
3. зобов’язання військової частини виключити чоловіка зі списків особового складу.

У справі №280/1900/25 визначальним стало те, що на момент призову позивач мав підтверджене даними ЄДЕБО право на відстрочку як здобувач освіти, який навчався за денною формою та не порушував установленої законом послідовності здобуття освіти.

Водночас у матеріалах справи не було доказів порушення ним правил військового обліку, оголошення його в розшук та відповідного звернення ТЦК до поліції щодо доставлення, а також доказів укладення позивачем контракту на проходження військової служби.